Головуючий суду 1 інстанції - Озеров В.О.  

Доповідач -Карташов О.Ю.

Справа № 431/3912/14-ц

Провадження № 22-ц/810/34/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Гаврилюк В.К., Луганська В.М.

за участю секретаря судового засідання Залюшного О.Г.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк»

на заочне рішення Старобільського районного суду Луганської області від 30 грудня 2014 року, ухвалене у складі судді Озерова В.О., в залі судових засідань Старобільського районного суду Луганської області в м. Старобільськ

за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі Старобільського відділення № 1 ПАТ «Укркомунбанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу,-

,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі Старобільського відділення № 1 ПАТ «Укркомунбанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що згідно договору № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року, який було укладено між ним та Публічним акціонерним товариством «Український комунальний банк» в особі керуючого Старобільським відділенням № 1 ОСОБА_2 , ним було надано на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_1 банку грошові кошти в сумі 217 510 грн. Термін дії договору становив до 01 вересня 2014 року з нарахуванням 17,5% річних та сплатою їх щомісячно.

Згідно договору № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року, який було укладено між ним та Публічним Акціонерним Товариством «Український комунальний банк» в особі в.о. керуючого Старобільським відділенням № 1 Руденською Людмилою Миколаївною, ним було надано на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_2 банку грошові кошти в сумі 143 544 грн. Термін дії договору становив до 16 вересня 2014 року з нарахуванням 16,5% річних та сплатою їх щомісячно.

Зазначив, що ним 25 квітня 2014 року до банку було подано письмову заяву в двох примірниках, з вимогою дострокового розірвання договору 1145/71 та договору 1140/71.

Однак суму вкладу та відсотки банк не сплатив. Вказані дії банку є неправомірними, тому відповідач повинен повернути їй вклад та сплатити проценти за весь період користування грошовими коштами.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі Старобільського відділення № 1 ПАТ «Укркомунбанк» на його користь неповернутий вклад за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року в сумі 217 510 грн; неповернутий вклад за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року в сумі 143 544 грн; несплачені проценти за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року в сумі 22 199 грн за травень-листопад 2014 року; несплачені проценти за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року в сумі 13 816 грн за травень-листопад 2014 року; борг за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року за індексом інфляції за травень-листопад 2014 року в сумі 1 328 грн 88 коп.; борг за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року за індексом інфляції за травень-листопад 2014 року в сумі 877 грн 49 коп.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 30 грудня 2014 року ухвалено позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі Старобільського відділення № 1 ПАТ «Укркомунбанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі Старобільського відділення № 1 ПАТ «Укркомунбанк» на користь ОСОБА_1 неповернутий вклад за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року в сумі 217 510 грн; неповернутий вклад за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року в сумі 143 544 грн.; несплачені проценти за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року в сумі 22 199 грн. за травень-листопад 2014 року; несплачені проценти за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року в сумі 13 816 грн. за травень-листопад 2014 року; борг за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року за індексом інфляції за травень-листопад 2014 року в сумі 1 328 грн. 88 коп.; борг за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року за індексом інфляції за травень-листопад 2014 року в сумі 877 грн. 49 коп.; не виплачені проценти за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року за травень-листопад 2014 року в розмірі 22 199 грн.; не виплачені проценти за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року за травень-листопад 2014 року в розмірі 13 816 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі Старобільського відділення № 1 ПАТ «Укркомунбанк» (к/р НОМЕР_3 в Управлінні НБУ в Луганській області, МФО 304988, ідентифікаційний код 24191588) на користь держави в розмірі 3 654 грн.

Вирішуючи спір суд виходив з обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» в особі Старобільського відділення № 1 ПАТ «Укркомунбанк», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Старобільського районного суду Луганської області від 30.12.2014 у справі № 2/431/3912/14-ц повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю.

Вирішити питання про розподіл судових витрат в порядку п.п. 6, 7, 13 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема щодо суми 3 654 грн, визначеної рішення до стягнення з Відповідача на користь держави, а також щодо сплаченого ПАТ «УКРКОМУНБАНК» судового збору в сумі 5481.00 грн за подання апеляційної скарги.

Позивачем ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Лобань Д.М. надав усні пояснення по суті справи, доводи скарги підтримав, зазначивши при цьому, що рішення суду першої інстанції є помилковим, а також прийнятим з порушенням норм матеріального права.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Носова Ю.М. зазначили, що суд першої інстанції правомірно вирішив цей спір, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно договору № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Український комунальний банк»» в особі керуючого Старобільським відділенням №1 Червяк Оленою Вікторівною, ОСОБА_1 було надано на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_1 банку грошові кошти в сумі 217 510 грн. Термін дії договору становив до 01 вересня 2014 року з нарахуванням 17,5% річних та сплатою їх щомісячно.

Згідно договору № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним Акціонерним Товариством «Український комунальний банк» в особі в.о. керуючого Старобільським відділенням № 1 Руденською Людмилою Миколаївною, ОСОБА_1 було надано на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_2 банку грошові кошти в сумі 143 544 грн. Термін дії договору становив до 16 вересня 2014 року з нарахуванням 16,5% річних та сплатою їх щомісячно.

Згідно до п. 3.1 «Вкладник має право заявляти вимогу про повернення вкладу до спливу строку, повідомивши про це банк за 10 банківських днів до бажаного терміну отримання грошей, шляхом надання заяви у двох примірниках.

П. 3.1.1. При достроковому розірванні Договору за ініціативою ВКЛАДНИКА, не залежно від суми внеску, проценти за вкладом сплачуються у розмірі процентів за вкладом на вимогу, встановлених БАНКОМ на момент розірвання Договору, за фактичний строк його дії. При цьому здійснюється перерахунок отриманих ВКЛАДНИКОМ процентів та сума надмірно сплачених процентів утримується із основної суми вкладу та/або нарахованих процентів…»

Позивачем ОСОБА_1 було подано до банку письмову заяву від 25 квітня 2014 року з вимогою дострокового розірвання договору 1145/71 та договору 1140/71, але до цього часу він не отримав своїх коштів.

Позивач ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на незаконні дії ПАТ «Укркомунбанку» 15 травня 2014 року до начальника Управління НБУ в Луганській області.

12 червня 2014 року та 10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звертався зі скаргами до Голови НБУ.

ОСОБА_1 отримував відповіді, але ніяких дій по виплаті йому його грошей не було зроблено.

З 01 серпня 2014 року дію ПАТ «Укркомунбанку» було призупинено. Таким чином, протягом 3 місяців позивач не міг отримати свої гроші від банківської установи.

З останнього листа НБУ йому стало відомо, що дію ПАТ «Укркомунбанк» було призупинено з 01 серпня 2014 року, але він звернувся до банку з вимогами повернути вклад ще в квітні 2014 року, тобто задовго до призупинення діяльності банку.

Оцінюючи аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, матеріали справи містять копії договорів про строковий банківський вклад та квитанції про внесення коштів.

Позивачем ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції надано для дослідження докази, а саме - оригінали договору № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року, квитанції про здійснення операції на суму 217510 грн та оригінали договору № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року, квитанції про здійснення операції на суму 143544 грн.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги зазначені докази щодо підтвердження внесення ОСОБА_1 грошових коштів на депозитні рахунки Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк», а банк не спростував належними та допустимими доказами наявність депозитних зобов`язань перед позивачем за вказаними договорами банківських вкладів та не довів факт повернення грошових коштів, внесених на депозит, відповідно до статті 81 ЦПК України.

За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).

Таким чином, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов`язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відмовивши ОСОБА_1 у видачі вкладу з усіма нарахованими відсотками згідно його заяв, Банк порушив норми ч. 3 ст.1060 ЦК України та п. 3.1. укладених договорів про банківський вклад.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми банківського вкладу згідно договору № 1140/71 від 20 серпня 2013 року в сумі 217 510 грн та згідно договору № 1145/71 від 06 вересня 2013 року в сумі 143 544 грн.

Крім того, суд правильно встановив, що позивач має право на стягнення з відповідача процентів. Однак при цьому суд першої інстанції залишив поза увагою те, що укладені депозитні договори не містять визначеного розміру відсоткової ставки за користування грошовими вкладами в разі неналежного виконання зобов`язань за договорами після закінчення строку їх дії, у зв`язку з чим на підставі частини другої статті 1070 ЦК України з банку підлягають стягненню проценти за процентною ставкою в розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом «на вимогу».

ОСОБА_1 пред`явлені вимоги про стягнення процентів за договорами № 1145/71 та № 1145/71 за травень-листопад 2014 року.

На виконання ухвали Луганського апеляційного суду від 07.06.2021 року АТ «Державний експортно-імпортний банк України» повідомило розмір процентної ставки, що сплачується за вкладом на вимогу – 0,05%.

Таким чином, за період травень-листопад 2014 року розмір процентів, нарахованих на суму коштів на вкладі № 1140/71 становить 13231,25 грн.

З розрахунку: з травня по 01.09.2014 року по 17,5% - 12905,59 грн; з 03.09.2014 року – листопад 2014 року ставка 0,05% - 326,26 грн.

За період травень-листопад 2014 року розмір процентів, нарахованих на суму коштів на вкладі № 1145/71 становить 9061,08 грн.

З розрахунку: з травня по 16.09.2014 року по 16,5% - 8881,78 грн; з 17.09.2014 року – листопад 2014 року ставка 0,05% - 179,30 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно статистичних даних рівень інфляції за травень місяць 2014 року становив 103,8%, за червень місяць 2014 року - 101%, за липень 2014 року - 100,4%, за серпень 2014 року - 100,8%, за вересень 2014 року - 102,9%, за жовтень 2014 року - 102,4%.

Оскільки позивач заявив вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, суд першої інстанції з урахуванням диспозитивності цивільного судочинства та в межах заявлених позивачем вимог, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача сум за травень місяць 2014 року за договором № 1140/71 за індексом інфляції - 225 грн 78 коп., за червень - 219 грн, за липень - 218 грн 30 коп., за серпень - 219 грн 25 коп., за вересень - 223 грн 82 коп., за жовтень - 222 грн 73 коп., а всього за цим договором сума інфляції становить за вищевказаний період 1 328 грн 88 коп.

За договором № 1145/71 за травень місяць 2014 року - 148 грн. 99 коп., за червень - 144 грн. 99 коп., за липень - 144 грн. 12 коп., за серпень - 144 грн. 69 коп., за вересень - 147 грн. 71 коп., за жовтень - 146 грн. 99 коп., а всього за цим договором сума інфляції за вищевказаний період становить 877 грн. 49 коп.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо пред`явлення позову до неналежного відповідача є безпідставними, оскільки колегія суддів відзначає, що юридичну особу в цивільних відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. При цьому, стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Договори укладалися позивачем у Старобільському відділенні № 1 ПАТ «Укркомунбанк», що було повідомлене про час та місце розгляду справи.

Станом на грудень 2014 року, час пред`явлення позову, м. Луганськ, місцезнаходження юридичної адреси відповідача, відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Інші, наведені у апеляційній скарзі доводи на увагу не заслуговують, оскільки були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» задовольнити частково.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 30 грудня 2014 року скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» на користь ОСОБА_1 несплачених процентів за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року в сумі 22 199 грн за травень-листопад 2014 року; несплачених процентів за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року в сумі 13 816 грн за травень-листопад 2014 року та ухвалити по справі в цій частині нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі Старобільського відділення № 1 ПАТ «Укркомунбанк» про стягнення несплачених процентів за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року за травень-листопад 2014 року; несплачених процентів за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року за травень-листопад 2014 року задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» на користь ОСОБА_1 несплачені проценти за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року в сумі 13231,25 грн за травень-листопад 2014 року; несплачені проценти за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року в сумі 9061,08 грн за травень-листопад 2014 року.

Рішення суду в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» на користь ОСОБА_1 сум неповернутого вкладу за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року в сумі 217 510 грн; неповернутого вкладу за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року в сумі 143 544 грн; інфляційних втрат за договором № 1140/71 про строковий банківський вклад від 20 серпня 2013 року за травень-листопад 2014 року в сумі 1 328 грн 88 коп.; інфляційних втрат за договором № 1145/71 про строковий банківський вклад від 06 вересня 2013 року за травень-листопад 2014 року в сумі 877 грн 49 коп. залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 06 серпня 2021 року.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.К. Гаврилюк

В.М. Луганська