Справа № 2-а-123/10

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 червня 2010 року.                

Богуславський районний суд Київської області  в складі:

головуючого судді                            Тітова М.Б.

при секретарі                            Олійник Л.С.

з участю позивача                                    ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  інспектора дорожньо-патрульної служби Кагарлицького взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Київській області Кліменка Валерія Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом, просить скасувати постанову інспектора дорожньо-патрульної служби Кагарлицького взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Київській області Кліменка В.В. від 13 травня 2010 року, якою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень по ст. 122 ч.1 КУпАП за порушення правил дорожнього руху, як незаконно постановлену без доказів його вини.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 13 травня 2010 року приблизно в 13 годин 30 хвилин він, керуючи автомобілем марки "Опель" реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 на 55 кілометрі автодороги Київ-Знам’янка під час об’їзду автомобіля, який зупинився, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки і був зупинений працівником ДАІ Кліменком В.В., який безпідставно пред’явив претензію, що немов би він здійснив обгін автомобіля і перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки з порушенням правил дорожнього руху України.

Він пояснив інспектору ДАІ, що рухався по своїй смузі руху і  при об’їзді автомобіля, що зупинився, переконавшись що зустрічна смуга була вільною, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, тобто не допустив при цьому порушень правил дорожнього руху України.  

Однак, інспектор ДПС Кліменко В.В. незважаючи на його пояснення, склав протокол про адміністративне правопорушення та відразу на місці виніс постанову про накладення адміністративного стягнення в сумі 260 гривень.

Позивач вважає, що вказана постанова винесена посадовою особою  незаконно, без належних на те підстав та доказів його вини, оскільки свідків події не було встановлено, не отримано від них пояснення та не внесено відомості про них до протоколу про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі, обгрунтувавши їх вищевикладеними фактами.

Відповідач - інспектор дорожньо-патрульної служби Кагарлицького взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Київській області Кліменко В.В. в  судове засідання не з’явився, але надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Також в клопотанні зазначив, що позов не визнає.

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази, вважає за необхідне позов задовольнити  виходячи з наступних підстав.

Із копії протоколу про адміністративне правопорушення від 13 травня 2010 року вбачається, що цей протокол було складено інспектором дорожньо-патрульної служби Кагарлицького взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Київській області Кліменком В.В. щодо ОСОБА_1 по ст. 122 ч. 1 КУпАП за порушення останнім правил дорожнього руху України.

В протоколі посадовою особою зазначено, що 13 травня 2010 року в  13 годин 30 хвилин водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки "Опель" реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 на 55 кілометрі автодороги Київ-Знам’янка, здійснив обгін  автомобіля перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив п. 1.1 розділу 34  Правил дорожнього руху України.

В протоколі ОСОБА_1 зробив запис "не згоден".

Згідно постанови від 13 травня 2010 року на ОСОБА_1 посадовою особою Кліменком В.В.  було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1  КУпАП, а саме за те порушення, яке було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність за вчинення даного правопорушення наступає в разі порушення водіями транспортних засобів вимог розмітки проїзної частини доріг.

Відповідач по справі прийняв рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП,  а тому він повинен був провести підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 278 КУпАП та дотриматись порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно ст. 279 КУпАП.

Фактично посадовою особою постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 була винесена на місці вчинення правопорушення без будь-якої підготовки до розгляду та з’ясування пом’якшуючих і обтяжуючих обставин відповідальності порушника, даних про його особу, майновий стан, що у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП повинно враховуватись при накладенні адміністративного стягнення.

За змістом ч. 2 ст. 71 КАС  України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав факт вчинення адміністративного правопорушення і стверджував, що перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки для об’їзду автомобіля, який зупинився та створив перешкоду для руху, про що зробив запис в протоколі про адміністративне правопорушення.  

              У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

              Відповідно до розділу 34 Правил дорожнього руху України як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється  перетинати лінію 1.1 для об’їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об’їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

            В протоколі про адміністративне правопорушення посадова особа не вказала безспірних доказів про те, що водій ОСОБА_1 здійснив обгін транспортного засобу і перетнув при цьому суцільну лінію горизонтальної розмітки з порушенням правил дорожнього руху.

             Відповідачем не зафіксоване порушення правил дорожнього руху за допомогою засобів фото чи відео фіксації, не було зупинено водія автомобіля, якого за інформацією працівника ДАІ, викладеною в протоколі про адміністративне правопорушення, обігнав ОСОБА_1 та не було встановлено інших очевидців події.

              Тому за вказаних обставин в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, оскільки доказів його вини у вчиненні даного правопорушення посадова особа в постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначила та не довела вину позивача в даному судовому засіданні, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення щодо нього по ст. 122 ч. 1 КУпАП закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

           З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 17, 18, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 9, 122 ч.1, 251, 252, 256,  283, 288, 293 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 260 гривень, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби Кагарлицького взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Київській області Кліменком В.В. 13 травня 2010 року і провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до  Київського апеляційного адміністративного суду  через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, визначеному ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 15 червня 2010 року.

Головуючий: суддя         (підпис)             М.Б.Тітов