УХВАЛА

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 761/21144/20

провадження № 61-12243ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 01 липня 2021 року в цивільній справі за позовом Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 98 198,70 грн.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 01 липня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 91 107,95 грн, включаючи судові витрати.

22 липня 2021 року Верховним Судом отримано касаційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 01 липня 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу, подані матеріали, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

В пункті 8 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270 грн.

Так, у справі заявлена ціна позову у розмірі 98 198,70 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270*100=227 000).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З цього приводу ОСОБА_1 посилається на пункт другий частини третьої статті 389 ЦПК України, за змістом якого справа має виняткове значення для нього, а касаційна скарга містить питання, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, проте, не зазначає, в чому полягає винятковість справи для нього, та не обґрунтовує, в чому полягає питання, яке стосується формування єдиної правозастосовчої практики. Таким чином лише посилання на положення пункту другого частини третьої статті 389 ЦПК України не є безумовною підставою для відкриття касаційного провадження у справі за скаргою на судові рішення, ухвалені у малозначній справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Зазначена справа є малозначною в силу закону та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 01 липня 2021 року в цивільній справі за позовом Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук