Справа № 369/8539/19

Провадження № 2/369/347/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючої судді Ковальчук Л.М., за участю секретаря Новіцької М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, просив суд:

визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт незавершеного будівництва - будинок садибного типу літ. А, загальною площею 240,00 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, вольєр літ. Б, свердловина IV, септик V, хвіртка № 1, ворота № 2, огорожа № 3, огорожа № 4, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5114, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5115, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5116, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5117, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5118, площею 0,1442 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити йому та визнати за ним право власності на:

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , дійсною вартістю 1 844 587 гривень;

- об`єкт незавершеного будівництва - будинок садибного типу літ. А загальною площею 240,00 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, вольєр літ. Б, свердловина IV, септик V, хвіртка № 1, ворота № 2, огорожа № 3, огорожа № 4, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , дійсною вартістю 1 284 535 гривень;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5114, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , дійсною вартістю 1 056 119 гривень;

- всього на майно вартістю 4 185 241,00 гривень;

у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на:

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5115, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , дійсною вартістю 1 056 119 гривень;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5116, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , дійсною вартістю 1 004 844 гривень;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5117, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , дійсною вартістю 1 056 119 гривень;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5118, площею 0,1442 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , дійсною вартістю 1 091 926 гривень;

- всього на майно вартістю 4 209 008,00 гривень;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати та витрати на правову (правничу) допомогу.

Свої вимоги позивач з урахуванням заяви про зміну підстав позову мотивував тим, що 27.06.2003 сторони уклали шлюб. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.06.2019 цей шлюб було розірвано.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 вказував, що за час шлюбу подружжям у спільну сумісну власність було набуте майно на загальну суму 8 394 249,00 гривень, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт незавершеного будівництва - будинок садибного типу літ. А, загальною площею 240,00 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, вольєр літ. Б, свердловина IV, септик V, хвіртка № 1, ворота № 2, огорожа № 3, огорожа № 4, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5114, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5115, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5116, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5117, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5118, площею 0,1442 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 вказував, що спірні земельні ділянки були частиною однієї земельної ділянки, що була подарована ОСОБА_2 , проте, за час шлюбу це майно значно збільшилось у ціні, тому є підстави віднести його до спільного сумісного майна подружжя сторін.

ОСОБА_2 у добровільному порядку поділити спільно нажите майно не погоджується, тому ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 07.08.2019 було відкрито загальне позовне провадження у цій справі.

03.10.2019 до суду надійшов відзив від ОСОБА_2 на позовну заяву, в якому відповідач за первісним позовом зазначила, що земельні ділянки не підлягають поділу у рамках цієї справи, так як вони їй подаровані та є її особистим майном, а об`єкт незавершеного будівництва підлягає поділу, виходячи з рівності часток подружжя у спільному майні. Просила суд у задоволенні первісного позову відмовити.

Крім того, у жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила суд:

визнати її особистою власністю:

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5114, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5115, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5116, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5117, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5118, площею 0,1442 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 .

визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя сторін об`єкт незавершеного будівництва - будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за нею право власності на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва - будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва - будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

припинити право сумісної власності подружжя сторін на об`єкт незавершеного будівництва - будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

стягнути з ОСОБА_1 на її користь судові витрати, в тому числі й за проведення судової експертизи.

Свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що під час шлюбу 18.06.2013 на підставі договору дарування земельної ділянки їй була подарована її батьком земельна ділянка площею 0,9000 га, розташована в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.

ОСОБА_2 вказувала, що подарована їй земельна ділянка була поділена на шість земельних ділянок різної площі.

Зі слів ОСОБА_2 , на одній із ділянок за спільні кошти подружжя будувався будинок, який наразі є об`єктом незавершеного будівництва - будинок садибного типу літ. А, загальною площею 240 кв.м з господарськими будівлями та спорудами.

Так як сторони не можуть у позасудовому порядку домовитись про поділ майна, набутого за час їх шлюбу, ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 21.10.2019 було прийнято до спільного розгляду із позовом ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 .

06.12.2019 до суду від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову, в якому відповідач за первісним позовом вважає безпідставними викладені у ній доводи та просить у задоволенні позовної заяви відмовити.

Ухвалою суду від 08.12.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в загальному позовному проваджені.

02.07.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат, в якій він просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 9 605,00 грн., 10 000 грн. витрат на проведення судової експертизи та 60 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом та його представник в судове засідання не з`явились, подали клопотання про розгляд справи без їх участі, просили первісний позов задовольнити в повному обсязі, у задоволені зустрічного позову відмовити.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом та її представник в судове засідання також не з`явились, подали клопотання про розгляд справи без їх участі, просили в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Допитана в якості свідка експерт ОСОБА_4 пояснила, що вона має кваліфікацію судового експерта зі спеціальностей: "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів" та проводила будівельно-технічне, оціночно-будівельне та оціночно-земельне експертне дослідження за цивільно-правовою угодою між ТОВ "Судово-експертний Альянс" та ОСОБА_1 . Підставою була заява останнього. Дослідження вона проводила в рамках чинного законодавства. Вказувала на законність та обґрунтованість складеного нею висновку.

Допитаний в якості свідка експерт ОСОБА_5 пояснив, що він має кваліфікацію судового експерта зі спеціальностей: "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів", "Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками", "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів і споруд", "Оцінка земельних ділянок". Також пояснив, що проводив оціночно-земельне дослідження на підставі заяви ОСОБА_2 . Дослідження проводив в рамках чинного законодавства. Вказував на законність та обґрунтованість складеного ним висновку.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що первісні позовні вимоги слід задовольнити частково, а зустрічний позов слід задовольнити у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.06.2003 між сторонами було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 27.06.2003.

Вказаний шлюб було розірвано на підставі рішення Святошинського суду м. Києва від 14.06.2019 у справі № 759/20642/18, що набрало законної сили 15.07.2019.

За час шлюбу ОСОБА_2 отримала в дар на підставі договору дарування земельної ділянки від 18.06.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чучукало В.Л. за реєстровим № 1290, земельну ділянка площею 0,9000 га, розташовану в селі Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222480400:03:001:0246.

Зазначена подарована ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,9000 га була поділена на 6 земельних ділянок різної площі, що підтверджується заявою ОСОБА_2 від 04.09.2013, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 1071.

Управлінням Держземагентства у Києво-Святошинському районі була здійснена державна реєстрація вже новоутворених в результаті поділу земельних ділянок в Державному земельному кадастрі України, та кожній земельній ділянці були присвоєні нові кадастрові номери, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5114, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5115, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5116, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5117, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5118, площею 0,1442 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 .

Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області було видано свідоцтва про право власності на ці земельні ділянки та здійснено державну реєстрацію права власності кожної з них, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповідними свідоцтва про право власності, власником яких зазначено відповідача за первісним позовом.

На одній із вказаних земельних ділянок з кадастровим номером 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , під час подружнього життя було розпочато будівництво житлового будинку, що підтверджується повідомленням про початок виконання будівельних робіт за реєстровим № КС062131960334 від 15.07.2013, будівельним паспортом від 09.07.2013 № 505 та технічним паспортом від 12.03.2019.

Також судом встановлено, що згідно зі складеним судовим експертом Гучко О.В. висновком експерта від 16.04.2019 № 16/04 за результатами проведення будівельно-технічного, оціночно-будівельного та оціночно-земельного дослідження ступінь будівельної готовності об`єкта незавершеного будівництва - будинку садибного типу літ. А загальною площею 240,00 кв. м., розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , складає 80 %, готовність господарських будівель та споруд, а саме: вольєра літ. Б, свердловини IV, септика V, хвіртки № 1, воріт № 2, огорожі № 3, огорожі № 4, складає 100 %.

Крім цього встановлено, що відповідно до складеного судовим експертом Шкребтієм В.Г. висновку експерта за результатами проведення оціночно-земельного дослідження № 03/12/19-1 ринкова вартість 1 сот. земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 3222480401:01:100:5113, 3222480401:01:100:5114, 3222480401:01:100:5115, 3222480401:01:100:5116, 3222480401:01:100:5117, 3222480401:01:100:5118, збільшилась від 82% до 110% після розподілу земельної ділянки, кадастровий номер 3222480400:03:001:0246, у зв`язку зі зменшенням площі вказаної ділянки та дроблення на ділянки з показниками площі від 7 до 22,5 сот.

