Справа № 2-1909/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

15 червня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У березні 2010 року ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.12.2008 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» укладено договір про відступлення прав вимог № 1, згідно з яким банк передав товариству право вимагати від боржників реального та належного виконання обов’язків за кредитними договорами.

26.12.2006 між Банком «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 15-40/06-ШД, згідно з яким банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 12000 грн., а позичальник зобов’язався їх прийняти, належним чином використовувати і повернути банку в строк та на умовах, що передбачені договором.

            Виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором забезпечено договором поруки № 15-40/06-ШД-П, укладеним 26.12.2006 між Банком «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3

Проте відповідачі порушили свої зобов’язання в частині повернення кредиту, сплати комісійної винагороди та процентів, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 04.03.2010 року складає 27 667,76 грн.

Зважаючи на те, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, позивач, який набув право вимоги, просить суд стягнути з відповідачів заборгованість у сумі 27 667,76 грн., з якої 12000 грн. –заборгованість по сумі кредиту, 5292,35 грн. – відсотки та комісійні винагороди, 10375,41 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків, а також стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, хоча були повідомлені належним чином (а.с. 51-52). Причини своєї неявки суду не повідомили.

За цих обставин, суд на підставі ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідачів, визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 26.12.2006 між Банком «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15-40/06-ШД, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 12000 грн. строком до 25.12.2009, а останній зобов’язався погасити кредит, сплатити проценти та комісійну винагороду за користування ним (а.с. 6-8). Сторони домовилися, що процентна ставка складає 0,0001% річних (п. 2.1 кредитного договору), а розмір комісійної винагороди – 210,00 грн. щомісячно (п. 4.7 кредитного договору).

25.12.2008 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» укладено договір про відступлення прав вимог № 1, згідно з яким товариство набуває право вимагати від боржників реального та належного виконання обов’язків за кредитними договорами згідно з Додатком № 1 до даного договору та відшкодовує банку вартість відступленого права вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 15-16).

Згідно з Витягом з Додатку № 1 Реєстру заборгованості за кредитними договорами до договору про відступлення прав вимог № 1 від 25.12.2008 у ОСОБА_1, ОСОБА_2 існує заборгованість, яка складає 17292,35 грн., з якої 12000 грн. – сума кредиту, 5292,35 грн. – нараховані відсотки та комісійні винагороди (а.с. 17).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_1 сума кредиту була отримана, що підтверджується довідкою Банку «Фінанси та Кредит» від 04.03.2010 № 1102 (а.с. 32), меморіальним ордером № 7197163 від 26.12.2006 (а.с. 33) та випискою з кредитної картки за період з 26.12.2006 по 04.03.2010 (а.с. 34).

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 суму кредиту, нараховані відсотки та комісійну винагороду не сплатив, чим порушував свої зобов’язання. Крім того, позивач згідно з п. 6.1 кредитного договору нарахував пеню із розрахунку 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення, розмір якої складає 10375,41 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с. 18).

Таким чином, заборгованість відповідача станом на 04.03.2010 складає 27667,76 грн., з якої 12000 грн. –заборгованість по сумі кредиту, 5292,35 грн. – відсотки та комісійна винагорода, 10375,41 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Встановлено, що 26.12.2006 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено договір поруки від № 15-40/06-ШД-П, згідно з яким останній зобов’язався відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором № 15-40/06-ШД від 26.12.2006 (а.с. 22-23). Відповідальність відповідачів є солідарною.

Частиною 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарний обов’язок боржників передбачений ст. 543 ЦК України, згідно з якою у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.  Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, враховуючи вищезазначене, ОСОБА_2 також є зобов’язаним перед позивачем, як солідарний боржник.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на  вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 276,68 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 553, 554, 599, 610, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» заборгованість за кредитним договором № 15-40/06-ШД від 26 грудня 2006 року та договором поруки № 15-40/06-ШД-П від 26 грудня 2006 року в сумі 27 667 гривень 76 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» судовий збір у сумі 276 гривень 68 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий