Справа № 2-1926/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М     У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 червня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді     Калініченко О.Б.

при секретарі     Кучерявець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

12.03.2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по отриманому ним кредиту у розмірі 4386869,90 грн. та судові витрати.

В позові посилається на те, що 01.03.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № ML-009/055/2007 підставі якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 99700,00 доларів США строком до 01.03.2017 року зі сплатою за користування кредитними коштами 13,99 % річних.

Однак на порушення умов кредитного договору позичальник не виконує свої зобов’язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надавши суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, дослідивши письмову заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи,  суд  вважає, що  позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За правилами ст.ст.1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Судом встановлено, що 01.03.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № ML-009/055/2007 підставі якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі потреби у сумі 99700,00 доларів США строком до 01.03.2017 року зі сплатою за користування кредитними коштами 13,99 % річних.

Також 29.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № ML-012/150/2008 підставі якого позивач надав відповідачу кредит на придбання нерухомого майна у сумі 379500,00 доларів США строком до 29.05.2038 року зі сплатою за користування кредитними коштами 5,49 % річних

Відповідно до п.1.5 частини №2 Кредитних договорів погашення відповідної частини кредиту т нарахованих відсотків здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки визначені у Графіку повернення кредиту та сплати відсотків.

Згідно п.4.1.1 частини №2 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню  в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Пунктом 4.1.2, 4.1.3 частини №2 Кредитного договору №ML-009/055/2007  передбачено, що за прострочення зобов’язань за Кредитним договором понад 15 календарних днів позичальник крім пені, додатково сплачує штраф у розмірі 0,01 % від суми прострочених зобов’язань,  але не менше ніж 25,00 грн., за прострочення понад 30 календарних днів – 0,02 % від суми прострочених зобов’язань, але не менше ніж 50,00 грн.

Однак у передбачені строки позичальник зобов’язання за вказаними договорами належним чином не виконав тому утворилась заборгованість у розмірі 4386709,90 грн. із них заборгованість за Кредитним договором № ML-009/055/2007 від 01.03.2007 року, яка станом на 18.02.2010 року становить 829292,58 грн., що включає в себе: 734353,68 грн. – залишок заборгованості за кредитом; 54621,74 грн. – сума несплачених відсотків по кредиту; 40092,16 – пеня; 225,00 – штраф.

Заборгованість за Кредитним договором № ML-012/150/2008 від 29.05.2008 року, яка станом на 17.02.2010 року становить 3557577,32 грн., що включає в себе: 3182757,74 грн. – залишок заборгованості за кредитом; 245482,02 грн. – сума несплачених відсотків по кредиту; 129377,56 – пеня.

Відповідно до ст.ст. 629, 638  ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Ст. 611 цього кодексу встановлено, що у разі порушення зобов’язання  настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач в односторонньому порядку ухилився від виконання укладеного з позивачем договору про внесення вкладу на депозитний рахунок, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог та їх задоволення.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність законних підстав для їх задоволення та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № ML-009/055/2007 від 01.03.2007 року, яка станом на 18.02.2010 року становить 829292,58 грн., та заборгованість за Кредитним договором № ML-012/150/2008 від 29.05.2008 року, яка станом на 17.02.2010 року становить 3557617,32  грн., а також згідно ст.88 ЦПК України сума сплаченого позивачем держмита у розмірі 1700,00 грн., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись Кредитним договором № ML-009/055/2007 від 01.03.2007 року,  Кредитним договором № ML-012/150/2008 від 29.05.2008 року, ст.ст. 525, 526, 530, 554, 509, 611, 625, 1054  ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за Кредитним договором № ML-009/055/2007 від 01.03.2007 року, яка станом на 18.02.2010 року становить 829292,58 грн., та заборгованість за Кредитним договором № ML-012/150/2008 від 29.05.2008 року, яка станом на 17.02.2010 року становить 3557577,32 грн., а також витрати по оплаті державного мита у сумі 1700,00 грн., 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: