Ухвала

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 234/21315/19

провадження № 61-12082ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С., розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» про захист прав споживача та стягнення суми заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (далі - ПАТ «Місто Банк») про захист прав споживача та стягнення суми заборгованості за договором.

В обґрунтування позову зазначила, що 07 грудня 2018 року вона уклала договір банківського вкладу (депозиту) з ПАТ «Місто Банк» в національній валюті, з правом поповнення, з виплатою відсотків щомісячно, без права дострокового повернення № GB_KM/1340/UAH. Відповідно до п. 1.1 Договору депозиту вкладник передає, а Банк приймає грошові кошти у сумі 69 460,00 грн. Відсоткова ставка за вкладом 18,0 % річних, строк зберігання вкладу з 07 грудня 2018 року до 11 липня 2019 року.

Позивачка вказувала, що 12 липня 2019 року, у зв`язку із закінченням строку зберігання вкладу, вона звернулась до Краматорського відділення АТ «Місто Банк» з питанням повернення вкладу та відсотків, але листом їй було відмовлено з незрозумілих причин. Крім того, 11 вересня 2019 року вона письмово звернулася до АТ «Місто Банк» та Краматорського відділення АТ «Місто Банк» з вимогою про повернення банківського вкладу разом з відсотками та надання їй відповіді про умови отримання вкладу та нарахованих відсотків згідно вищезазначеного договору. Жодної письмової відповіді вона досі не отримала, як і зазначену суму вкладу та відсотки за ним. Таким чином, сума вкладу, внесеного згідно умов вказаного договору, а також нараховані на даний вклад відсотки й досі знаходяться у користуванні АТ «Місто Банк». На підставі вищевказаного позивачка просила стягнути з ПАТ «Місто Банк» суму вкладу за договором банківського вкладу (депозиту ) № GB_KM/1340/UAH від 07 грудня 2018 року у розмірі

69 460,00 грн, суму невиплачених відсотків за період з 08 грудня 2018 року по

11 липня 2019 року у розмірі 7 398,92 грн, три проценти річних від простроченої суми неповернутого вкладу за період з 12 липня 2019 року по 20 листопада

2019 року в розмірі 747,88 грн, суму інфляції від простроченої суми неповернутого вкладу за період з 12 липня 2019 року по 20 листопада 2019 року в розмірі

975,85 грн, пеню в розмірі трьох відсотків за кожен день прострочення від суми неповернутого вкладу в розмірі 134,61 грн, а всього стягнути 78 717,26 грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 24 грудня

2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду

від 17 червня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Місто Банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу (депозиту) особи в національній валюті з правом поповнення з виплатою відсотків щомісячно без права дострокового повернення

№ GB_KM/1340/UAH від 07 грудня 2018 року в розмірі 69 460,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції встановив, що дана справа є малозначною.

15 липня 2021 року ПАТ «Місто Банк», засобами поштового зв`язку, звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

У вказаній справі ціна позову становить 78 717,26 грн, яка станом на 01 січня

2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, належить до категорії малозначних.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Враховуючи викладене, ПАТ «Місто Банк» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» про захист прав споживача та стягнення суми заборгованості за договором.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук