Ухвала

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 359/8726/18

провадження № 61-13036ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», підписаною представником Сокуренко Наталією Вікторівною, на постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 19 травня 2005 року № ZPC0GF50120424 у розмірі 11 386,47 доларів США, що еквівалентні 303 107,83 грн.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» борг за кредитним договором в розмірі 288 305,42 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

28 липня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року, заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2019 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ціна позову у зазначеній справі становить 303 107,83грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній скарзі вказує, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у справі № 521/21255/13-ц) та має виняткове значення для банку, оскільки обмежує права і порушує майнові інтереси позивача.

Проте представник АТ КБ «ПриватБанк» не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і справа має виняткове значення для АТ КБ «ПриватБанк». Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстави касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України, фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням і відповідно не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і справа має виняткове значення для банку.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

У відкритті касаційного провадження належить відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», підписаною представником Сокуренко Наталією Вікторівною, на постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат