Справа № 344/14828/16-к

Провадження № 1-кп/344/19/21

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

11 серпня 2021 року                                                             м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Деркач Н.І., з участю секретаря судового засідання Струк Л.М., прокурора Гринишина В.Д., захисників Кукушкіна І.Л., Бандури В.О., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглядаючи кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у виді тримання під вартою. Клопотання вмотивовано наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник заперечив щодо заявленого прокурором клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_2 також просив не застосовувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судом встановлено, що в процесі розгляду даного кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив новий злочин, аналогічного характеру за який засуджений до восьми років позбавлення волі, що свідчить про його можливість переховування від суду, злочин у якому обвинувачується ОСОБА_2 відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч.4 ст.182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Враховуючи, наявність ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, зокрема щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави на строк до шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст.176-178, ст.ст.183, 194, ст.331, ст.369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави строком  до 09 жовтня 2021 року включно.

Заставу визначити в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 181 600 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) в дохід держави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування із потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12».    

Копію ухвали для виконання в частині застосування запобіжного заходу – тримання під вартою  направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12),  та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                    Н.І. Деркач