Справа № 219/6583/19

Провадження № 2/219/1531/2021

У Х В А Л А

10 серпня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                                        Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання                                Троян Л.К.

представника позивача за первісною позовною заявою –

представника відповідача за зустрічною позовною заявою         ОСОБА_1

відповідача за первісною позовною заявою –

позивача за зустрічною позовною заявою                         ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі м. Бахмут Донецької області у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом – позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 , в особі законного представника – матері ОСОБА_5 , про поділ майна,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває зазначена справа.

До початку підготовчого засідання на адресу суду від представника позивача за первісною позовною заявою – представника відповідача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення зустрічної позовної заяви (з урахуванням заяви про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог) від 26 лютого 2020 року) без руху, оскільки ОСОБА_2 заявою від 26 лютого 2020 року збільшила позовні вимоги, однак судовий збір за них не доплатила.

Представник позивача за первісною позовною заявою – відповідача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 у підготовчому засіданні вказане клопотання підтримав.

Позивач за первісною позовною заявою – відповідач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3  до підготовчого засідання не з`явився, проте враховуючи, що його явка обов`язковою судом не визнана, а до підготовчого засідання з`явився його представник, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_3 .

У підготовчому засіданні відповідач за первісною позовною заявою – позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 не заперечувала щодо задоволення клопотання у випадку, якщо суд визначить суму судового збору, яку її слід сплатити.

Законний представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом – позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до підготовчого засідання на з`явилась, зазначивши у письмових поясненнях, поданих 20 травня 2021 року до суду, про те, що просить розгляд справи проводити без її участі.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Так, з заяви про зміну предмета позову від 26 лютого 2020 року (т. 1 а.с. 197-198) вбачається, що відповідач за первісною позовною заявою – позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 збільшила позовні вимоги додавши до первісних позовних вимог зустрічного позову наступні вимоги:

- здійснити поділ 2/3 житлового будинку АДРЕСА_1 .Толстого загальною площею 48,02 кв.м., житловою площею 27,03 кв.м., з земельною ділянкою під ним, визнавши за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності по 2/6 цього будинку із земельною ділянкою за кожним (ідеальні частки в цьому майні без його реального поділу);

- здійснити поділ грошових коштів (враховуючи відсотки за депозитами), розміщених на банківських рахунках, відкритих за час існування шлюбу на ім`я ОСОБА_3 , зокрема, у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «Перший український міжнародний банк», а також придбаної ОСОБА_3 іноземної валюти на загальну суму 5 000,00 доларів США (відповідно до квитанцій від 01 березня 2019 року № 19692412, від 01 березня 2019 року № 19692355, від 06 березня 2019 року № 19740495, від 06 березня 2019 року № 19744080), здійснивши їх реальний поділ між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рівними частинами (по 1/2 всіх грошових коштів).

Частиною 3 статті 176 ЦПК України передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Вказані вимоги також закріплені і в абзаці другому частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, у порушення вказаних вимог відповідачем за первісною позовною заявою – позивачем за зустрічною позовною заявою доказів сплати судового збору за збільшений розмір позовних вимог до вказаної заяви не додано.

Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно пункту 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Так, з первісного позову та звіту про оцінку майна вбачається, що вартість 2/3 частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 52 356 гривень. При цьому, офіційний курс гривні до долару США станом на день звернення зі збільшеними позовними вимогами, тобто на 26 лютого 2020 року, складав 24,5307 гривень, тобто 5 000 доларів США становили 122 653,50 гривень. Таким чином, загальна сума збільшених позовних вимог становить 175 009,50 гривень.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року становив 2 102 гривні.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ОСОБА_2 пропонується сплатити судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, виходячи з ціни збільшених позовних вимог, складає 1 750,10 гривень.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач коштів: Бахмутська міська отг22030101,  Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37868870, Банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.податків), Код банку отримувача (МФО): 899998,  Рахунок отримувача: UA788999980313191206000005584, Код класифікації доходів бюджету: 22030101,  Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Артемівський міськрайонний суд Донецької області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У зв`язку з тим, що зустрічну позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог) від 26 лютого 2020 року) подано без додержання вимог цивільного процесуального кодексу, суд приходить до висновку, що її слід залишити без руху, надавши ОСОБА_2 строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 175-177, 187, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом – позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 , в особі законного представника – матері ОСОБА_5 , про поділ майна в частині збільшених позовних вимог відповідно до заяви про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог) від 26 лютого 2020 року залишити без руху.

Надати відповідачу за первісною позовною заявою – позивачу за зустрічною позовною заявою строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

               Суддя                                                        О.С. Конопленко