Справа № 521/3589/20

Провадження № 2/521/561/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мирончук Н.В.,

секретаря судового засідання - Юраш К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 126211 (сто двадцять шість тисяч двісті одинадцять) гривень 03 копійки. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відшкодування судових витрат у вигляді витрат на проведення оцінки вартістю 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відшкодування судових витрат у вигляді судового збору в загальному розмірі 1262 (одна тисяча двісті шістдесят дві) гривні 10 копійок. В задоволенні інших вимог, судом було відмовлено.

Крім того, в рішенні суду було зазначено, що у відкритому судовому засіданні представник позивача зробив заяву, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним будуть надані докази розміру витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що у зв`язку з відсутністю на час ухвалення рішення суду, доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 , питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, судом не розглядалось.

30.06.2021 року до канцелярії суду представником позивача було подано клопотання про долучення доказів понесення судових витрат, в якому він просив долучити до матеріалів справи належним чином завірену копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 4, від 13.02.2020 року на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 ..

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Разом з поданням позову позивачем було надано попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, або очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якому зазначалося, зокрема, що розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката попередньо оцінюється позивачем у 12000,00 грн. (а. с. 6).

Відповідно до Квитанції до прибуткового касового ордеру № 4, від 13.02.2020 року, ОСОБА_1 було здійснено оплату за послуги адвоката Румянцева О.Г., на підставі Договору про надання правової допомоги, від 13.02.2020 року, у розмірі 12000 (дванадцять тисяч гривень) (а. с. 76).

У відповідності до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених відповідною статтею ЦПК, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими вимогами на загальних підставах. При порушені питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Частинами 1-4 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ, від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Матеріалами справи підтверджується, що разом з поданням позову було надано попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, або очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якому зазначалося, зокрема, що розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката попередньо оцінюється позивачем у 12000,00 грн. (а. с. 6).

Відповідно до Квитанції до прибуткового касового ордеру № 4, від 13.02.2020 року, ОСОБА_1 було здійснено оплату за послуги адвоката Румянцева О.Г., на підставі Договору про надання правової допомоги, від 13.02.2020 року, у розмірі 12000 (дванадцять тисяч гривень) (а. с. 76).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскільки при ухваленні рішення суду, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, з огляду на надані представником позивача докази понесених ОСОБА_1 витрат на оплату послуг, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 12000,00 грн., протягом строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а тому суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача зазначені витрати.

Керуючись ст. 133, 141, 246, 264, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення, яким доповнити рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 29.06.2021 року по цивільній справі за позовом им ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст. ст. 354 - 355 ЦПК України.

Суддя: Н.В. Мирончук