Справа № 216/1967/21

                                        Провадження № 1-кс/216/1733/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

10.08.2021 року м. Кривий Ріг

                                                                Дніпропетровської області        

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В.,

при секретарі судового засідання Клименко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання Клименко О.В.,

прокурорів Кривдюка С.В., Троцика Д.О.,

слідчого Мороза В.Д.,

представника потерпілого Касьяна М.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Горіна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Мороза В.Д., погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Троциком Д.О., про застосування до ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040730001641 від 03.09.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

        09.08.2021 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Мороза В.Д., погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Троциком Д.О., про застосування до ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

      Слідчим відділом Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №  12020040730001641 від 03.09.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України.

07.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених кваліфіковано за ч. 4 ст.187 КК України за ознаками:  напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (розбій) та ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками: незаконне придбання, зберігання вогнепальної зброї.

Встановлені під час досудового розслідування обставини, які підтверджуються доданими до цього клопотання матеріалами, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення та існування ризиків, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та побоюючись суворого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Посилаючись на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігання існуючим ризикам, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи у даному випадку є недостатніми.

В судовому засіданні слідчий Мороз В.Д. клопотання підтримав та просили його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.

У судовому засіданні прокурор Кривдюк С.В., Троцик Д.О., клопотання слідчого підтримали і просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Представник потерпілого адвокат Касьян М.С. підтримав клопотання слідчого та наполягав на застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки потерпілий ОСОБА_2 до сьогоднішнього дня хворіє, підозрюваний перебуваючи на свободі буде мати вплив на потерпілого ОСОБА_2 , який згідно протоколу впізнання впізнав підозрюваного.

Захисник підозрюваного Горін О.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання й просив суд обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт за місцем його проживання із застосування електронних засобів контролю, враховуючи обставини справи та особу підозрюваного, який раніше не судимий, не працює, однак має дівчину, з якою зустрічається та проживає з нею однією сім`єю. Захисник Горін О.О. додатково зазначив, що ризики, які наведені в клопотанні не обґрунтовані наведеними належними та достатніми доказами і є формальними. Крім того, вважає що при затриманні ОСОБА_1 07.08.2021 року було порушено право на захист.

Підозрюваний ОСОБА_1 у вирішені вказаного питання послався на позицію свого захисника. При цьому підозрюваний зазначив, що заборонених методів досудового розслідування до нього не застосовувалось.

Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Загальним правилом, яке випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.

У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).

ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов`язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК, ч. 1 ст. 263 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжкими злочинами, за вчинення найтяжчого злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 15 років. Крім того, підозра ОСОБА_1  у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується такими доказами: показаннями потерпілого – ОСОБА_2 ; показаннями свідка – ОСОБА_3 ; пред`явленням для впізнання ОСОБА_1 за фотознімками свідку ОСОБА_3 ; пред`явленням для впізнання ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 ; протоколом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/104-21/24988 від 07.08.2021; висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/104-21/24990 від 07.08.2021; речовими доказами у вигляді обручок зі срібла з гравіруванням з внутрішньої сторони у вигляді «АV 12.12.13», картки «ПриватБанк Платінум» на ім`я ОСОБА_4 , вогнепальної зброї, переробленої саморобним способом з газового пістолета «ИЖ 79-7,6», вогнепальної зброї, переробленої саморобним способом з сигнального пістолета моделі «CARRERA GT-50» калібру 9 мм та ін.

Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора, суду.

Про наявність вказаного ризику свідчить той факт, що ОСОБА_1 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, санкція найтяжчої статті передбачає до 15 років позбавлення волі, не одружений, офіційно не працює, тобто не має належних та постійних засобів для існування. Також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність міцних соціальних зв`язків у місці його постійного проживання, які б могли стримати останнього не покидати постійного місця мешкання та не покидати межі м. Кривого Рогу або території України, свідчить про можливе виникнення у підозрюваного бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 також може незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, матиме змогу безперешкодно спілкуватись із свідками, залякувати   потерпілого, здійснювати на них тиск, таким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню, що підтверджується тим, що йому відоме місце мешкання потерпілого та свідків.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 на утриманні неповнолітніх дітей не має, не має постійного місця роботи та джерела прибутку, що свідчить про фінансову неспроможність та неможливість забезпечувати себе у законний спосіб.

В судовому засіданні підозрюваний просив застосувати до нього домашній арешт за місцем проживання співмешканки з якою він проживає у будинку, який належить йому та матері, однак доказів в підтвердження вказаних обставин суду не надав.

При цьому, слідчий суддя відмічає, що підозрюваний ОСОБА_1  немає  офіційного працевлаштування,  утриманців, однак має родичів, зі слів самого  підозрюваного його матір проживає в Ізраїлі,  у зв`язку з цим є всі підстави вважати, що він в найближчий час зможе покинути територію України, чинити інші кримінальні правопорушення, з метою свого матеріального збагачення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Ураховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного, а також характер вчинених злочинів, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками в справі, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що захисником підозрюваного – адвокатом Горіним О.О. не наведено вагомих підстав, які б слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, надана довідка з місця проживання підозрюваного, де  видно що скарг на підозрюваного від сусідів  не надходило,  не містить печатки та ким видана, та не може бути взята судом до уваги. Доводи захисника Горіна О.О. щодо  порушення підозрюваного  право на захист спростовуються матеріалами кримінального провадження дослідженими судом, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, з якого вбачається, що затримання особи,  ОСОБА_1 , відбулося 07 серпня 2021 року о 13 год. 15 хв.,  підозрюваного у вчинені злочину за ч. 1 ст. 263 КК України за фактом незаконного придбання, зберігання вогнепальної зброї. При цьому, слідчий суддя відмічає, що вказана слідча дія не передбачає обов`язкову участь захисника. Пред`явлення особи для впізнання відбулося 07.08.2021 року з 16 год. 40 хв. по 16 год. 58 хв., згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання, а повідомлення про підозру за ч. 4 ст.187 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України пред`явлено ОСОБА_1 7 серпня 2021 року о 23 год. 10 хв., за участю захисника Горіна О.О., де підозрюваному роз`яснено його процесуальні права та обов`язки, вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_1 були оголошені та зрозумілі, про що він власноруч поставив свій підпис.

При цьому сторона захисту звертає увагу на те, що при затриманні не встановлено особи понятих, однак прокурор вказує та слідчий суддя з ним погоджується, що поняті будуть допитані в якості свідків на досудовому розслідуванні та будуть підтверджені їх особи.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість і ступень суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється, спосіб його вчинення та наслідки, особу потерпілого, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров`я, сімейний стан, соціальні зв`язки, спосіб життя взагалі, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення доведено, що саме такий запобіжний захід відповідає тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу підозрюваного, а також є співмірним з реально існуючими ризиками, запобігти яким, окрім як застосуванням такого виняткового запобіжного заходу неможливо.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даних фактичних обставинах не буде ефективним і доцільним, оскільки застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому слідчий суддя не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання наявних ризиків та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому слідчий суддя вважає, що таке обмеження права ОСОБА_1 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

А тому, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також уникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в межах досудового розслідування, та скористатись правом не визначати розмір застави, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства (п.1 ч.4 ст.183 КПК України).

Керуючись ст. ст. 177, 183, 193-196, 369-372 КПК України,

П О С Т А НО В И В:

Клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Мороза В.Д. про застосування до ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 05.10.2021 року включно.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: М.В. Бутенко

Копію зазначеної ухвали мені ________________________________________________

_________________________________________________ (повне прізвище ім`я, по-батькові)

вручено “____” __________ 2021__ року о “____” годині “____” хвилин.

Одночасно роз`яснено порядок її оскарження.