УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/13823/14-ц Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф.

Категорія 27     Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді: Миніч Т.І.

суддів:                         Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря судового засідання Лісової Т.С.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 14 червня 2021 року, постановлену під головуванням судді Слюсарчук Н.Ф.,

у цивільній справі №295/13823/14-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 14 червня 2021 року позовну заяву ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки - залишено без розгляду.

У поданій апеляційній скарзі Акціонерне товариство «УкрСиббанк» просить вказану ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку апелянта, ухвала суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Висновки суду, на думку апелянта, є помилковими, оскільки представник АТ «УкрСиббанк» 12.04.2021 року та 14.06.2021 року подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи та повідомив суд про причини неявки. А саме, представник був зайнятий в Діпровському районному суді м.Києва. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки Банком до суду подавалися клопотання про відкладення розгляду справи з причинами відкладення. Зазначає, що представник позивача за останній рік 6 разів підряд з`являвся в судові засідання. Натомість 5 разів судове засідання переносилося за клопотанням відповідачів без поважних причин.Таким чином, залишення позову без розгляду у підготовчому засіданні з підстав визначених главою 6 розділу ІІІ ЦПК України, яка регулює розгляд справи по суті, вважає процесуальною помилкою.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явився в судові засідання, заяв про розгляд справи, призначеної на 12.04.2021 р., 14.06.2021 р., без його участі не подав.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.5 ст.223 ЦПК у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України).

Як зазначає ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За змістом зазначених вище норм, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної /двічі поспіль/ неявки позивача в судове засідання  за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не подав заяви про розгляд справи  за його відсутності.   

В даному випадку з матеріалів справи вбачається, що в судове засідання 12.04.2021 р. та 14.06.2021 р. представник позивача не з`явився, хоча про час, місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить список повідомлених осіб, рекомендоване поштове повідомлення (том. 3, а.с. 85, 171).

Від представника позивача надходили заяви про відкладення судових засідань 12.04.2021 р., 14.06.2021 р. у зв`язку з його зайнятістю в інших процесах, однак ці обставини нічим не підтверджені.

Заяв від представника позивача про розгляд справи без його участі не надходило.

Тобто, представник позивач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи і двічі поспіль не з`явився в судове засідання.

При цьому позивачеві було достеменно відомо про наслідки повторної неявки в судове засідання, оскільки з цих же підстав вже було залишено без розгляду позов в даній справі.

Залишаючи позов без розгляду судом враховано, що Великою Палатою Верховного Суду висловлено правову позицію у постановах від 18.12.2019 у справі №9901/949/18 (провадження №11-1179заі19) та від 27.05.2020 у справі №9901/11/19 (провадження №11-122заі20) про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про достатність законних підстав для залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги щодо ухвалення оскаржуваної ухавли у підготовчому засіданні є безпідставними, оскільки розгляд справи проводився у спрощеному провадженні.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність і обгрунтованість оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367,368,372,374,375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 14 червня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складено 11.08.2021 року.