УХВАЛА

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа №428/1185/18

провадження № 61-12286ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 березня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 192 363,00 грн.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 березня 2021 року, залишеним без змін Луганського апеляційного суду від 10 червня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідачів на користь позивача вартість матеріальних збитків у розмірі 80 374,56 грн та витрати з вартості оцінювання розміру завданих збитків у розмірі 800 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат

19 липня 2021 року представник ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 березня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 10 червня 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу, подані матеріали, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

В пункті 8 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270 грн.

Так, у справі заявлена ціна позову у розмірі 192 363,00 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270*100=227 000).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З цього приводу скаржник зазначає, що є пенсіонеркою, сума пенсійного забезпечення є незначною, в зв`язку з чим сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за рішенням суду, є для неї непомірною. Проте, такі доводи не є безумовною підставою для перегляду судових рішень, ухвалених у малозначній справі, в касаційному порядку, оскільки носять суб`єктивний характер та зводяться до бажання добитися повторного розгляду справи і уникнення виконання рішення суду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Зазначена справа є малозначною в силу закону та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Оскільки ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 березня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук