ПОСТАНОВА

Іменем України

04 серпня 2021 року м. Кропивницький

справа № 404/1846/20

провадження № 22-ц/4809/935/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О.І.,

за участі секретаря - Діманової Н.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Управління з питань захисту прав дітей Міської ради м. Кропивницького,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року у складі судді Кулінки Л.Д. і

В С Т А Н О В И В:

В березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив встановити факт нецільового витрачання аліментів ОСОБА_2 , які стягуються з ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_3 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в період з 09 січня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_5.

Позовна заява мотивована тим, що 20 серпня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка - ОСОБА_3 .

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 грудня 2017 року у справі розірвано шлюб між позивачем та відповідачем.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19.06.2018 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/7 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 січня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_5.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2018 року рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19.06.2018 змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 січня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_5.

З моменту припинення спільного проживання з колишньою дружиною позивач проживає за іншою адресою, однак намагається приймати участь у вихованні доньки, попри перешкоди відповідача стосовно їх спілкування та заборгованості зі сплати аліментів не має.

Позивач вважає, що ОСОБА_2 користується утриманими з нього коштами на аліменти не по призначенню та має великі сумніви, що всі стягувані з нього кошти йдуть на забезпечення умов життя дочки.

Аналізуючи чеки і квитанції, котрі ОСОБА_2 надала Управлінню з питань захисту прав дітей міської ради м. Кропивницького в доказ використання аліментів, позивач дійшов висновку, що відповідач не витрачає аліменти в інтересах дитини навіть половини стягуваних з нього коштів, як наслідок, ОСОБА_3 не отримує матеріальне забезпечення, котре сплачується позивачем в повному розмірі та становить більше 12 000 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відсутність фінансових документів на підтвердження щомісячних витрат не може бути єдиним і достатнім доказом, який доводить факт використання ОСОБА_2 отримуваних коштів на особисті цілі, на користь інших осіб або на будь-які інші потреби, які не повязані з утриманням і вихованням доньки.

Суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт нецільового витрачання відповідачем коштів, сплачених ним, як аліменти на утримання дочки, а тому позов є необґрунтованим та безпідставним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування та дослідження в повному обсязі обставин, які є важливими для правильного вирішення справи по суті.

Позивач зазначає, що надав суду першої інстанції розрахунок сплати аліментів, сума яких значно перевищує обсяг витрат на дитину, а відповідач в судовому порядку не надала доказів на підтвердження того, що вона витрачає на доньку аліменти, які сплачуються ОСОБА_1 , що свідчить про те, що ОСОБА_2 використовує вказані кошти на особисті потреби.

ОСОБА_1 звертався до суду з клопотанням про витребування інформації по банківській картці відповідача, на яку сплачуються аліменти, але суд першої інстанції залишив вказане клопотання без уваги.

Судом першої інстанції також не було досліджено наданий відповідачем депозитного вкладу та не направлено запит банку про дію такого договору на час винесення рішення.

Позивач вважає, що мати в такій же мірі як і батько повинна приймати участь у матеріальному забезпеченні дитини, проте в даному випадку матеріальним забезпеченням дитини займається виключно батько.

Аліменти, які сплачує позивач є завеликими для утримання дитини, а під час зустрічей з донькою ОСОБА_3 звернув увагу на те, що вона весь час ходить в одному і тому ж одязі і взутті та ніколи не говорить, що мама є придбала нову іграшку, одяг чи предмети побуту.

Від адвоката Калінки-Бондар О.Б., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 100 грн.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник адвокат Калінка-Бондар О.Б. заперечували проти доводів апеляційної скарги.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з судовою повісткою та надіслав до суду заяву про перенесення судового засідання у зв`язку з тим, що в зазначену дату він працює та не може відлучитися від роботи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на те, що за клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи вже відкладався, суд визнанав поважною причиною перебування його на роботі, а також суд надав можливість скористатися правовою допомогою.

ОСОБА_1 повторно заявив клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість його на роботі.

При цьому, ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження обставин, зазначених в заяві, щодо неможливості прибути в судове засідання.

Оскільки за клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи вже відкладався, враховуючи, що відповідно до приписяі ст.371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, беручи до уваги думку відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Калінка-Бондар О.Б., які заперечували проти відкладення розгляду справи, суд не визнає наведені ОСОБА_1 причини неявки в судове засідання поважними, а тому клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Оскільки позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, а наведені позивачем в заяві підстави для відкладення розгляду справи суд визнає неповажними, інші підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, які не з`явилися, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(частина третя статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22.12.2017.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою № 1010 від 02.01.2018 (том 1 а.с. 12).

Позивач у справі змінила прізвище на ОСОБА_2 , що не заперечується позивачем та підтверджується при пред`явленні позову.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 червня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/7 частини всіх видів заробітку /доходів/, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше ніж 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, з 09.01.2018 до 29.11.2028. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2018 року змінено.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючі з 09 січня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 1 а.с. 10-11).

Відповідно до довідки від 22.03.2019 №417-43-62, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу ОСОБА_1 працює у Дніпровському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з 01.04.2014 (наказ № 309/о від 01.04.2014) по теперішній час постійно. Займає посаду диспетчера управління повітряним рухом аеродромної диспетчерської вишки (том 1 а.с. 14).

Згідно Звіту про здійснення відрахування та виплати № 54 від 25.02.2020 та №188 від 06.11.2019, Дніпровський РСП Украероруху, відповідно до постанови №56762282 Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції від 13.07.2018, утримує 25 відсотків від зарахованої позивачу заробітної плати на сплату аліментів для ОСОБА_3 . Відповідно до вищезгаданих звітів за період з 01 травня 2019 року по 31 жовтня 2019 року з позивача було утримано суму 87241,95 грн та за період з 01 серпня 2019 року по 31 січня 2020 року - 84273,43 грн на сплату аліментів для ОСОБА_3 (том 1 а.с. 13).

В період з 01.02.2018 по 31.08.2018 розмір заборгованості позивача зі сплати аліментів складала 78186,92 грн згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.09.2019.

Згідно цього ж розрахунку, заборгованість зі сплати аліментів у сумі 31074,00 грн позивачем була погашена у червні 2019 року (том 1 а.с. 95).

В червні 2019 року та в січні 2020 року позивач звертався до Органу опіки та піклування міської ради міста Кропивницького із заявами про проведення перевірки цільового витрачання аліментів, отриманих відповідачем на утримання доньки ОСОБА_3 .

Задля перевірки цільового витрачання відповідачем аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , а також визначення рівня забезпечення дитини, спеціалістами Управління з питань захисту прав дітей міської ради міста Кропивницького було здійснено інспекційні відвідування відповідача та дитини за місцем їх проживання, відібрано письмові пояснення від відповідача, а також проведено бесіду з дитиною.

За результатами перевірки органом опіки та піклування міської ради міста Кропивницького було затверджено Висновок від 19.07.2019, згідно якого під час інспекційного відвідування встановлено, що одержувач аліментів забезпечує індивідуальні потреби дитини. Дівчинка доглянута, добре харчується, відвідує навчальний заклад, має багато особистих речей та іграшок, в разі хвороби отримує необхідне лікування. Одержувач аліментів особливу увагу приділяє розвитку дитини: відвідування психолога, стоматолога, репетитора. Частина коштів витрачалась на відвідування парків, кінотеатрів, виставок, на подорожі до Львова, Києва, тощо. Одержувач аліментів надав для ознайомлення чеки, квитанції для підтвердження цільового використання коштів. Одержувач аліментів забезпечує потреби дитини відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуму на дитину відповідного віку (том 1 а.с.134).

Крім того, за результатами перевірки Органом опіки та піклування міської ради міста Кропивницького було затверджено Висновок від 17.07.2020, згідно якого під час інспекційного відвідування встановлено, що одержувач аліментів забезпечує індивідуальні потреби дитини. За місцем проживання дівчинки створено всі необхідні умови для навчання та відпочинку, є необхідні меблі, побутова техніка, книги, іграшки), забезпечена продуктами харчування та в разі необхідності ліками. В серпні 2019 року дитину було оглянуто офтальмологом. Дитина має особисті речі (одяг та взуття відповідно до її віку та різних пор року. ОСОБА_3 регулярно відвідує навчальний заклад, забезпечена навчальною літературою. Також дівчинка відвідує заняття з англійської мови і школу ментальної арифметика швидкочитання. Приділяється увага відпочинку та оздоровленню дівчинки. Так ОСОБА_3 відпочивала влітку на морі, а під час зимових канікул в Карпатах, разом з класом відвідувала місто Черкаси та місто Умань. Також на ім`я дитини відкрито депозитний рахунок в банківській установі. Одержувач аліментів надав для ознайомлення копії документів підтвердження цільового використання аліментів: консультативний висновок офтальмолога, чеки з аптеки, чек з ТОВ "Епіцентр", чеки з інтернет магазинів, посадочні документи, рахунок-фактура ТОВ "Евитас", квиток на концерт гурту "Время и стекло", розрахунки оплати за навчання були додані. За результатами бесіди з дитиною з`ясовано, що дівчинка має необхідне для навчання та відпочинку, за власним бажанням відвідує гуртки, любить різні екскурсії. За висновком щодо цільового витрачання аліментів на дитину: одержувач аліментів забезпечує потреби дитини відповідно до коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (а.с. 191-192).

Згідно характеристики комунального закладу «Навчально-виховного об`єднання № 25 «Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_3 , має хороші здібності по засвоєнню навчального матеріалу. Пам`ять добре розвинена. Увага - стійка. До уроків готується систематично. Проявляє інтерес до навчання. Мовлення розвинуте добре. Мова виразна, думки висловлює чітко, словниковий запас - значний. Переважають такі риси характеру: акуратність, відповідальність, доброзичливість, наполегливість, працелюбність, справедливість, чесність, користується авторитетом серед однокласників. Бере активну учать у громадському житті классу, виконує усі доручення. На даний час дитина проживає з мамою ОСОБА_2 . Мама відповідально ставиться до виховання ОСОБА_3 , цікавиться навчанням, водить на курси англійської мови. Учениця пропускає школу лише з поважних причин. Тато з сім`єю не проживає, цікавиться дитиною епізодично (том 1 а.с. 196).

Відповідно до довідки від 04 травня2020 року, виданої ФОП ОСОБА_7 , ОСОБА_3 відвідує заняття Мовної студії «WOW! English». Зарекомендувала себе як відповідальна та старанна студентка, яка регулярно відвідує заняття та навчається на відмінно. Оплата за навчання з 01.09.2019 становить 550,00 грн на місяць (том 1 а.с. 102, 103-107).

Згідно довідки Центру освіти і розвитку «Мозаїка» від 27 травня 2020 pоку, ОСОБА_3 з січня 2020 року відвідує заняття з курсу для дітей « Ментальна арифметика » у центрі освіти і розвитку «Мозаїка» (СПД ФОП ОСОБА_9 ). На заняття приводила і плату за навчання у сумі 3700 грн здійснювала мама. ОСОБА_3 завжди вчасно приходить на заняття, має охайний зовнішній вигляд. Заняття відвідує систематично. На заняттях уважна, дисциплінована, активна. Відповідально ставиться до домашніх завдань. Має високий рівень успішності у навчанні. Доброзичливо ставиться до однолітків, не конфліктна. Проявляє повагу до старших (том 1 а.с. 108).

Для забезпечення відпочинку дитини від освітнього процесу, відповідач забезпечує доньці доступ до розваг, а саме відвідування виступів улюбленого співочого гурту, майстер-класів (пісчана анімація, малюнок аквареллю, виготовлення вітальних листівок), відвідування шкільних екскурсійних турів та подорожування разом з матір`ю ( АДРЕСА_1 .

З метою оздоровлення дитини у серпні 2019 року, січні 2020 року було сплачено за відпочинок ОСОБА_3 біля моря, та придбано путівку -Різдвяний тур до Карпат (том 1 а.с. 109-111, 114, 117, 118).

Крім того, на ім`я ОСОБА_3 відповідачем відкрито депозитний рахунок - Вклад «Джуніор» у AT КБ «ПриватБанк» від 22.07.2019.

Згідно пункту 1.1 Договору SAMDNWFD0072407528300 починаючи з дати 29.11.2028 всі права на розпорядження сумою вкладу і нарахованими процентами за даним вкладом переходять від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН, документ НОМЕР_1 (том1 а.с. 127-128, 187-188).

Відповідно Виписки за договором « Джуніор » (ідентифікатор рахунку НОМЕР_2 ) підсумкова сума на рахунку станом на 07.07.2020 року 155 000,00 грн (том 1 а.с. 129).

Згідно Виписки за договором «Джуніор» (ідентифікатор рахунку НОМЕР_2) підсумкова сума на рахунку станом на 24.07.2020 становить 170 000,00 грн (том 1 а.с. 189).

У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно статті 186 СК України контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.

У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Витрачання аліментів за цільовим призначенням означає, що той із батьків, на ім`я якого вони виплачуються, зобов`язаний спрямовувати їх на забезпечення потреб дитини.

Виключного переліку того, на що повинні витрачатися грошові кошти законом не встановлено, але вони повинні бути спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, таких як харчування, лікування, гігієна, одяг, придбання речей необхідних для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Наявність детальної регламентації обов`язків цільового використання аліментів не виключає випадків, коли вони використовуються на за цільовим призначенням. Необхідність контролю за цільовим використанням аліментних платежів виникає, як правило, тоді, коли їх розмір є доволі значним.

Тому закон передбачає положення, відповідно до якого за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування може перевіряти цільове витрачання аліментів на дитину.

Дане положення відповідає змісту статті 19 СК України про участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів. Орган опіки та піклування повинен відреагувати на кожну заяву платника аліментів про проведення такого контролю.

Механізм здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів визначений Порядком здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 15 листопада 2018 року № 1713 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 8, 10 Порядку уході проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини з метою визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. При цьому береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину. У разі якщо розмір аліментів складає понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути: наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини; її розвитку та навчання; приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб; обладнання для занять спортом; музичних інструментів; відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій; відкриття на ім`я дитини банківського рахунку; витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо.

За змістом пункту 14 Порядку чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності. Також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового використання аліментів, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування.

Згідно частини третьої статті 19 СК України звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

Матерілами справи підтверджується, що в червні 2019 року та в січні 2020 року позивач звертався до Органу опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького із заявами про проведення перевірки цільового витрачання аліментів, отриманих відповідачем на утримання доньки ОСОБА_3 .

За результатами перевірки органом опіки та піклування міської ради міста Кропивницького було затверджено Висновок від 19.07.2019, згідно якого під час інспекційного відвідування встановлено, що одержувач аліментів забезпечує потреби дитини відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуму на дитину відповідного віку (том 1 а.с. 134).

Крім того, за результатами перевірки Органом опіки та піклування міської ради міста Кропивницького було затверджено Висновок від 17.07.2020, згідно якого за висновком щодо цільового витрачання аліментів на дитину одержувач аліментів забезпечує потреби дитини відповідно до коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (том 1 а.с. 191-192).

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності під час розгляду справи судом визначає можливості й обов`язки сторін щодо доказування.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із змісту норм чинного законодавства та оцінивши встановлені у справі докази та обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження підстав для встановлення нецільового використання аліментів з боку ОСОБА_2 .

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, той факт, що дитина, яка проживає з матір`ю, забезпечена харчуванням, одягом, взуттям, належними побутовими умовами, тобто дитині створені належні умови для проживання та навчання.

Доказів протилежного позивачем до матеріалів справи не було надано.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався саме на факт документального підтверджених витрат відповідача на дититну, розмір яких не відповідає розміру сплачуваних позивачем на користь ОСОБА_2 аліментів та вважав доведеним факт нецільового використання коштів.

Однак, відсутність фінансових документів на підтвердження щомісячних витрат не може бути єдиним і достатнім доказом використання ОСОБА_2 отримуваних нею аліментів на особисті цілі, на користь інших осіб або на будь-які інші потреби, не пов`язані з утриманням і вихованням доньки.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 553/2334/16-ц (провадження № 61-11343св18) та від 17 травня 2021 року у справі № 552/3611/19 (провадження № 61-2391св21).

З огляду на викладене, суд першої інстанції, встановивши всі фактичні обстави справи та дослідивши й оцінивши зібрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд частково погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було залишено поза увагою клопотання ОСОБА_1 про витребування інформації по банківській картці позивача, на яку сплачуються аліменти, проте вказана інформація не може бути єдиним і достатнім доказом на підтвердження нецільового використання ОСОБА_2 аліментів, а порядок встановлення факту нецільового витрачання аліментів визначений статтею 186 СК України.

Таким чином, допущене судом першої інстанції процесуальне порушення на правильне по суті вирішення спору та відповідний правовий результат не впливає.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було досліджено наданий відповідачем договір депозитного вкладу та не направлено запит банку про дію такого договору на час винесення рішення, з огляду на те, що договору депозитного вкладу судом першої інстанції було надано належну оцінку, а направлення запиту про дію такого договору не належить до його обов`язків.

Доводи апеляційної скарги про те, що під час зустрічей з донькою ОСОБА_1 звернув увагу на те, що вона весь час ходить в одному і тому ж одязі і взутті та ніколи не говорить, що мама є придбала нову іграшку, одяг чи предмети побуту, не підтверджені належними і допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Щодо заявленого у відзиві на апеляційну скаргу клопотання представника відповідача про стягнення з позивача на користьОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої - п`ятоїстатті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другоїстатті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру понесених витрат представником відповідача адвокатом Калінкою-Бондар О.Б. надано: ордер серії ВА № 1013788 від 28.04.2021 (том 2 а.с. 32), копію угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги від 28.04.2021 (том 2 а.с. 33), копію додаткової угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги від 28.04.2021 (том 2 а.с. 32 на звороті), довідку № 15/07 від 15.07.2021 щодо вартості наданої правничої допомоги (том 2 а.с. 53), квитанції до прибуткового кассового ордера № 62 від 28.05.2021 та № 91 від 15.07.2021 (том 2 а.с. 56-57).

Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року без змін, а також складність справи, витрачений час та обсяг виконаних адвокатом робіт і послуг та надані представником відповідача докази понесення витрат, заява представника ОСОБА_2 адвоката Калінки-Бондар О.Б. про стягнення понесених відповідачем судових витрат підлягає задоволенню, зокрема, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 3 100 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 3 100 (три тисячі сто) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 10.08.2021.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник