Провадження № 3/760/6981/21

у справі № 760/16448/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., за участю представника Київської міської митниці Держмитслужби - Келеберденка В. В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Тернопільська обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 29 травня 2018 року, орган, що видав 6126, за порушення митних правил, передбачених статтею 471 МК України,

В С Т А Н О В И В :

До Cолом`янського районного суду міста Києва від Київської міської митниці Держмитслужби надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених статтею 471 МК України.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил від 23 квітня 2021 року № 0716/10000/21 23 квітня 2021 року о 13-45 год. для проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» поступив громадянин України ОСОБА_1 , що прибув до України, транзитом через Нідерланди м. Амстердам, рейсом KL - 1385, авіакомпанії «KLM». Для проходження митного контролю громадянин України ОСОБА_1 своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до частини п`ятої статті 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення.

На підставі положень пункту 4 статті 336 та статті 342 Митного Кодексу України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці проведено усне опитування громадянина України ОСОБА_1 .

На запитання співробітників митниці громадянин повідомив, що переміщує через митний кордон України приблизно 25 000 доларів США.

Після проведення опитування громадянину України ОСОБА_1 було запропоновано пред`явити всю готівку в службовому приміщенні митниці. Громадянином України ОСОБА_1 , було видано готівку в розмірі 25 710 доларів США. Зі слів громадянина України ОСОБА_1 готівка належить йому особисто.

З виявленої суми готівки громадянину України ОСОБА_1 було пропущено 12 009 доларів США.

Враховуючи викладені обставини громадянин України ОСОБА_1 самостійно, своїми діями, що були виражені у обранні, для проходження митного контролю переміщуваного ним товару, каналу, що позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», та на момент проходження митного контролю, належним чином заповненої митної декларації громадянин України ОСОБА_1 до митного оформлення не подав - в діях та бездіяльності громадянина України ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», вбачається порушення встановленого статтею 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що в свою чергу, має ознаки наявності у діях та бездіяльності громадянина України ОСОБА_1 порушення митних правил, визначеного положеннями статті 471 МК України.

В судовому засіданні представник Київської митниці Держмитслужби підтримав позицію Київської митниці Держмитслужби та просив притягнути правопорушника до адміністративної відповідальності за статтею 471 МК України, посилаючись на те, що матеріали адміністративної справи містять достатньо доказів на підтвердження порушення митних правил з боку останнього.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил - громадянин України ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що кошти належать йому особисто, їх йому подарувала дочка громадянка США ОСОБА_3 для відбудови знищеного 19 лютого 2021 року пожежою будинкув с. Горішній Івачів Тернопільсьеого району Тернопільської області, що підтверджується актом про пожежу від 19 лютого 2021 року та письмовим підтвердженням ОСОБА_3 факту дарування йому 25 000 доларів США. Зазначив, що вказані кошти йому необхідні для відновлення будинку, оскільки всі його доходи складаються з пенсії в сумі близько 2000 грн намісяць.

Заслухавши пояснення представника Київської митниці Держмитслужби, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд приходить до такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суд встановив, що 23 квітня 2021 року о 13-45 год. для проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» поступив громадянин України ОСОБА_1 , що прибув до України, транзитом через Нідерланди м. Амстердам, рейсом KL - 1385, авіакомпанії «KLM». Для проходження митного контролю громадянин України ОСОБА_1 своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до частини п`ятої статті 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення, що підтверджується протоколом про порушення митних правил № 0716/10000/21 від 23 квітня 2021 року.

На запитання співробітників митниці громадянин повідомив, що переміщує через митний кордон України приблизно 25 000 доларів США. Після проведення опитування в службовому приміщенні митниці громадянином України ОСОБА_1 було видано готівку в розмірі 25 710 доларів США.

Свою вину ОСОБА_1 визнав, що підтверджується поясненнями до протоколу про порушення митних правил від 23 квітня 2021 року.

На підставі положень частини третьої статті 197, статті 511 МК України предмети правопорушення, а саме: 13 701 доларів США що еквівалентно 384 417,18 грн вилучені та передані на зберігання до каси Київської митниці Держмитслужби за адресою: м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А.

Порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження, встановлено статтями 196, 197 МК України.

Так, частиною третьою статті 198 МК України (Обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України) визначено, що переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до частин першої, третьої статті 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.

Аналогічна норма закріплена в пункті 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління НБУ № 3 від 02 січня 2019 року, якою передбачено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Тобто, законодавством України встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України готівки в сумі, що дорівнює або перевищує 10 000 євро (в еквіваленті).

На підставі вищевикладених норм, з виявленої суми готівки у ОСОБА_1 було вилучено 13 701 доларів США.

Оскільки ОСОБА_1 самостійно, своїми діями, що були виражені у обранні для проходження митного контролю переміщуваною ним готівкової валюти обрав канал, що позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор», та на момент проходження митного контролю, належним чином заповненої митної декларації до митного оформлення не подав - в діях та бездіяльності ОСОБА_1 вбачається порушення встановленого статтею 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 471 МК України, повністю підтверджується дослідженими у судовому засідання доказами, зокрема протоколом про порушення митних правил № 0716/10000/21 від 23 квітня 2021 року та іншими документами в їх сукупності.

Санкція статті 471 МК України, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , передбачає накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Частиною першою статті 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стаття 33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

11 липня 2019 року Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі Садоча проти України. З рішення вбачається, що заявник скаржився на те, що конфіскація його законно придбаних коштів була надмірною і непропорційною мірою.

Зазначеним рішенням встановлено наступне. Адміністративне правопорушення, в якому заявника було визнано винним, полягало у недекларуванні ним суми грошових коштів, які він переміщав через митний кордон. Варто зазначити, що в цьому відношенні слід зазначити, що дійсно, як зазначив заявник, його дії щодо вивезення іноземної валюти з України не були незаконними за українським законодавством. Було дозволено не тільки вивозити іноземну валюту, але сума, яка могла бути законно переведена або, як це було у цій справі, фізично переміщена через митний кордон, не була, в принципі, обмежена під час подій, якщо вона була задекларованою (див. пункт 15 вище). Наведені елементи відрізняють цю справу від деяких інших, в яких конфіскація застосовувалася або до товарів, імпорт яких було заборонено, або до транспортних засобів, що використовуються для перевезення заборонених речовин або торгівлі людьми (наприклад, див. Ісмаїлов, наведене вище, § 35).

Що стосується поведінки заявника, Суд зазначає, що немає жодних ознак того, що він навмисно прагнув обійти митні правила. Уряд не заперечував, що заявник не заперечував під час перевірки безпеки, що він має готівку (див. пункт 19 вище і порівняйте з Moon проти Франції, № 39973/03, § 8, 9 липня 2009 року та Гріфхорст , наведене вище, § 8, в якому заявники заперечували, що у них є гроші при собі). Той факт, що українська влада не порушила кримінальну справу проти заявника, також свідчить про те, що вони визнали відсутність намірів обманювати їх з боку заявника і що, застосовуючи до нього конфіскацію, органи влади не намагалися запобігти будь-яким іншим незаконним діям, такі як відмивання грошей, торгівля наркотиками, фінансування тероризму або ухилення від сплати податків. Гроші, які перевозив заявник, були отримані на законних підставах, і йому було дозволено вивезти їх з України, якби він заявив про це митним органам. Звідси випливає, що єдиною незаконною (але не кримінальною) поведінкою, у якій можна було б звинуватити його, була його нездатність подати митним органам письмову заяву про те, що він перевозив таку суму грошей через кордон.

Суд нагадує, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, а санкція - тяжкості правопорушення, для покарання за який вона призначається, - у цій справі, невиконання вимоги щодо декларування (див. Гирлян, § 28, та Габріч, § 29, обидва цитовані вище).

Справді, конфіскована сума була значною для заявника. Проте, немає жодних доказів того, що заявник міг би завдати будь-якої серйозної шкоди державі: він не ухилявся від сплати митних зборів або будь-яких інших зборів і не завдав будь-яку іншу майнову шкоду державі. Заява, що міститься у рішенні апеляційного суду про те, що дії заявника спричинили «серйозну шкоду зовнішньоекономічним інтересам та безпеці України», є надто розпливчастою і загальною та не підтверджується будь-якими доводами щодо того, що саме становить таку шкоду. Таким чином, Суд вважає, що такий захід як конфіскація не був призначений як відшкодування майнової шкоди - оскільки держава не зазнала жодних збитків внаслідок недекларування грошових коштів заявником заявити гроші - але був стримуючим і каральним заходом за своїм фактичним призначенням (див. Гирлян, вище, § 29).

Суд не переконали доводи Уряду, що оцінка пропорційності була включена до рішень національних органів влади. Складається враження, що наведені вище міркування щодо законного походження грошей, неумисного характеру дій заявника або відсутність ознак будь-яких інших порушення митних правил, незважаючи на те, що адвокат заявника виразно порушував ці питання під час провадження, не мали жодного значення під час ухвалення рішення. Національні суди лише загалом, без зазначення деталей, посилалися на "характер правопорушення та спосіб його вчинення" та "відомості про особу [заявника]" і не розглядали питання про те, чи було забезпечено необхідний баланс між суспільними інтересами та правом заявника на мирне володіння своїм майном. Відповідно, Суд доходить висновку, що перевірка, проведена національними судами була занадто поверхневою за своїм обсягом для того, щоб забезпечити дотримання вимоги пошуку «справедливого балансу», закріпленого в другому пункті статті 1 Протоколу № 1 (там само, § 30).).

Так само і Уряд не зміг переконати Суд, що менш суворі санкції, такі як штраф, не є достатніми для досягнення бажаного стримуючого та карального ефекту, а також для запобігання майбутніх порушень вимоги щодо декларування.

Суд зауважує, що, на відміну від розглянутої справи у справі Гирляна, у якій російським судам, здається, не були залишено жодної свободи вибору з цього питання, оскільки, згідно із законом, уся не задекларована сума повинна бути втрачена у будь-якому випадку, або у вигляді штрафу, або згідно з рішенням про конфіскацію - у справі заявника українські суди мали вибір щодо визначення розміру штрафу, який має бути призначений у якості санкції (див. пункт 14 вище).

За цих обставин, на думку Суду, конфіскація всієї не задекларованої суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення (див. § 39, Габріч, § 38 Ісмаїлов і Танасов проти Румунії [Комітет], № 65910/09, § 28, 31 жовтня 2017 року).

Отже, було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи викладене, а також характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, необхідно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації безпосереднього предмету порушення митних правил, оскільки шкода, яку він міг потенційно завдати державі, є незначною.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що кошти він отримав в дарунок від дочки, громадянки США, ОСОБА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою дочки від 21 травня 2021 року, для відновленя будинку, який згорів 19 лютого 2021 року, що підтверджується Актом про пожежу від 19 лютого 2021 року. Також вказана сума є значною для ОСОБА_1 , оскільки єдиним джерелом його доходу є пенсія в розмірі 1 869 грн. на місяць, що підтверджується довідкою про доходи від 18 травня 2021 року, виданою Чортківським об`єднаним управлінням ПФУ в Тернопільській області. Копії зазначених доказів були оглянуті в судовому засіданні.

Суд вважає, що конфіскація грошових коштів призведе до накладення на нього індивідуального та надмірного тягаря та буде непропорційною до вчиненого правопорушення.

За таких обставин, застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення лише у виді штрафу відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства і необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, закріпленого у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже, з огляду на вищевказані норми права та Закон України «Про судовий збір» з громадянина України ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 197, 235, 236, 257, 366, 458, 459, 471, 527-529 МК України, статями 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 471 Митного Кодексу України.

Накласти на громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн, без конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил, який підлягає сплаті на наступні реквізити: ГУК у м. Києві/Солом`янський район/21081100; код ЄДРПОУ отримувача: 37993783; МФО: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р: UA568999980313040106005026010; призначення платежу: номер справи про ПМП, П.І.П. порушника.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 454,00 грн, який підлягає сплаті на наступні реквізити: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Л. М. Ішуніна