УХВАЛА

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 500/1013/21

адміністративне провадження № К/9901/27235/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,

суддів- Кашпур О.В., Шевцової Н.В.

перевіривши касаційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Тернопільської обласної прокуратури, в якому просив стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу в зв`язку із звільненням у розмірі 33926,65 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Тернопільської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у зв`язку із звільненням в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 33360,27 грн. (тридцять три тисячі триста шістдесят гривень двадцять сім копійок), за виключенням обов`язкових платежів до бюджетів. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, 22 липня 2021 року Тернопільська обласна прокуратура подала касаційну скаргу до Верховного Суду.

Заявник, посилаючись на положення пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України та необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, на який послався суд апеляційної інстанції, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.

Предметом спору цій справі, зокрема, є стягнення невиплаченої вихідної допомоги прокурору, у зв`язку із його звільненням за ініціативою роботодавця.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій застосували висновки Верховного Суду у справі №560/3971/19, в якій Суд указав, що унесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» зміни до КЗпП України не визначають особливостей регулювання трудових відносин прокурорів, а лише передбачають, що ці особливості встановлюються спеціальним законом. Водночас, частиною п`ятою статті 51 Закону №1697-VII та частиною четвертою статті 40 КЗпП України передбачений виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, у такий виключний перелік не включено питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а отже не заборонено застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання. Верховний Суд також зазначив, що чинним національним законодавством закріплені правові гарантії щодо дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов`язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, направлених на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги, що є державною гарантією, що полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин.

У касаційній скарзі заявник, зокрема, зазначає про необхідність відступлення від такого висновку Верховного Суду, який застосований судами попередніх інстанцій у цій справі, проте підставами для застосування положень пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Тернопільська обласна прокуратура зазначила про те, що не виплачуючи вихідну допомогу ОСОБА_1 , який не пройшов атестацію, керувалися висновками Верховного Суду, викладеними у справі №820/1119/16, відповідно до яких позивач у справі не набув права на отримання вихідної допомоги, оскільки його було звільнено з підстав та у порядку, визначених Законом України «Про прокуратуру», яким не передбачено такої виплати.

Верховний Суд відхиляє такі доводи Тернопільської обласної прокуратури, оскільки у цьому спорі позивачем таких вимог не заявлено і вони не були предметом судового розгляду, а відповідач жодним чином не обґрунтовує таку необхідність, а лише цитує норми Закону України "Про прокуратуру" та КЗпП України. Крім того, такі аргументи носять формальний характер, не стосуються предмету спору у цій справі та не свідчать про існування обставин, що є критеріями застосування положень пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, так як саме висловлення Верховним Судом висновку у справі №560/3971/19 наразі і вирішує проблематику таких спорів та створює умови для формування єдиної правозастосовчої практики.

Крім того, необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України.

Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.

Водночас, скаржником жодним чином не обґрунтована необхідність відступлення від сформованих висновків Верховного Суду щодо застосування норм права.

Також Суд також не сприймає виділення іншим шрифтом певних пунктів частини четвертої статті 328 КАС України, як зазначення підстави (підстав) касаційного оскарження, оскільки таке виділення унеможливлює чітке сприйняття підстав оскарження судового рішення як судом касаційної інстанції, так і іншими учасниками справи.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільської обласної прокуратури на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку - відмовити.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: В. Е. Мацедонська

Судді: О. В. Кашпур

Н. В. Шевцова