Справа № 760/12330/21

Провадження № 2/760/7762/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Хліменкової А. Л.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з лютого 2016 року. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що протягом подружнього життя стосунки з відповідачем не складалися, згодом зникли взаєморозуміння і повага. Тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. На даний час, позивач та відповідач проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим, оскільки це суперечить її інтересам.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2021 року вказану справу передано для розгляду судді Ішуніній Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18 травня 2021 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху.

На виконання зазначеної ухвали 18 червня 2021 року позивачем надано до суду докази, які підтверджують те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу 15-денний термін для надання відзиву.

Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.

24 червня 2021 року до суду надійшла заява відповідача про визнання позову, в якій зазначив, що проти задоволення позову не заперечує, вважає, що збереження шлюбу є неможливим та просив розірвати шлюб.

У встановлений судом строк відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 10 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 10 лютого 2016 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві серії НОМЕР_1 , актовий запис № 79.

Після одруження прізвище позивача « ОСОБА_1 ».

Від шлюбу мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11 травня 2016 року, виданим Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві серії НОМЕР_2 .

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони проживають окремо один від одного та не ведуть спільного господарства, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Статтею 112 СК України визначено, що шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином суд вважає, що подальше збереження шлюбних відносин суперечитиме інтересам позивача та відповідача, враховуючи, що жодна зі сторін не зверталася до суду з клопотанням про надання строку для примирення, тобто між подружжям відсутні будь-які намагання спрямовані на відновлення сімейних відносин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Крім того, частиною п`ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 133 та частиною першою статті 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем, що включають судовий збір у розмірі 908 грн, підлягають стягненню на її користь з відповідача.

З огляду на викладене та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 лютого 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 79.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна