Ухвала

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 523/18794/16-ц

провадження № 61-12465ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Одесагаз» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Одесагаз» (далі - АТ «Одесагаз») про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн, завданої в результаті неправомірного припинення газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 , житловий масив «Червоний хутір».

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з АТ «Одесагаз» на користь ОСОБА_1 100 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та витрати з оплати вартості експертизи у розмірі 4 862,00 грн.

Стягнуто з АТ «Одесагаз» на користь держави судовий збір у розмірі 1 000,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2020 року залишено без змін.

У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «Одесагаз» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року.

Положенням пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України закріплено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Однак, таке право на касаційне оскарження не є абсолютним та безумовним, скаржник зобов`язаний обґрунтувати причини такого звернення, що дозволяють ініціювати проведення судового розгляду справи в третій раз.

Так, у положенні частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Ціна позову у цій справі становить 500 000,00 грн, що є меншим, ніж двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 року.

Рекомендація № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендує державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що ціна позову у цій справі не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Одесагаз» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про відшкодування моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська