УХВАЛА

12 серпня 2021 року

Київ

справа №9901/291/21

адміністративне провадження №П/9901/291/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

20 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду, як до суду першої інстанції, з позовом до Верховної Ради України, в якому просить визнати протиправними дії щодо набуття повноважень Верховною Радою України 9 скликання, що здійснені 29.08.2019, в частині складення присяги на вірність Україні та набуття повноважень народними депутатами України фракції «Слуга народу», що висунуті політичною партією «Слуга Народу» на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019.

Верховний Суд ухвалою від 22 липня 2021 року залишив без руху та встановив позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Постановляючи зазначену ухвалу, Верховний Суд зазначив таке.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і, як наслідок, визначає предмет доказування у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України, частини першої статті 266 КАС України Верховний Суд як суду першої інстанції розглядає адміністративні справи щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Водночас, фактично суть позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених ним до Верховної Ради України, зводиться до того, що політична партія «Слуга народу» допустила порушення процедур, визначених Статутом політичної партії та Законом України «Про політичні партії в Україні» щодо скликання і проведення її поетапного з`їзду, а також рішення цього з`їзду.

Водночас, позов не містить доводів, в чому полягають порушення саме з боку відповідача у справі - Верховної Ради України, які дії вчинені відповідачем із порушенням та яких норм чинного законодавства.

Тобто, зміст заявлених позовних вимог та їх обґрунтування дають підстави для висновку, що позивач фактично вважає протиправними певні дії та бездіяльність, зокрема, політичної партії «Слуга народу», що фактично свідчить про незгоду позивача із внутрішньоорганізаційною діяльністю політичної партії.

Вичерпний перелік повноважень Верховної Ради України визначено Конституцією України, зокрема статтею 85.

У вказаній статті відсутня норма, що наділяє Верховну Раду України повноваженнями, що стосуються контролю за внутрішньоорганізаційною діяльністю політичної партії.

Водночас, ОСОБА_1 в позовній заяві не сформульовано зміст позовних вимог відповідно до статті 266 КАС України до Верховної Ради України, не вказано, які конкретно дії чи бездіяльність, на його думку, є протиправними і не наведено обґрунтувань їх протиправності, позовні вимоги визначені у спосіб, що унеможливлює встановлення їх конкретного змісту та визначення способу відновлення права, за захистом якого звернувся позивач.

Зокрема, позовна заява не містить доводів щодо протиправності дій чи бездіяльності Верховної Ради України під час здійснення нею діяльності щодо позивача та доводів щодо протиправності дій відповідача при складенні присяги на вірність Україні і набуття повноважень народними депутатами України фракції «Слуга народу».

Отже, Суд зазначив, що вимоги позивача та незазначення доводів позбавляють Верховний Суд можливості встановити дійсний зміст і суть правовідносин, що виникли між позивачем та Верховною Радою України. Відповідно предмет доказування у цій справі позивачем так і не визначено.

Оскільки відсутнє правове обґрунтування позовних вимог, що не узгоджується зі змістом позовних вимог і повноваженнями суду, наведеними в частині першій статті 5 і частині четвертій статті 266 КАС України, позивачу запропоновано викласти обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги.

Крім того, Суд в ухвалі зазначив, що позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору.

04 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява позивача про усунення недоліків (подана 02 серпня 2021 року) із документом про сплату судового збору.

У цій заяві позивач навів обґрунтування аналогічне викладеному у позовній заяві, зазначивши, що народні депутати України, висунуті партією «Слуга народу» не мали правових підстав для реєстрації кандидатами у народні депутати та всі послідуючі дії та рішення автоматично є незаконними, так як протиправне рішення не може породжувати законних наслідків. Тому в подальшому кандидати у народні депутати України, висунуті партією «Слуга народу» незаконно взяли участь у виборах, протиправними є протоколи про результати виборів, суперечать вимогам законодавства дії новообраних народних депутатів України, висунутих партією «Слуга народу», щодо складення присяги та вступу в повноваження є протиправними, права стати народними депутатами України, останні не мали, а Верховна Рада України є неповноважною бо незаконні мандати партії «Слуга народу» виключають наявність двох третин складу Верховної Ради України 9 скликання. Незаконними є дії щодо складення присяги, формування та, як наслідок, незаконне формування законодавчої гілки влади - Верховної Ради України 9 скликання.

Отже, оскільки позивач не усунув у повному обсязі недоліки позовної заяви, а саме: не сформулював зміст позовних вимог відповідно до статті 266 КАС України до Верховної Ради України; не вказав, які конкретно дії чи бездіяльність, на його думку, є протиправними і не навів обґрунтувань їх протиправності із посиланням на норми права, які, як він вважає, порушено відповідачем; не навів доводів щодо порушених його прав та свобод з боку відповідача саме при здійсненні ним функцій органу законодавчої влади відповідно до норм діючого законодавства, тому позовна заява відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 243, 248, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання дій протиправними - повернути позивачеві.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Тацій