Справа № 947/23861/21

Провадження № 1-кс/947/10877/21

У Х В А Л А

Іменем України

10.08.2021 року                         м. Одеса

Слідча суддя Київського районного суду міста Одеси Бальжик О.І., за участю секретаря судових засідань Цільмак А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргуадвоката Чумаченка Святослава Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову старшого дізнавача СД відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Петровської Е.В. від 02.08.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідувань 02.07.2020 року за №12020166480000003, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Суть скарги

1.1. 06.08.2021 року адвокат Чумаченко С.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчої судді зі скаргою, в якій просив скасувати постанову старшого дізнавача СД відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Петровської Е.В. від 02.08.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідувань (надалі – ЄРДР) 02.07.2020 року за №12020166480000003, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.

1.2. Скарга мотивована тим, що постанова про закриття кримінального провадження не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та матеріалах кримінального провадження, а також є передчасною. Поодинокий факт часткової оплати боргу зі сплати аліментів та надання копій квитанцій при триваючому факті не сплати поточних аліментів щомісячно лише збільшує заборгованість та не може бути покладено в обґрунтування постанови про закриття кримінального провадження. Злісне ухилення від сплати аліментів може виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання покладеного обов`язку. Вказане відповідає факту триваючої несплати аліментів ОСОБА_2 , розмір заборгованості, який сукупно складає суму виплат більше як за три місяці відповідних платежів. Крім того, злісний характер ухилення від сплати аліментів також підтверджується обізнаністю ОСОБА_2 щодо наявності рішення суду про стягнення з нього аліментів, обов`язку виконувати це рішення, а також фактом продовження останнім ухилятись від сплати аліментів після неодноразових звернень як заявниці, так і державного виконавця до нього з приводу невиконання рішення суду. Неповідомлення державним виконавцем ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за несплату аліментів не може бути підставою для не притягнення особи до відповідальності, передбаченої ч.1 ст.164 КК України. ОСОБА_2 як безробітний в Одеському центрі зайнятості не реєструвався, допомогу по безробіттю не отримував, що свідчить про пасивний характер злісного ухилення від сплати аліментів. Дізнавачем не перевірено та не доведено, що батько дитини не мав змоги заробляти гроші і сплачувати аліменти через будь-які вимушені обставини. Тобто, на момент винесення оскаржуваної постанови, не існувало жодних обставин, які б свідчили про поважність причин чи вимушеність несплати аліментів, у зв`язку із чим накопичувалась заборгованість по їх сплаті. Також, приймаючи постанову про закриття кримінального провадження, дізнавач не вказує, які слідчі (розшукові) дії, крім допитів самої заявниці та свідка ОСОБА_3 , було проведено в межах досудового розслідування, та які покладені в його основу.

ІІ. Процедура

2.1. Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 06.08.2021 року, справа №947/23861/21 передана на розгляд слідчій судді Бальжик О.І.

2.2. Ухвалою слідчої судді від 06.08.2021 року відкрито провадження за скаргою.

2.3. Під час розгляду скарги повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України.

2.4. Учасники кримінального провадження, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явилися, звернувшись із заявами про розгляд скарги за їх відсутності.

2.5. Враховуючи строк розгляду скарги, визначений частиною другою статті 306 КПК України, а також зважаючи на те, що у відповідності до частини третьої статті 306 КПК України відсутність дізнавача не є перешкодою для розгляду скарги, слідча суддя дійшла висновку про можливість розгляду скарги у відсутність учасників кримінального провадження.

III. Кримінальне процесуальне законодавство

3.1. Кримінальний процесуальний кодекс України (надалі – КПК України)

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 9. Законність

[…] 2. Слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стаття 38. Орган досудового розслідування

[…] 4. Орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Стаття 40-1. Дізнавач

[…] 2. Дізнавач уповноважений:

[…] 7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.

Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Стаття 284. Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

[…] 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

[…] 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

[…] 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; […]

4) відмову у задоволенні скарги.

3.2. Кримінальний кодекс України (надалі – КК України)

Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, -

карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. […]

Примітка. У статтях 164 і 165 цього Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

IV. Оцінка та висновки слідчої судді.

4.1. Дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження №12020166480000003, слідча суддя дійшла такого висновку.

4.2. У судовому засіданні встановлено, що 02.07.2020 року до ЄРДР за №12020166480000003 внесені відомості за заявою ОСОБА_1 про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, а саме злісного ухилення від сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.2019 року по 01.05.2020 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 22 582 гривні 22 копійки.

4.3. 02.08.2021 року постановою старшого дізнавача СД відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Петровської Е.В. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 02.07.2020 року за №12020166480000003, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови, ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність у разі не сплати аліментів не попереджався. Крім того, він не мав можливості з`явитись до державного виконавця у зв`язку із встановленими на території України обмежувальними заходами. ОСОБА_2 шляхом залишення документів в скринці Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі надав копії квитанцій про часткову сплату аліментів, що виключає злісне ухилення від сплати аліментів. Не може визнаватись злісним ухиленням від сплати аліментів чи злісним ухиленням від утримання дітей, яке хоча і тривало значний проміжок часу чи мало систематичний характер, але було вимушеним з боку особи, на яку такий обов`язок покладено законом чи рішенням суду.

4.4. При розгляді скарг на рішення про закриття кримінального провадження слідчий суддя має з`ясувати як дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження, процесуального оформлення такого рішення, так і підстав його закриття, зокрема з`ясувати дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження усіх обставин, які підлягають з`ясуванню. Такий висновок відповідає роз`ясненням, наведеним у п. 3 Узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 року за № 9-49/0/4-17.

4.5. Згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Європейський суд з прав людини визначив у своїй практиці, розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.

4.6. Неповне виконання органом досудового розслідування слідчих дій свідчить про неповноту досудового розслідування, унеможливлює виконання завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України, та приводить до порушення прав учасників кримінального провадження.

4.7. Стаття 91 КПК України наводить обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. При проведенні досудового розслідування, після виконання вимог статті 91 КПК України, і встановлення вказаних обставин, досудове слідство визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих або негласних слідчих дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, яка виникла, не залишилась неперевіреною.

4.8. Якщо після дослідження всіх обставин кримінального провадження, та безпосереднього дослідження і оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього кримінального провадження у їх сукупності, слідчим, прокурором встановлені підстави, передбачені ст.284 КПК України, приймається рішення про закриття кримінального провадження.

4.9. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).

4.10. Також таке рішення повинно містити аналіз слідчих (розшукових) та процесуальних дій, що були проведені протягом строку досудового розслідування та на яких ґрунтується висновок про відсутність підстав для повідомлення будь-якій особі про підозру.

4.11. Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, слідча суддя виходить з такого.

4.12. Згідно з положеннями ч.1 ст.3 Конвенції ООН, частинами 7, 8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, тим більше, при захисті одного з основних прав дитини – права на утримання.

4.13. З об`єктивної сторони злочин, передбачений ч.1 ст.164 КК України, може бути вчинений у формі злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно становить суму виплат за три місяці відповідних платежів.

При цьому діяння можуть бути виражені як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку.

4.14. Об`єктом цього злочину є право неповнолітніх дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток. Відповідно до статей 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Україною, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

4.15. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, згідно з рішенням місцевого суду ОСОБА_2 був зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання малолітньої дочки в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дочкою повноліття.

4.16. Протягом майже півтора року (з 01.01.2019 року по 01.05.2020 року), незважаючи на наявність офіційного місця роботи та постійний заробіток (а.с.44), ОСОБА_2 було здійснено лише два платежі в рахунок аліментів в сумі 1 000 та 5 000 гривень, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 19 590 гривень (а.с.16-19, 70, 71). Починаючи з червня 2020 року, після звернення ОСОБА_1 із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України, ОСОБА_2 почав частково сплачувати грошові кошти на утримання малолітньої дитини.

4.17. Дослідженням тексту постанови про закриття кримінального провадження, слідча суддя дійшла висновку, що її установча частина складена поверхнево; мотивувальна – є необґрунтованою та суперечливою.

4.18. Так, дізнавач зазначає про те, що ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність у разі не сплати аліментів не попереджався.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування дізнавачем не було встановлено, коли ОСОБА_2 дізнався про наявність судового рішення про стягнення з нього аліментів, яке у відповідності до ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковим до виконання, в тому числі всіма фізичними особами на всій території України.

4.19. Далі, за текстом постанови дізнавач робить висновок, що не може визнаватись злісним ухиленням від сплати аліментів чи злісним ухиленням від утримання дітей, яке хоча і тривало значний проміжок часу чи мало систематичний характер, але було вимушеним з боку особи, на яку такий обов`язок покладено законом чи рішенням суду.

4.20. Всупереч наведеним дізнавачем мотивам, матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б свідчили про відсутність змоги ОСОБА_2 заробляти гроші і сплачувати аліменти, а отже, наявність обставин, які б свідчили про поважність причин чи вимушеність несплати. Навпаки, згідно з отриманими даними, ОСОБА_2 мав офіційне працевлаштування і джерело заробітку; до Одеського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні не звертався.

Одночасно, слідча суддя вважає необхідним зазначити, що відсутність змоги платити аліменти через відсутність роботи не звільняє особу від обов`язку утримання дитини.

Посилання дізнавача, що ОСОБА_2 частково сплачував аліменти, тому в його діях немає злісного ухилення, не заслуговують на увагу, адже, незважаючи на незначні платежі, він решту коштів, визначених рішенням суду, не сплатив, що призвело до заборгованості, яка значно перевищує суму виплат за три місяці.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.04.2020 року у справі № 283/1309/17 (провадження № 51-6197км18).

4.21. Закриваючи кримінальне провадження, дізнавачем навіть не було з`ясовано, яка сума заборгованості зі сплати аліментів є актуальною та чи продовжує ОСОБА_2 взагалі її погашати (останні дані, наявні в матеріалах кримінального провадження, річної давності).

4.22. Крім того, аналіз слідчих (розшукових) та процесуальних дій, що були проведені протягом строку досудового розслідування та на яких ґрунтується рішення дізнавача про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення оскаржувана постанова не містить.

ОСОБА_2 навіть не був допитаний за обставинами, викладеними ОСОБА_1 у заяві про вчинене ним кримінальне правопорушення.

4.23. Зважаючи на те, що розгляд скарги на дії слідчого, дізнавача та прокурора здійснюється у порядку, встановленому для судового розгляду (ч.1 ст.306 КПК України), під час такого розгляду підлягає застосуванню і принцип змагальності, встановлений ст.22 КПК України. З урахуванням особливостей оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування (встановлених главою 26 КПК України) зазначений принцип передбачає самостійне обстоювання заявником та слідчим, прокурором (рішення якого оскаржується) їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Будь-яких заперечень щодо законності та обґрунтованості постанови про закриття кримінального провадження, дізнавач не надала.

4.24. Наведене дає підстави для висновку, що рішення дізнавача про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам статті 110 КПК України як в частині процесуального порядку закриття кримінального провадження, так і процесуального оформлення такого рішення, а тому наявні підстави для його скасування.

4.25. За таких обставин, скаргаадвоката Чумаченка С.О. в інтересах ОСОБА_1 на рішення дізнавача про закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 9, 38, 91, 214, 284, 303-307, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Скаргу адвоката Чумаченка Святослава Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову старшого дізнавача СД відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Петровської Е.В. від 02.08.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідувань 02.07.2020 року за №12020166480000003, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, - задовольнити.

2. Постанову старшого дізнавача СД відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Петровської Е.В. від 02.08.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1602.07.2020 року за №12020166480000003, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України - скасувати.

3. Копії постанови негайно надіслати для відома учасникам кримінального провадження.        

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідча суддя                                        Бальжик О. І.