№ 2-4737/10

У Х В А Л А

14 червня 2010 року                                                                     м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф., розглянувши позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

7 червня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Зазначена позовна заява підлягає поверненню позивачу для звернення до належного суду з наступних підстав.

За правилами загальної підсудності, відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання.

В позовній заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою:  АДРЕСА_1, що не відноситься до території Голосіївського району м. Києва.

Будинок № 5 по вулиці Полтавській у м. Києві відноситься до Шевченківського району м. Києва.

Таким чином, у позивача відсутні правові підстави звернення з зазначеним позовом до Голосіївського районного суду м. Києва.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України,  якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява  повертається позивачеві для подання до належного суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ЦПК України сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 83 ЦПК України сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.

Оскільки позивачу було повернуто позовну заяву, за подання якої він оплатив державне мито у сумі 51 грн. 00 коп., відповідно до квитанції № 7 від 03.06.2010 року, витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп., відповідно до квитанції №  6 від 03.06.2010 року, то йому згідно ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” повертаються сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у повному обсязі.

У відповідності до ч. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито”, п.п. 16, 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної податкової Інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі поданої платником заяви на протязі одного року з дня зарахування суми в бюджет.

Керуючись ст. 83, ч. 1 ст. 109, ст. 115, п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

 Позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу повернути позивачу.

Роз’яснити позивачу, що для вирішення цього спору потрібно звернутися до суду за місцем проживання відповідача.

Зобов’язати фінансовий орган Голосіївського району м. Києва повернути Фізичній особі – підприємцю Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, сплачене за квитанцією № 7 від 03.06.2010 року в Голосіївському УДК м. Києва державне мито у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. та сплачені за квитанцією № 6 від 03.06.2010 року в Голосіївському УДК м. Києва витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.  

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя