УХВАЛА

05 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 10/24/2011/5003(902/28/20)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткаченко Н.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства "Моріс" арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича та додані до неї матеріали

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021

та рішення Господарського суду Вінницької області від 04.02.2021

у справі № 10/24/2011/5003 (902/28/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства "Моріс" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Куліченка Максима Валерійовича

до: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Вінницька міська рада

про витребування майна

у межах справи №10/24/2011/5003

за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства "Моріс"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ліквідатора ТОВ ВКП "МОРІС" арбітражного керуючого Куліченка М.В. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 04.02.2021 у справі № 10/24/2011/5003 (902/28/20), разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке міститься в касаційній скарзі.

Подана касаційна скарга ліквідатора ТОВ ВКП "МОРІС" арбітражного керуючого Куліченка М.В. не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч. 3 цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним.

Відповідно до ч. 3 ст. 311 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

У разі оскарження судового рішення суду на підставі п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, проте касаційна скарга ліквідатора ТОВ ВКП "МОРІС" арбітражного керуючого Куліченка М.В. не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України, оскільки у скарзі не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої ст. 287 ГПК України підстави (підстав), що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги ліквідатора ТОВ ВКП "МОРІС" арбітражного керуючого Куліченка М.В., предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, прийнята за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Вінницької області від 04.02.2021 у справі № 10/24/2011/5003 (902/28/20) за позовною заявою ліквідатора ТОВ виробничо - комерційного підприємства "Моріс" Куліченка М.В. про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 10/24/2011/5003 про банкрутство ТОВ ВКП "МОРІС" .

Підпунктом 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення ліквідатора 03.01.2020 із заявою (№ 02-15/3 від 03.01.2020) про витребування рухомого майна в межах справи № 10/24/2011/5003, визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 визначено як 2 102 грн.

Відтак, звертаючись у червні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, яка прийнята за результатом перегляду рішення Господарського суду Вінницької області від 04.02.2021 у справі № 10/24/2011/5003 (902/28/20), скаржнику належало сплатити судовий збір в сумі 8 408 грн (2 102* 2* 200%).

До касаційної скарги ліквідатором ТОВ ВКП "МОРІС" арбітражним керуючим Куліченком М.В. не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Крім того, ст. 291 ГПК України встановлено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

В порушення вимог ст. 291 ГПК України, скаржником до касаційної скарги не додано жодних доказів надсилання копії скарги іншим сторонам у справі №10/24/2011/5003 (902/28/20), про що Північно-західним апеляційним господарським судом складено Акт від 17.06.2021.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 292 та ч.2 ст.174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, касаційна скарга ліквідатора ТОВ ВКП "МОРІС" арбітражного керуючого Куліченка М.В. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 04.02.2021 у справі № 10/24/2011/5003 (902/28/20) підлягає залишенню без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме подання заяви із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав); належних доказів надсилання копії касаційної скарги з додатками та листом з описом вкладення всім кредиторам у справі; доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 8 408 грн за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код банку отримувача (МФО): 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку: 207.

Вимоги до платіжного документу встановлює Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Крім того, у платіжному дорученні на безготівкове перерахування судового збору, квитанції установи банку про прийняття платежу готівкою які додаються до позовної заяви (заяви, скарги) мають міститься відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором із зазначенням номеру справи у межах якої подається відповідна позовної заяви (заяви, скарги) та дата судового рішення яке оскаржується.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст.292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ ВКП "МОРІС" арбітражного керуючого Куліченка М.В. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 04.02.2021 у справі № 10/24/2011/5003 (902/28/20) - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

2. Ліквідатору ТОВ ВКП "МОРІС" арбітражному керуючому Куліченку М.В. усунути недоліки касаційної скарги, а саме - надати суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав); належних доказів надсилання копії касаційної скарги з додатками та листом з описом вкладення всім кредиторам у справі; доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 8 408 грн.

3.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені ст. 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського

суду у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г.