Справа № 944/174/21

Провадження №2/944/816/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

13.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 35000 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає те, що 18.06.2020 між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики. Згідно з даним договором він позичив ОСОБА_2 35000 грн. терміном до 30.12.2020. Однак у вказаний в розписці строк відповідач кошти не повернув. На всі його усні звернення відповідач реальними діями не реагує. Оскільки відповідач належним чином покладених на нього обов`язків не виконав, відсутність реальних дій з боку відповідача він розцінює як відмову від виконання договору та повернення коштів, тому він змушений звернутися з позовом до суду.

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 18.01.2021 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 24.02.2021 відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

15.07.2021 ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої окрім 35000 грн. заборгованості за договором позики, просить стягнути з відповідача несплачені відсотки за користування позикою в сумі 1124,59 грн., а також 3 % річних за період прострочення заборгованості в сумі 40 грн.16 коп.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.

Згідно з ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 05.08.2021, є дата складення повного судового рішення 10.08.2021.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Одним із способів захисту цивільних прав може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-63цс13, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

У відповідності до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що 18.06.2020 ОСОБА_2 отримав в борг у ОСОБА_1 35000 грн., які зобов`язався повернути до 30 грудня 2020 року, про що написав письмову розписку.

Станом на день звернення позивача в суд відповідач ОСОБА_2 борг в сумі 35000 грн., позивачу не повернув, чим порушив вимоги ст.1049 Цивільного кодексу України та зобов`язання по вищевказаному договору.

Враховуючи визнання позову відповідачем, наявність письмової розписки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення суми позики в розмірі 35000 грн. є підставними та підлягають задоволенню.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, оскільки такий перевірений судом та відповідачем не спростований.

Таким чином, крім суми позики, з врахуванням ч.1 ст.1048, ч.2 ст.625 ЦК України з відповідача до стягнення підлягають проценти за позикою, нараховані відповідно до облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) за весь строк користування позиченими коштами в сум 1124,59 та три проценти річних від простроченої суми, що становить 40 грн. 16 коп.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зважаючи на те, що при подачі позовної заяви про стягнення боргу за договором позики позивачем було сплачено в бюджет Яворівського району судовий збір в розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією №N1CSJ4390М від 13.01.2021, яка долучена до матеріалів позовної заяви, тому з врахуванням вимог ч.1 ст.142 ЦПК України підлягає поверненню ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору в розмірі 454 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору в розмірі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 суму боргу за борговою розпискою від 18.06.2020 у розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) грн., інфляційні втрати в розмірі 1124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн.59 коп., 40 (сорок) грн. 16 коп. - трьох процентів річних.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 50 % судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Повернути ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору з бюджету Яворівського району по квитанції №N1CSJ4390М від 13.01.2021 в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду чи через Яворівський районний суд Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.08.2021.

Позивач: ОСОБА_1 ,

адреса проживання: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ,

адреса проживання:

АДРЕСА_1 .

РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.М.Карпин