Згідно зі складеною ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» 04.02.2020 рецензією на складений судовим експертом Шкребтієм В.Г. висновок експерта за результатами проведення оціночно-земельного дослідження № 03/12/19-1 вказаний висновок є не об`єктивним, не обґрунтованим, завідомо не правдивим та не відповідає вимогам нормативно-правових актів.

Згідно з актом приймання-передачі надання правових послуг від 26.06.2021 АБ «Адвокатська фірма «Наталії Бойко» надала ОСОБА_1 правові послуги у цій справі на суму 60 000 грн. Доказів сплати цих коштів ОСОБА_1 суду не надано, також не надано договору про надання професійної правничої детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх конкретної вартості.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.ч. 2, ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У ст. 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Як передбачено ч.1 статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тлумачення норм сімейного законодавства свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Частиною 1 ст. 62 СК України визначено, що, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Статтями 68, 69 СК України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. А отже, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

З огляду на правовий висновок ВП ВС, викладений у постанові від 21.11.2018 у справі № 372/504/17, підтверджено абсолютну презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 03.12.2018 у справі № 525/511/16-ц, від 28.10.2019 у справі № 308/2695/16-ц та від 20.02.2020 у справі № 496/6067/15-ц, системне тлумачення категорій «об`єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статей 350 та 351 ЦК України ) та «об`єкт незавершеного будівництва» (стаття 331 ЦК України) дає підстави для висновку, що об`єкт незавершеного будівництва є нерухомою річчю особливого роду, фізичне створення якої розпочате, але не завершене, що допускає встановлення щодо неї суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав у випадках та порядку, визначених цивільним законодавством.

Новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком за своїм юридичним статусом, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

Наведене дає підстави для висновку, що об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, за визначених законом умов може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При цьому суд може визнати право на частину об`єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.

Крім цього, стаття 57 СК України визначає правила належності майна (чи його частини) до об`єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як стаття 62 СК України встановлює спеціальні умови, з настанням яких об`єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані за рішенням суду об`єктами спільної сумісної власності подружжя.

Для застосування передбачених статтею 62 СК України правил, збільшення вартості майна повинне відбуватися внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема кон`юнктури ринку, інфляції тощо), при цьому суттєвою ознакою повинне бути істотне збільшення вартості майна як об`єкта, його якісних характеристик.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 08.11.2017 у справі № 6-1447цс17 та підтверджені у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 451/847/16-ц, від 28.04.2020 у справі № 362/6056/17, від 02.12.2020 у справі № 444/372/18 та від 16.06.2021 у справі № 686/8878/19.

Істотне збільшення вартості майна обов`язково і безумовно має бути наслідком спільних трудових чи грошових затрат або затрат іншого, не власника майна, з подружжя. Тобто вирішальне значення має не факт збільшення вартості сам по собі у період шлюбу, а правова природа збільшення такої вартості, шляхи та способи збільшення такої вартості, зміст процесу збільшення вартості майна.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 214/6174/15-ц.

З огляду на правові висновки ВС, викладені у постановах від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18 та від 09.10.2020 у справі № 509/5043/17, ненадання детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п.п. 2, 3 Розділу І Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 775/5 від 25.05.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.05.2015 за № 605/27050 (чинного на час проведення рецензування висновку експерта), метою рецензування висновків є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Підставами для рецензування висновків експертів є: 1) План рецензування висновків судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України; 2) Графік проведення планових перевірок організації діяльності судових експертів, що не є працівниками державних спеціалізованих установ; 3) Договір або План щодо підготовки (стажування) фахівця, який має намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта; 4) Доручення Міністерства юстиції України.

З огляду на п. 1 Розділу ІІ Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 775/5 від 25.05.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.05.2015 за № 605/27050 (чинного на час проведення рецензування висновку експерта), рецензування висновків експертів проводиться співробітниками НДУСЕ, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено поданий на рецензування висновок, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 10 ст. 141 ЦПК України визначено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто, в результаті аналізу правових норм та судової практики, з огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини суд приходить до наступних висновків.

Так, спірні земельні ділянки утворились внаслідок поділу земельної ділянки, що була набута відповідачем за первісним позовом саме за час її шлюбу з позивачем на підставі договору дарування.

Доказів того, що вартість спірних земельних ділянок за час шлюбу сторін збільшилась саме за рахунок їх спільних коштів та спільної праці, суду надано не було.

А отже, всі спірні земельні ділянки є особистою власністю ОСОБА_2 , тому її позов з урахуванням того, що ОСОБА_1 даного факту не визнає, у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо спірного об`єкту незавершеного будівництва.

Суду було надано докази того, що він не є об`єктом самочинного будівництва, готовністю 80% і був зведений за час шлюбу подружжя, більш того, цей факт визнається сторонами.

А тому з огляду на вище процитовані висновки ВСУ та ВС суд визнає цей об`єкт об`єктом спільного сумісного майна подружжя сторін та ділить його порівну між ними.

У зв`язку із викладеним суд задовольняє вимоги ОСОБА_1 в частині визнання спірного об`єкту незавершеного будівництва спільним сумісним майном сторін та повністю задовольняє зустрічні вимоги ОСОБА_2 , що стосуються цього об`єкта.

Разом з тим, суд відхиляє надану представником ОСОБА_1 рецензію на висновок експерта, так як вона виконана неналежним суб`єктом та з ініціативи неналежного суб`єкта, а також не може бути використана для спростування висновку експерта, оскільки відповідно до законодавства рецензія на висновок експерта виконується для інших цілей.

Крім того, з огляду на те, що суду не було надано ОСОБА_1 необхідних доказів на підтвердження та обґрунтування відповідності його витрат на професійну правничу допомогу, передбачені ст. 137 ЦПК України, суд не стягує на його користь ці витрати.

Так як в основу рішення про задоволення частини позовних вимог ОСОБА_1 покладено висновок експерта № 16/04 від 16.04.2019, на який посилався ОСОБА_1 в обґрунтування його вимог, лише в частині одного з восьми досліджуваних питань, суд бере до уваги лише 1/8 частину витрат на проведення цього експертного дослідження, тобто 1 250 грн. Проте, так як було задоволено лише 1/7 частину позовних вимог, тому на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню за проведення ним судової експертизи в порядку ч. 2 ст. 141 ЦПК України лише 178,57 грн.

Також суд не стягує на користь ОСОБА_2 витрати на проведення нею судової експертизи, яку суд взяв до уваги, та витрати на професійну правничу допомогу, так як не було надано необхідних доказів, що підтверджують такі витрати.

За ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому на користь ОСОБА_1 з огляду на те, що було задоволено лише 1/7 частину його позовних вимог, з ОСОБА_2 підлягає стягненню 1 372,14 грн., а судовий збір, сплачений позивачем за зустрічним позовом, стягується на її користь з відповідача за зустрічним позовом у повному розмірі, тобто у розмірі 9 605,00 грн.

У порядку ч. 10 ст. 141 ЦПК України суд робить взаємозалік стягнених зі сторін судових витрат, внаслідок чого стягує з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8 054,29 грн.

При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41, Конституції України, ст.ст. 15, 16, 321, 328, 331, 355, 368, 375, 392 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 62, 68-70 СК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 :

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5114, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5115, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5116, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5117, площею 0,1327 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:100:5118, площею 0,1442 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 .

Визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об`єкт незавершеного будівництва 80 % готовністю - будинку садибного типу літ. А загальною площею 240,00 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: вольєром літ. Б, свердловиною IV, септиком V, хвірткою № 1, воротами № 2, огорожею № 3, огорожею № 4, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва 80 % готовністю - будинку садибного типу літ. А загальною площею 240,00 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: вольєром літ. Б, свердловиною IV, септиком V, хвірткою № 1, воротами № 2, огорожею № 3, огорожею № 4, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва 80 % готовністю - будинку садибного типу літ. А загальною площею 240,00 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: вольєром літ. Б, свердловиною IV, септиком V, хвірткою № 1, воротами № 2, огорожею № 3, огорожею № 4, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на об`єкт незавершеного будівництва 80 % готовністю - будинку садибного типу літ. А загальною площею 240,00 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: вольєром літ. Б, свердловиною IV, септиком V, хвірткою № 1, воротами № 2, огорожею № 3, огорожею № 4, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222480401:01:100:5113, площею 0,225 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8 054,29 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 04 серпня 2021 року.

Інформація про позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.М. Ковальчук