ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                 № 2а-944/10/2370

02.06.2010 р.                                                                                    м. Черкаси  

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:                                                                                                                                   

головуючого - судді Чалої А.С.,

при секретарі - Журавлі В.В.,

за участю: представників позивача - Чепурної Н.М., Пилипенка Р.Б.,  представника відповідача - Леміщенко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників до виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа - виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про визнання дій неправомірними та скасування  рішень,

ВСТАНОВИВ:

Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників (далі-позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-відповідач) № 5 та № 6 від 02.03.2010 року щодо зменшення планових асигнувань та повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Також, позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо організації та проведення в лютому 2010 року перевірок санаторіїв-профілакторіїв «Зміна»та «Мрія»Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників та складання актів перевірок № 1 від 8-10 лютого 2010 року та № 2  від 10-11 лютого 2010 року, а також актів позапланових перевірок санаторію профілакторію «Зміна»Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників від 10.02.2010 року, 18.02.2010 року, 19.02.2010 року, 20.02.2010 року та 22.02.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача просив суд залишити без розгляду зазначену у прохальній частині позовної заяви вимогу про забезпечення доказів по справі: а саме про витребування у виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціальною страхування з тимчасової втрати працездатності належним чином завіреної копії плану-графіка на проведення планових перевірок у 1 кварталі 2010 року, повідомлення про проведення  в лютому 2010 року перевірки санаторіїв-профілакторіїв «Мрія»та «Зміна»Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, переліку питань (плану) перевірки  санаторіїв-профілакторіїв «Мрія»та «Зміна», письмову інформацію щодо затвердженого кошторису та стану фінансування в 1-2 кварталі 2010 року санаторіїв-профілакторіїв «Мрія»та «Зміна»Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.

Відповідно до ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що фахівцями виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в період з 8 по 10 лютого 2010 року проведено перевірку санаторію-профілакторію «Зміна» Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників  щодо використання коштів Фонду і відповідності надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам за період 2009 року та січень-лютий 2010 року та в період з 10 по 11 лютого 2010 року проведено перевірку санаторію-профілакторію «Мрія» Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників  щодо використання коштів Фонду і відповідності надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам за період 2009 року та січень-лютий 2010 року, якими встановлено порушення законодавства з питань цільового використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової  втрати  працездатності.

Згідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№ 877-V від 05.04.2007 року, передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові перевірки, за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 - днів до дня здійснення цього заходу.

Натомість, посадові особи відповідача та третьої особи, в порушення зазначеної норми закону, без жодного попередження прибули 08.02.2010 року до санаторіїв-профілакторіїв «Зміна»та «Мрія»та розпочали перевірку, не зареєструвавшись при цьому в журналах обліку перевірок та не повідомивши про початок заходів державного нагляду директора  Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.

Таким чином, виходячи з вказаного порушення законодавства про проведення перевірок, проведені за період 2009 року та січень-лютий 2010 року планові перевірки є - недійсними і відповідно винесені за їх підсумками спірні рішення, також є недійсними.

Оскільки акти перевірок № 1 від 8-10 лютого 2010 року та № 2  від 10-11 лютого 2010 року, були складені на підставі недійсних перевірок, вони також є не правомірними і відповідно не несуть ніяких правових наслідків.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях проти позову, а зокрема пояснив, що  у спірних правовідносинах із Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивач не виступає страхувальником, а виступає в якості виконавця договірних зобов’язань. Оспорюванні рішення, винесені відповідачем, не мають ознак правового акту індивідуальної дії, оскільки такий акт може прийматися органами Фонду лише до суб’єктів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням. Крім того, вказані спірні правовідносини є господарськими. Тому вимоги позивача не є пов’язаними   із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій по відношенню до позивача, в зв’язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представники третьої особи - виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в попередніх судових засіданнях проти задоволення позову заперечували та просили  суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази,  оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»№ 2240-111 від 18.01.2001 року (далі Закон України № 2240) визначаються правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

У відповідності до ч. 6 ст. 34 Закону України № 2240, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема  надається такий вид матеріального забезпечення та соціальних послуг, як забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків) (статті 47, 48 цього Закону).

Відповідно до ст. 48 Закону України № 2240 за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків, в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Позивач по справі  є власником санаторіїв-профілакторіїв «Зміна»та «Мрія». За доводами позивача,  відповідачем щорічно проводиться часткове фінансування діяльності  вказаних санаторіїв-профілакторіїв.

Постановою N 16 від 25 лютого 2009 року правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було затверджено Порядок часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Порядок).

 Розділом 3 даного Порядку передбачено, що часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду здійснюється відповідно до кошторису санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду за формою 15-ФСС з ТВП, заповненого згідно із додатком 2 до Порядку, який затверджується власником та погоджується виконавчою дирекцією відділення Фонду.   

Кошторис складається санаторієм-профілакторієм у межах асигнувань, передбачених кошторисом програми відділення Фонду щодо відновлення здоров’я застрахованих осіб і членів їх сімей на часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду.

Кошти Фонду  згідно із затвердженим кошторисом щомісяця перераховуються на рахунок санаторії-профілакторію:

-  власником  за рахунок нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

-   виконавчою дирекцією відділення Фонду відповідного до договору, укладеного із власником санаторії-профілакторію, при прийнятті рішення правлінням  Фонду або його відділенням щодо централізації коштів Фонду для часткового фінансування санаторію-профілакторію.

Розділом 5 даного Порядку передбачено, що контроль за використанням коштів Фонду санаторіями-профілакторіями за призначенням здійснюють виконавча дирекція Фонду та виконавчі дирекції відділень Фонду.

На виконання повноважень зазначених в Законі України № 2240 та вказаного Порядку між виконавчою дирекцію Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Черкаським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників  та санаторіями-профілакторіями «Мрія»та «Зміна»були укладені договори № 10, № 11 від 08.01.2009 року, а також  № 1 та № 2 від 12.01.2010 року про часткове фінансування вказаних санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду.

Пунктом п. 5.1 вказаного Порядку передбачено, що кошти Фонду, які були витрачені санаторієм-профілакторієм з порушенням вимог Порядку, повинні бути повернені на рахунок виконавчої дирекції відділення Фонду в десятиденний термін з дня отримання відповідного рішення. Контроль за використанням коштів, покладено на Фонд, що передбачено даним Порядком.

Діяльність Фонду регулюється Законом України № 2240. Відповідно до ст. 9 цього Закону Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів і є некомерційною самоврядною організацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України № 877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. В той же час відносини в процесі контролю за дотриманням законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням не належить до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління.

Таким чином, вищевикладене підтверджує те, що вказаний спір є адміністративно-правовим, а не господарсько-правовим, як стверджують представники відповідача та третьої особи, посилаючись на договірну природу спірних правовідносин.

Судом встановлено, що в період з 08 по 10 лютого 2010 року працівниками відповідача проводилась перевірка санаторію-профілакторію «Зміна», за результатами якої був складений акт перевірки № 1 від 08-10 лютого 2010 року та в період з 10 по 11 лютого 2010 року проводилась перевірка санаторію-профілакторію «Мрія», за результатами якої був складений акт перевірки № 2 від 10-11 лютого 2010 року. Вказані перевірки проводились відповідно до наказу виконавчої дирекції фонду № 15-ос від 03.02.2010 року та були передбачені Основними заходами виконавчої дирекції Фонду 23.12.2009 року. Пунктом 13 Основних заходів зазначено про проведення перевірки санаторіїв-профілакторіїв «Мрія»та «Зміна»Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників в січні-лютому 2010 року.

Під час проведення вказаних перевірок виявлено порушення ст. 48 Закону України № 2240, Порядку № 16 та Інструкції про часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального  страхування з тимчасової втрати працездатності № 19 від 04.03.2004 року. В зв’язку з чим,   відповідачем було прийнято  рішення № 5 від 02.03.2010 року, відповідно до якого з санаторію-профілакторію «Зміна»було стягнуто не прийняту до зарахування суму в розмірі 20092 грн. 76 коп. та  рішення № 6 від 02.03.2010 року відповідно до якого з санаторію-профілакторію «Мрія»було стягнуто не прийняту до зарахування суму в розмірі 13792 грн. 56 коп.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок проведення ревізій (перевірок) страхувальників встановлюється «Інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженою постановою правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 року № 38 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

Відповідно до листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 05-31-1137 від 06.08.2004 року «Щодо деяких питань соціального страхування з тимчасової втрати працездатності»вказано: «Порядок перевірки використання коштів цільового призначення, передбачений розділом 16 Інструкції, стосується коштів, які отримують суб’єкти господарювання від органів Фонду як часткове фінансування, передбачене ст. 48 Закону України № 2240, а також перевірок коштів цільового призначення, які виділяються окремо на підставі рішень правління Фонду».

Вищевказане спростовує твердження представників відповідача та третьої особи про те, що вказана Інструкція регулює тільки правовідносини пов’язані з перевіркою суб’єктів господарювання з приводу своєчасності сплати страхових внесків та відповідно не розповсюджується на вказані спірні правовідносини.

Відповідно до п. 1. 2 цієї Інструкції, перевірка - це обстеження та вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності органів Фонду, страхувальників, інших отримувачів коштів Фонду. Результати перевірки оформляються довідкою або актом.

Пунктом 15.6 даної Інструкції, передбачено, що на проведення кожної ревізії ревізору видається доручення на право проведення ревізії (перевірки). Право на проведення планової ревізії (перевірки) надається лише у тому разі, коли не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано повідомлення страхувальнику із зазначенням дати її проведення. В окремих випадках ревізія може бути проведена без додаткового попередження страхувальника за взаємною згодою сторін.

В пункті 15.7 даної Інструкції, вказано, що ревізор (перевіряючий) зобов'язаний пред'явити керівнику підприємства (установи, організації), яке буде ревізуватись, посвідчення на право проведення ревізії чи перевірки та на його прохання проставити підписи в журналі реєстрації ревізій (перевірок) підприємства (установи, організації).

Суд вважає за необхідне зазначити, що в грудні 2009 року посадовими особами відповідача було проведено перевірку санаторіїв-профілакторіїв позивача, за результатами якої було складено відповідну довідку. Перед проведенням перевірки керівництву санаторію-профілакторію було надано під розпис доручення Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 952 від 21.12.2009 року на здійснення заходу державного нагляду (перевірки).

Відповідно до ч. 3 ст. 70, ч. 2 ст. 71 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, в адміністративних справах про протиправність  рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, складені за результатами проведених перевірок акти про виявлені під час їх здійснення порушення, за умови невиконання посадовими особами, які проводили перевірки санаторіїв-профілакторіїв «Зміна»та «Мрія», вимог законодавства стосовно повідомлення за десять календарних днів про проведення перевірки із зазначенням її дати, надання керівнику установи посвідчення на право проведення перевірки, а також порушення порядку складення  таких актів, в даному випадку не можуть бути підставою для прийняття оспорюваних  рішень № 5 від 02.03.2010 року та № 6 від 02.03.2010 року.

Крім того, під час проведення, в період з 08 по 10 лютого 2010 року та з 10 по 11 лютого 2010 року, перевірок використання коштів на часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв «Зміна»та «Мрія»перевіряючими було встановлено порушення Інструкції про часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального  страхування з тимчасової втрати працездатності № 19 від 04.03.2004 року. Вказане порушення було відображене в актах перевірок вказаних санаторіїв-профілакторіїв № 1 від 08-10 лютого 2010 року та № 2 від 10-11 лютого 2010 року.

На підставі вказаних актів відповідачем були прийняті оскаржувані рішення, але судом встановлено, що на момент проведення вказаних перевірок та прийняття оскаржуваних рішень Інструкція про часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності втратила чинність та не була дійсною відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 25.02.2009 року.

Таким чином, з санаторіїв-профілакторіїв «Зміна»та «Мрія»були стягнуті не прийняті до зарахування кошти за порушення нормативно-правового акту, який  не являється чинним.

З приводу повноважень відповідача на прийняття спірних рішень, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»не містить  прямо передбачених  повноважень  відповідача щодо  прийняття  спірних рішень.

Враховуючи те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Частина 1 статті 9 КАС України зазначає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Твердження представника відповідача про те, що відповідно до листа №  01-06/401 від 21.04.2010 року директор Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Чепурна Н.М. визнала порушення  виявлені  в результаті вказаних перевірок, спростовується поясненнями представників позивача про те, що єдиним мотивом повернення на рахунок виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неприйнятих до зарахування коштів в сумі 43585 грн. 41 коп. було відновлення часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв «Мрія»та «Зміна». Крім того, факт повернення вказаних коштів не позбавляє позивача права на судове оскарження рішень  № 5 та № 6 від 02.03.2010 року.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача  є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 –163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 5 від 02.03.2010 року відповідно до якого з санаторію-профілакторію «Зміна»було стягнуто не прийняту до зарахування суму в розмірі 20092 грн. 76 коп.

Скасувати рішення виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності рішення № 6 від 02.03.2010 року відповідно до якого з санаторію-профілакторію «Мрія»було стягнуто не прийняту до зарахування суму в розмірі 13792 грн. 56 коп.

Визнати неправомірними дії відповідача щодо організації та проведення в лютому 2010 року перевірок санаторіїв-профілакторіїв «Зміна»та «Мрія»Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників та складання актів перевірок № 1 від 8-10 лютого 2010 року та № 2  від 10-11 лютого 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    А.С. Чала