печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32098/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Офіс Генерального прокурора

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Національне антикорупційне бюро України

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Національне антикорупційне бюро України про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшли пояснення представника третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Національне антикорупційне бюро України - Майстренка О.М., відповідно до яких він просить суд постановити ухвалу про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з цим, судом на обговорення учасників судового розгляду поставлене питання про закриття провадження у справі.

Представник позивача ОСОБА_2 заперечив щодо закриття провадження у справі, мотивуючи відсутністю для цього підстав.

Представник відповідача Ступак Д.В. та представник третьої особи Майстренко О.М. підтримали необхідність закриття провадження у справі.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з такого.

Судом встановлено, що предметом спору у вказаній цивільній справі є визнання недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 заступником Генерального прокурора ОСОБА_9 в листі на адресу Європейського Суду з прав людини, та її спростування в частині фрагментів, а саме:

- «... ОСОБА_1 є одним з організаторів вчинення цього злочину, оскільки ще за півроку до звернення ТОВ «Золотий Мандарин Ойл» до ЄСПЛ він розробив та узгодив з іншими співучасниками злочинну схему щодо відступлення права вимоги міжповязанами підпри ємствами та подальшого звернення ТОВ «Золотий Мандарин Ойл» до ЄСПЛ (стор. 3)

- «Восени 2014 року ОСОБА_1 став народним депутатом України, посаду якого та раніше сформовані зв`язки в адвокатському середовищі надалі підчас реалізації протиправної схеми використав для впливу на службових осіб Міністества юстиції України...», (стор. 3)

- « ... ОСОБА_4 та ОСОБА_1 використовують матеріали кримінального провадження, доступ до яких, вочевидь, отримали з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України ...» (стор. 4)

- « ... який, окрім іншого, користуючись своїми повноваженнями та впливом як народного депутата України спонукав його до укладення угоди про дружнє врегулювання у справі «Фельдман проти України»...» (стор. 6)

- « ... ОСОБА_1 замість того, щоб користуватися встановленими законом способами захисту своїх інтересів, зловживаючи довірою цих авторитетних представників громадянського суспільства, розвинув медійну кампанію, спрямовану для здійснення тиску на слідство та створення ілюзії «надуманості» кримінального провадження... ».(стор. 10)

- « ... ОСОБА_1 змушував ОСОБА_5 підготувати на ім`я вказаних організацій відеозвернення, в якому надати неправдиву інформацію про нібито незаконне затримання ОСОБА_5 детективами Національного бюро та тиском на нього.» (стор. 10).

- « ... ОСОБА_1 , користуючись повноваженнями народного депутата України в інтересах свого офіційного помічника ОСОБА_6 , звернувся до прокуратури з вимогами, які полягали у втручанні у діяльність слідства у кримінальному провадженні № 52016000000000436...» (стор. 12).

-« .. . ОСОБА_1 на сьогодні є єдиним з числа осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, якого ще не притягнуто до кримінальної відповідальності ...» (стор. 14).

При цьому, судом встановлено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52017000000000361 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (організація заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі), ч. 3 ст. 209 КК України (відмивання доходів) в діях ОСОБА_1 .

З аналізу зібраних під час досудового розслідування матеріалів, зокрема документів, показань свідків, висновків експертів у детективів НАБУ виникли підстави для повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні згаданих кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 є суддею Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), то в позивача наявний імунітет, передбачений ст. 1 Шостого протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи 1996 року.

У зв`язку з цим, з метою позбавлення ОСОБА_1 імунітету до вручення йому повідомлення про підозру заступником Генерального прокурора України ОСОБА_7 12.02.2020 скеровано до ЄСПЛ відповідний лист з проектом повідомлення про підозру.

У подальшому, у відповідь на лист ЄСПЛ від 04.05.2020 № 66874601ММ заступником Генерального прокурора України ОСОБА_9 надіслано додатковий лист в якому викладено підтвердження об`єктивності наданої раніше ЄСПЛ інформації щодо обґрунтованості підстав для повідомлення ОСОБА_1 про підозру.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Тому, з`ясувавши необхідні обставини до дослідивши матеріали кримінального провадження у слідства виникли підстави для повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.

Однак, зважаючи на те, що останній користується імунітетом члена сім`ї судді ЄСПЛ, заступниками Генерального прокурора України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою виконання завдань кримінального провадження та виконання усіх етапів кримінального процесу були надіслані листи до ЄСПЛ з проханням позбавити ОСОБА_1 такого імунітету.

Тому, надісланням відповідних листів заступниками Генерального прокурора України були вчинені процесуальні дії, які виходять з їх повноважень та спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, що узгоджується з нормами КПК України та не порушує будь-яких особистих немайнових прав Позивача.

Водночас, позивач вважає, що внаслідок зазначення у листі заступника Генерального прокурора України ОСОБА_9 інформації встановленої під час досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000361 та скерування зазначеного листа до ЄСПЛ поширено щодо нього недостовірну інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Водночас, інформація, викладена у листі заступника Генерального прокурора України ОСОБА_9 ґрунтується на матеріалах досудового розслідування, яке проводиться детективами Національного антикорупційного бюро України.

У підтвердження наведеного Офісом Генерального прокурора до свого відзиву у цій справі було додано додатки (ухвали слідчих суддів, рішень судів, протоколи допиту свідків, копії листів, висновків експертів, а також інших документів, які в сукупності дають можливість підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень).

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 757/4403/16-ц зазначив, що у порядку цивільного судочинства не можна розглядати спір про спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій, їх хід і здобуті результати, оскільки таку інформацію слід оцінювати у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Інформація, яку позивач просив визнати недостовірною, взята з контексту конференції, на якій не стверджувалося про його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, а зазначалося, що слідство вивчає питання причетності позивача до участі у протиправних діях. Тому презумпція невинуватості не була порушена.

У постанові від 30.06.2020 у справі № 333/6816/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду задовольнила касаційну скаргу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України та дійшла наступного висновку щодо застосування норм права:

«Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду. У відкритті провадження за ними слід відмовляти на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, а у разі, якщо провадження було відкрите, - закривати його на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України)»

Постановою Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 760/16924/18 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_10 до Національного антикорупційного бюро України про захист честі, гідності та ділової репутації та Верховним Судом зазначено, що позов пред`явлений для спростування набуття позивачем статусу підозрюваного та спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні і відповідні відносини не є цивільними й не стосуються майнового чи немайнового цивільного права або інтересу позивача; оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Суди не звернули увагу, що не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на спростування набуття статусу «підозрюваний у кримінальному провадженні» чи спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні та ініціювання позовного провадження з такою метою, а тому такий позов не підлягає судовому розгляду».

Враховуючи наведене, суд погоджується з позицією представника третьої особи, що поширення в листі заступника Генерального прокурора України ОСОБА_9 інформації щодо наявності ознак складу кримінальних правопорушень в діях ОСОБА_1 було спрямоване на виконання завдань кримінального провадження.

А тому, позовна заява ОСОБА_1 стосується обставин, які виникли у кримінальному процесі, підлягає встановленню та доказуванню/спростуванню саме в кримінальному процесі, та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, провадження у вказаній цивільній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, відповідно до якого суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 353-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Національне антикорупційне бюро України про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя О.В.Батрин