Ухвала

10 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 653/1804/20

провадження № 51-3856ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Анісімова Г.М.,

суддів Булейко О.Л., Мазура М.В.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Целуйко Євгенії Валеріївни в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року щодо останнього,

встановив:

Захисник Целуйко Є.В. звернулася до суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення щодо засудженого ОСОБА_1 .

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.

За змістом ч. 4 ст. 427 КПК касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.

Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні, згідно з ч. 1 ст. 50 КПК, підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У недотримання вищевказаних норм, захисник Целуйко Є.В., в підтвердження своїх повноважень на участь у кримінальному провадженні, додала лише копію ордеру серії МК №112786 від 12 березня 2021 року, в якій вказано назву органу, у якому надається правова допомога - «Херсонський апеляційний суд», та який не містить примітки щодо обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги (відповідно до п. 12.8. Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41), а тому вказаний ордер не може вважатися документом, що підтверджує її повноваження на участь у кримінальному провадженні у Верховному Суді.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність

чи необґрунтованість судового рішення.

Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції визначено у ч. 1 ст. 438 КПК. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені ст. 438 КПК, що

є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Захисник в касаційній скарзі стверджує про невмотивованість оскарженої ухвали апеляційного суду в частині перевірки доводів апеляційної скарги щодо невідповідності призначеного ОСОБА_1 судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі, однак не конкретизує, які саме доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не перевірив, а також які норми процесуального права порушив щодо перевірки правильності призначення покарання з урахуванням приписів статей 404, 405, 419 КПК.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, у касаційній скарзі, серед іншого, зазначаютьсявимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначено ст. 436 КПК. Відповідно до її змісту, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

Вимога захисника про зміну судового рішення та пом`якшення призначеного покарання не конкретизована, оскільки не указано яке конкретно судове рішення необхідно змінити та в якому обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким, відповідно, внесено зміни до КПК і визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд, при цьому припинено діяльність Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України.

Однак, усупереч вимог КПК, захисник звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, яку адресувала Вищому спеціалізованому суду України.

Наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги

і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.

Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.

Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.

Керуючись ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Целуйко Євгенії Валеріївни залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної

скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання.

Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Г.М. Анісімов О.Л. Булейко М.В. Мазур