Справа № 243/1294/21

Провадження № 1-кп/243/489/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді    Фаліна І.Ю.,

за участю

секретаря судового засідання    Олещенко Д.М.

прокурора  Гавриш І.П.,

особи, стосовно якої вирішується питання

про застосування примусових заходів

медичного характеру  ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2

захисника  Врублевського В.В.

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13, клопотання у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12021050510000083 від 14.01.2021 року, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, інваліда 2 групи з дитинства, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєнні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021050510000083 від 14.01.2021 року, відносно ОСОБА_1 , у скоєнні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що 12 січня 2021 року з 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився у квартирі АДРЕСА_3 , де також перебувала його бабуся - потерпіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Знаходячись в зазначеному місці, у зазначений час між ОСОБА_3 з однією сторони та ОСОБА_1 з іншої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка.

Під час сварки ОСОБА_1 , перебуваючи у стані неосудності, знаходячись у вказаному місці, у вказаний час, наніс ОСОБА_3 2 удари кулаками лівої та правої руки в ділянку правого вуха, після чого наніс удар кулаком правої руки в ділянку ребер, внаслідок чого вона втратила рівновагу та впала на спину. Після чого ОСОБА_1 , знову схопив ОСОБА_3 за плечі та став бити її головою об торець двері ванної кімнати.

В результаті дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: тупа травма грудної клітки з переломами VI, VIII, IX ребер зліва, ускладнена лівобічним пневмотораксом з підшкірною емфіземою та пара орбітальна гематома справа, забійна рана правого слухового проходу, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення.

В судовому засіданні, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_1 свою причетність до скоєння суспільно небезпечного діяння відносно своєї бабусі – ОСОБА_3 визнав частково та показав суду, що 12.01.2021 року о 17 год. 30 хв. він прийшов у квартиру до своєї бабусі ОСОБА_3 для того, що побачитися зі своїм сином, який проживає з матір`ю ОСОБА_4 на другому поверсі в цьому ж будинку. В ході розмови з бабусею у них виник конфлікт із-зі того, що мати ОСОБА_5 не дала побачитися з сином. У квартирі з бабусею були одні. В результаті конфлікту, наніс ОСОБА_3 удар долонею по потилиці. Потім хтось викликав поліцію. Коли бабуся пішла відкривати поліції двері, відштовхнув її, в результаті чого бабуся упала на підлогу, потім вона піднялася. Коли поліція вимкнула світло у квартирі, він з бабусею зіштовхнувся у коридорі, в результаті чого бабуся знову впала. По ребрам бабусю не бив, зазначає, що ребра вона могла зламати після падіння на підлогу. Поліція у квартиру не потрапила, оскільки він останнім не відчинив двері, тому що думав, що це не працівники поліції. Зазначив, що в квартирі бабусі розбив телефон, та коли вийшов на вулицю, кинув болт у вікно та розбив його.

В судовому засіданні прокурор підтримала вказане клопотання, просила його задовольнити та застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Врублевський В.В., з думкою якого погодилась законний представник ОСОБА_2 , в судовому засіданні зазначив, що в судовому засіданні достовірно не встановлено факт нанесення ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень у вигляді перелому ребер потерпілій.

Також захисник зазначив, що у разі якщо, суд дійде висновку про вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,просить суд застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом, як зазначено у висновку експертизи.

Потерпіла в судовому засіданні просила суд вибачити її онука ОСОБА_1 .

