11.08.2021 Справа № 756/4815/21

Унікальний номер 756/4815/21

Номер провадження 2/756/3956/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання- Михнюк В.М.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договорами позики,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь суму грошових коштів отриманих відповідачем в позику в загальному розмірі 22000 дол. США. та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_2 зазначає, що10 грудня 2019 року між сторонами укладено два договори позики без номерів. За умовами першого договору відповідач отримав в позику грошові кошти в сумі 7500 дол. США строком на п`ять місяців та зобов`язався їх повернути до 22 квітня 2020 року. На підтвердження отримання грошових коштів написав власноруч розписку. Того ж дня, 10 грудня 2019 року між сторонами укладено другий договір б/н за умовами якого, відповідач ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 14500 дол.США на термін чотири місяці та зобов`язався повернути до 31 березня 2020 року. В підтвердження отримання грошових коштів ОСОБА_3 власноруч написав розписку.

Посилаючись на ті обставини, що відповідач кошти не повернув, позивач просить суд стягнути суму боргу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 березня 2021 року визначено головуючим - суддю Шролик І.С.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання на 18 травня 2021 року.

В підготовчому судовому засіданні від представника позивача витребувано та долучено до матеріалів справи оригінали розписок ОСОБА_3 про отримані ним грошові кошти.

За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні 10 червня 2021 року оголошувалась перерва для ознайомлення із матеріалами справи.

В судові засідання 28 липня та 10 серпня 2021 року ні відповідач, ні його представник не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Ні відповідач, ні його представник правом надати відзив на позовну заяву не скористалися.

Від відповідача ОСОБА_3 10 серпня 2021 року надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо написання цифр 14500 грн. та цифри «1» у п. 2.1. договору. Ухвалою суду, постановленої на місці із занесенням до журналу судового засідання відмовлено в задоволені клопотання про призначення експертизи, з огляду на наявність розписок, написаних власноруч ОСОБА_3 .

Представник позивача - адвокат Овсіюк В.М. в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги наполягав на їх задоволенні з підстав та мотивів викладених в позовній заяві.

Вислухавши представника позивача, дослідивши повно та всебічно обставини справи, оцінивши в сукупності всі наявні по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 грудня 2019 року між ОСОБА_2 , як позикодавцем та ОСОБА_3 , як позичальником укладено два договори позики без номерів.

За умовами першого договору від 10 грудня 2019 року, ОСОБА_3 отримав в позику грошові кошти в сумі 7500 дол.США (п. 2.1. договору) строком на п`ять місяців (п. 4.1. договору ) та зобов`язався їх повернути до 22 квітня 2020 року. (а.с. 5).

В підтвердження отримання грошових коштів обумовлених в тексті укладеного договору, ОСОБА_3 написав власноруч розписку 10 грудня 2019 року в тексті якої зазначено, що він отримує грошові кошти в сумі 7500 дол. США та зобов`язується їх повернути в повному обсязі до 22 квітня 2020 року (а.с. 40).

Також, 10 грудня 2019 року між сторонами укладено договір позики б/н за умовами якого, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 14500 дол. США на строк чотири місяці (п. 4.1. договору ) та зобов`язався повернути кошти до 31 березня 2020 року (а.с. 8). В підтвердження отримання грошових коштів ОСОБА_3 власноруч написав розписку. В розписці про отримання коштів ОСОБА_3 зазначив, що отримав в позику від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 14500 дол.США та зобов`язується їх повернути в повному обсязі до 29 березня 2020 року (а.с. 41).

З листом-претензією позивач ОСОБА_2 звертався 28 травня 2020 року до відповідача ОСОБА_3 (а.с. 11-16).

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем ОСОБА_3 , як позичальником боргових зобов`язань за укладеними договорами позики та власноруч написаними розписками про отримання грошових коштів в загальному розмірі 22000 дол. США.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка не лише є доказом укладення договору, а й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, провадження № 14-465цс18.

Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першоїстатті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18.

З огляду на досліджені судом докази, наявні у справі суд приходить до висновку, що між сторонами в належній формі укладено два договори позики від 10 грудня 2019 року та факт отримання грошових коштів відповідачем ОСОБА_3 також підтверджено текстами власноруч написаних розписок, з тексту яких вбачається, що він отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 7500 дол. США та 14500 дол. США, які зобов`язався повернути до 22.04.2020 року та 31.03.2020 року, відповідно.

Вчинена сторонами письмова форма договору позики не лише є доказом факту укладення договору, а й факту передачі грошової суми позичальнику. Своїми підписами сторони засвідчили, що їх волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін.

Суд вважає неприйнятними заперечення відповідача про незгоду із зазначенням в пункті 2.1. договору суми позики 14500 дол. США, посилаючись на ту обставину, що сума написана не ним. Оскільки розмір отриманих відповідачем грошових коштів в сумі 14500 дол. США прописаний відповідачем цифрами та прописом власноруч в розписці, що не заперечується та доводить факт отриманих ним в позику грошових коштів та їх розмір.

Відповідачем не спростовано твердження позивача про невиконання грошового зобов`язання у визначені сторонами строки та розмірі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним. З урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6204,00 грн. (а.с. 23).

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договорами позики- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики б/н від 10 грудня 2019 року в сумі 7500 дол. США

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики б/н від 10 грудня 2019 року в сумі 14500 дол. США.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6204,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 11 серпня 2021 року.

Суддя І.С. Шролик