Враховуючи часткове визнання ОСОБА_1 причетності до скоєння суспільно небезпечного діяння відносно своєї бабусі – ОСОБА_3 , його причетність до вчинення суспільно небезпечного діяння підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні пояснила, що 12.01.2021 року о17 год. 05 хв. їй подзвонив онук ОСОБА_1 , та повідомив що прийде до неї. О 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 прийшов до неї до дому. Під час розмови у них виник конфлікт, в результаті якого ОСОБА_1 наніс їй удар лівою рукою в праве вухо, потім наніс ще один удар в праве вухо. Потім вона пішла до своєї доньки на другий поверх будинку, в якому вони проживають, поскаржитися на ОСОБА_1 та дізнатися чи зможе донька надати можливість побачитися ОСОБА_1 із своїм сином, на що донька відмовила. Далі, повернулася до своєї квартири, продовжили розмовляти. Почула стук у двері, приїхала поліція. Пішла до дверей, щоб їх відчинити, точно не пам`ятає, чи то сама упала, або ж її ОСОБА_1 відтягнув, внаслідок чого остання упала на підлогу. Потім ОСОБА_1 взяв її за плечі та бив головою об косяк двері. Зазначає, що ОСОБА_1 бив її рукою у правий бік у спину, внаслідок якого вона впала. Пам`ятає, що під час цього вимикалося світло. В результаті чого були зламані ребра не пам`ятає, мабуть коли падала, могла вдаритися об трельяж, оскільки на останньому ручки були погнуті.

Судом враховується, що деякі неточності в показах потерпілої, які вона надавала під час слідчого експерименту та під час судового розгляду (локалізація нанесення, кількість ударів тощо), могли статися у зв`язку з тим, що потерпіла може не пам`ятати всіх подробиць тих подій через похилий вік.

- показами свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює інспектором поліції, точної дати не пам`ятає, десь 2-3 місяці тому, приблизно о 19 год. 00 хв., він зі своїм напарником ОСОБА_7 виїхали на виклик сестри чоловіка, який вчиняв домашнє насильство. Коли приїхали, на першому поверсі почали дзвонити в двері. Чоловік, який був за дверима виражався в нашу сторону нецензурною лайкою. Було чутно за дверима лайку чоловіка, стуки. Він бабусю не підпускав до дверей. Також піднімалися на другий поверх будинку, там проживають мати та син чоловіка, який вчинив сварку на першому поверсі. Мати говорила, що він скоро заспокоїться. З напарником перебували за викликом приблизно дві години, двері нам так ніхто не відчинив. Весь цей час велась відеозйомка з нагрудних бодікамер, які під кінець розрядилися. Чи наносилися удари потерпілій не бачив, оскільки до квартири вони так і не потрапили. Коли там стало спокійно, з напарником уїхали.

- показами свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює інспектором поліції, точної дати не пам`ятає, але приблизно о 17 год. 00 хв. або 18 год. 00 хв. отримали виклик з приводу сімейної сварки. Адресу не пам`ятає, але десь в районі вул. Артема приїхали з напарником ОСОБА_8 на виклик. На першому поверсі нам двері не відкрили. Потім піднялися на другий поверх, де проживала мати чоловіка, який був на першому поверсі. Жінка повідомила, що її син вдарив бабусю. Потім спустилися на перший поверх, було чутно агресію від чоловіка, його п`яні розмови. Жінка яка була за дверима то кричала на допомогу, то було все гаразд. Коли через двері спілкувалися з чоловіком, він виражався нецензурною лайкою то з нами, то з жінкою, яка була з ним в квартирі. Від жінки було чутно розмови, що чоловік її б`є. Зазначає, що дзвонив по телефону жінці на першому поверсі, чув дзвінок, однак чоловік мабуть скидав дзвінок. Пробули за викликом десь 40 хвилин, двері нам так ніхто не відчинив, повідомили командира про це випадок та уїхали. Про події, які там відбулися, дізнався від слідчого.

- протоколом огляду місця події від 14.01.2021 та фото таблицею до нього, де зафіксоване місце вчинення кримінального правопорушення, а саме квартири АДРЕСА_3 , в ході якого були вилучені змив речовин бурого кольору з поверхні підлоги (ліноліума) в коридорі квартири, змив речовини бурого кольору з поверхні дверей (з середини), кухонний фартух;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.01.2021 року за участю потерпілої ОСОБА_3 , де вона відобразила та показала обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення її онуком ОСОБА_1 , а саме, демонструючи на манекені показала, як ОСОБА_1 , знаходячись навпроти неї наніс їй один удар кулаком лівої руки в область її правого вуха, потім наніс ще один удар кулаком лівої руки в область правого вуха, наніс удар в область лівої задньої області ребер, після чого вона впала на підлогу на спину, далі показала, як ОСОБА_1 тримаючи її за плечі почав бити головою об кут двері правою частиною голови.

Посилання ОСОБА_1 на те, що слідчий експеримент був проведений не в умовах квартири, де він не міг розмахувати руками, як показувала ОСОБА_3 у лікарні, з огляду на те, що приміщення квартири є маленькі та там стояли холодильник та меблі, суд не приймає до уваги, оскільки вказана слідча дія проведена відповідно до вимог ст. 240 КПК України, судом не встановлено порушень під час проведення слідчого експерименту, крім того, судом враховано, що проведення вказаної процесуальної дії відбувалося не в умовах квартири внаслідок перебування ОСОБА_3 на лікуванні у лікарні, де й було проведено слідчий експеримент, що не заборонено КПК України.

- протоколом огляду місця події від 26.01.2021 та фото таблицею до нього, де зафіксоване пошкодження скла на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 .

- речовими доказами, DVD-R диском із нагрудних камер відеоспотереження, наданим працівниками поліції, долученими до протоколу огляду від 28.01.2021 року, де зафіксована поведінка чоловіка, яким імовірно є ОСОБА_1

- висновком судово-медичної експертизи № 44 від 25.01.2021, згідно з яким, виявлені у гр. ОСОБА_3 при надходженні до лікарні тупа травма грудної клітки з переломами VI, VIІ, IX ребер зліва, ускладнена лівобічним пневмотораксом з підшкірною емфіземою та пара орбітальна гематома справа, забійна рана правого слухового проходу утворились від дії тупих предметів незадовго до моменту надходження до лікарні та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення. Вказані тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_3 , утворились від не менш ніж чотирьох травматичних впливів;

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 було нанесено потерпілій один удар по ребрам, а за висновком експертизи зламані три ребра, тобто вбачається невідповідність, судом не приймається до уваги, оскілки у суду немає підстав сумніватися в достовірності проведеної експертизи, оскільки вона проведена з дотриманням встановленого процесуального порядку, згідно ст. 242 КПК України та ст. 10 ЗУ "Про судову експертизу". Висновок вказаної експертизи ніким з учасників судового розгляду не оспорюється та не суперечать іншим зібраним у справі доказам, достовірність яких встановлена судом.

- висновком судово-медичної експертизи № 47 від 28.01.2021, згідно з яким, судячи з характеру виявлених тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_3 , вона могла виконувати дуже обмежений об`єм самостійних дій (бігати, ходити, повзати) після спричинення їй ушкоджень в обмежений, короткий проміжок часу до моменту втрати свідомості, після чого можливість виконувати самостійні дії виключається. Однак проміжок часу від утворення даних тілесних ушкоджень до втрати свідомості суто індивідуальний. Враховуючи локалізацію і характер тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_3 , виникнення їх внаслідок падіння з положення стоячи та ударі об тверду поверхню або виступаючий предмет можна виключити. Враховуючи локалізацію і характер тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_3 не виключена можливість їх виникнення при обставинах, на які вона вказує в протоколі проведення слідчого експерименту від 27.01.2021 року.

- висновком судово-психіатричної експертизи № 52 від 02.02.2021, відповідно до якого, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу, відповідний інкримінованому правопорушенню, страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїчної шизофренії, безперервний тип перебігу з наростаючим змішаним дефектом, ускладненої психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин. Не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, відповідний інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_1 в стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував. В даний час ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїчної шизофренії, безперервний тип перебігу з наростаючим змішанним дефектом, ускладненої психічними та поведінкомиви розладами внаслідок вживання психоактивних речовин, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За психічним станом ОСОБА_1 , 1985 року народження, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад з посиленим наглядом в примусовому порядку.

Аналізуючи вищезазначені докази у сукупності, суд поза розумним сумнівом приходить до переконання, що суспільно небезпечне діяння, вчинене ОСОБА_1 12.01.2021 року відносно потеплілої ОСОБА_3 дійсно мало місце, оскільки з показів самого ОСОБА_1 , який підтвердив, що в зазначений час та зазначеному місці він був у двох з потерпілою, що також підтверджується показами самої потерплої та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , що в даному випадку виключає можливість нанесення потерпілій будь-ким зазначених тяжких тілесних ушкоджень, та які за вищезазначеними висновками експертиз утворились від не менш ніж чотирьох травматичних впливів, виникнення їх внаслідок падіння з положення стоячи та ударі об тверду поверхню або виступаючий предмет виключається, у зв`язку з чим, суд вважає доведеним прокурором причетність саме ОСОБА_1 до вчинення вказаного суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто, тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчинене у стані неосудності.

Частиною 2 статті 513 КПК України, передбачено, що визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст.ст. 92, 93 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціалізований лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення нею суспільно небезпечних діянь. Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані, зокрема, до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Вирішуючи питання щодо виду примусового заходу медичного характеру, який необхідно застосувати до ОСОБА_1 , суд виходиться з наступного.

Згідно до ч. 5 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він перебуває на обліку в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» з 2000 року по теперішній час з діагнозом «Параноїдна шизофренія, безперервний тип перебігу з наростаючим параноїчним дефектом особистості», перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з січня 2000 року з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання летючих розчинювачів. Синдром залежності», з грудня 2007 року з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичний та інших психоактивних речовин. Синдром залежності», за місце мешкання характеризується посередньо, неодноразово був помічений у зловживанні алкогольних напоїв, є інвалідом 2 групи за психозахворюванням безстроково.

Як зазначалося вище, за висновком судово-психіатричної експертизи № 52 від 02.02.2021, відповідно до якого, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу, відповідний інкримінованому правопорушенню, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в даний час ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїчної шизофренії, безперервний тип перебігу з наростаючим змішанним дефектом, ускладненої психічними та поведінкомиви розладами внаслідок вживання психоактивних речовин, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад з посиленим наглядом в примусовому порядку.

Суд зазначає, що в даному випадку висновок експерта (в частині виду застосування примусових заходів медичного характеру) носить рекомендаційний характер та враховується судом в сукупності із характером та тяжкістю вчиненого суспільного небезпечного діяння при визначені виду примусового заходу медичного характеру.

Суд, вважає, що метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов`язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КПК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.

Відповідно до положень п. 5 ч.1 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Враховуючи сукупність викладених обставин, беручи до уваги наведений висновок судово-психіатричної експертизи, з урахуванням вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, що пов`язане з посяганням на життя інших осіб, суд вважає, що з метою обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним нових суспільно небезпечних діянь, до ОСОБА_1 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Питання про речові докази вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся. Судові витрати за провадженням відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.18,19,92-94 КК України, ст.512-513 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12021050510000083 від 14.01.2021 року, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Речовий доказ: диск для лазерних систем зчитування (DVD-R), який заходиться в паперовому конверті та наданий Управлінням патрульної поліції в містах Краматорську та Слов`янську ДПП в Донецькій області залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази, а саме: змив речовини бурого кольору з поверхні підлоги (ліноліума) в коридорі квартири, змив речовини бурого кольору з поверхні дверей (з середини), кухонний фартух, які зберігаються у ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, відповідно до квитанції № 17, після набрання ухвалою законної сили знищити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 відповідно до ст. 508 КПК України не обирався.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Слов`янській міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду                 І.Ю. Фалін

Донецької області