КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 760/30123/18 -ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9290/2021

Головуючий у суді першої інстанції: Кушнір С.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.

секретар - Лащевська Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №902 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» - Лук`янова Костянтина Сергійовича

на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 10 березня 2021 року,

встановив:

у листопаді 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просили стягнути з відповідача - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 162 068 грн., що становить вартість відновлювального ремонту належної йому квартири АДРЕСА_1 та вартість інших пошкоджених речей, відшкодувати ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., стягнути на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертних досліджень в сумі 37 909 грн. та розподілити судові витрати, посилаючись на те, що шкоду було завдано в результаті пожежі, яка сталась в квартирі 09.11.2017.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року судом було залучено в якості відповідача ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

12.06.2019 до суду від представника позивачів надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої представник позивачів просив стягнути солідарно з ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 162 068 грн. 00 коп.; витрати на проведення експертних досліджень з метою встановлення причини пожежі та суми завданих збитків в розмірі 37 909 грн. та судовий збір в розмірі 1 999 грн. 77 коп.; стягнути солідарно з ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. та судовий збір в розмірі 1 762 грн.

Рішенням Солом`янського районного м. Києва від 10 березня 2021 року позов було задоволено частково - стягнуто з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 140 828 грн., а також судовий збір в розмірі 1 408 грн. 28 коп., на користь ОСОБА_2 - моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, представник відповідача - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» - Лукьянов К.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначає, що ОСОБА_2 не проживає в зазначеній квартирі, а тому йому не було заподіяно шкоди, надані до справи докази не є належними та допустимими, висновки суду щодо вини апелянта у спричиненні шкоди є передчасними.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів - ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представників позивачів та відповідачів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі посилалися на те, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності кв. АДРЕСА_1 . 09.11.2017 в квартирі сталась пожежа внаслідок перевищення напруги в електромережі. В результаті пожежі було ушкоджено оздоблення квартири, пошкоджено побутову техніку, особисті речі та речі домашнього вжитку, які належать ОСОБА_1 на загальну суму 162 068 грн., а ОСОБА_2 завдано моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. Вказані збитки позивачі просили відшкодувати з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», яке є балансоутримувачем вказаного будинку, та стягнути на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 162 068 грн., що становить вартість відновлювального ремонту належної йому квартири АДРЕСА_1 та вартість інших пошкоджених речей, відшкодувати ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., стягнути на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертних досліджень в сумі 37 909 грн. та розподілити судові витрати.

Рішенням Солом`янського районного м. Києва від 10 березня 2021 року позов було задоволено частково - стягнуто з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 140 828 грн., а також судовий збір в розмірі 1 408 грн. 28 коп., на користь ОСОБА_2 - моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, з вини відповідача, на балансі якого знаходиться жилий будинок АДРЕСА_2 , та який здійснює надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, надання послуг з аварійного обслуговування внутрішньо будинкових та зовнішніх інженерних мереж позивачу ОСОБА_1 було завдано матеріальну та моральну шкоду внаслідок пожежі, яка виникла в належній йому квартирі.

Стягуючи на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що він як мешканець квартири зазнав душевних страждань внаслідок пошкодження належного йому майна, яке знаходилось в квартирі, що зумовило порушення усталеного способу життя.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про ринок електричної енергії», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», стст. 22, 23, 319, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України.

Всі доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, є аналогічними тим запереченням, які надав в суд першої інстанції відповідач, та які отримали належну правову оцінку судом першої інстанції.

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 . Позивачі зазначали, що в квартирі проживає не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 . Факт пожежі 09.11.2017 та спричинені нею наслідки апелянтом не заперечується.

Судом першої інстанції було встановлено, що 09.11.2017 о 21 год. 00 хв., в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності, виникла пожежа, за фактом якої було складено Акт про пожежу від 09.11.2017 комісією у складі провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Солом`янського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві капітана служби цивільного захисту Руденка Р.В., свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Згідно з Висновком за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження від 20.12.2017 за № 8957, встановлено, що пожежа в квартирі АДРЕСА_1 виникла в результаті того, що в електромережу квартири була подана підвищена напруга (значно більше, ніж 220 В).

Посилання суду першої інстанції в рішенні на п. 2.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 р. № 312, а отже не були чинними на час виникнення спірних правовідносин, не впливає на правильність висновку щодо покладення відповідальності на апелянта.

За чинними на той час положеннями п. 2. 1 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, (втратили чинність 14.03.2018), межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Посилання апелянта на той факт, що ОСОБА_2 не проживає у вказаній квартирі, оскільки був зазначений в Акті про пожежу від 09.11.2018 в якості свідка і зареєстрований за іншою адресою, не спростовують висновку суду першої інстанції про визнання його належним позивачем, оскільки він знаходився на місці пожежі, а сам по собі факт перебування його на реєстраційному обліку в іншому жилому приміщенні не виключає його можливості проживання у вказаній квартирі, яка належить його батьку. Крім того, ОСОБА_1 не заявляв вимог про відшкодування йому моральної шкоди внаслідок пошкодження оздоблення квартири та речей домашнього вжитку.

Суд першої інстанції поклав в основу рішенні Висновок за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження №8957 від 20.12.2017, виготовлений судовими експертами ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на замовлення позивача ОСОБА_2 відповідно до якого, осередок пожежі, яка сталася 09.11.2017 у жилому будинку за вказаною вище адресою, знаходився у кухні, у меблевому відсіку під газовою плитою для варки. Механізм виникнення даної пожежі: в електромережу квартири була подана підвищена напруга (значно більше, ніж 220 В), почали нагріватися електричні обмотки трансформатора електрозапалювача конфорок (пальників) газової плити, ізоляція підвідних проводів до трансформатора оплавились, від доторкання оголених провідників до корпусу газової плити виникло коротке замикання з виділенням тепла, відбувся нагрів струмоведучих жил та оточуючого середовища, і в кінцевому результаті займання ізоляції та інших спалимих матеріалів, розташованих поруч, поява полум`яного горіння, початок пожежі та її розповсюдження.

Причиною виникнення пожежі у жилому будинку, стало виникнення аварійного режиму роботи трансформатора електрозапалювача конфорок (пальників) газової плити в результаті подачі на нього підвищеної напруги від головного розподільчого щита будинку АДРЕСА_2 , внаслідок чого виникло стійке коротке замикання між струмоведучою фазною жилою електрозапалювача і металевим корпусом варильої газової панелі, яке супроводжувалося утворенням високої температури і призвели до займання ізоляції електропроводів та горючих матеріалів, які знаходилися поряд.

Загоряння даних матеріалів, що знаходились в ніші під варочною газовою панеллю, можливе за умов перевищення напруги в електромережі, перекосу фазних напруг, або будь-яких інших технічних збоїв в електромережі.

Згідно наданих представником ДТЕК «Київські електромережі» пояснень 01.01.2016 між ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є ДТЕК «Київські електромережі» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» як власником мереж укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № СВ 0213. Згідно додатку до договору жилий будинок АДРЕСА_2 з кількістю квартир в ньому 82, є об`єктом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», який відповідає за електричне обладнання, включаючи електричні мережі, розташоване, зокрема, у вказаному будинку та зобов`язане забезпечувати підтримання параметрів якості електроенергії та належного рівня надійності електропостачання споживачів, яким постачає електричну енергію електропостачальник.

Відповідно до п.2.1 Статуту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району», затвердженого розпорядженням КМР (КМДА) 06.01.2015 року № 4, підприємство створене з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об`єктів благоустрою та отримання прибутку.

В п.2.2.1 Статуту зазначено, що предметом діяльності підприємства є, зокрема, утримання житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання.

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району» відповідає за електричне обладнання, включаючи електричні мережі, розташоване, зокрема, в будинку АДРЕСА_2 , та зобов`язаний забезпечувати підтримання параметрів якості електроенергії та належного рівня надійності електропостачання споживачів, яким постачає електричну енергію енергопостачальник.

Згідно схеми електроустановки та точки розподілу мереж на об`єкті: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 8, погодженої 09.12.2010 р., межа розподілу електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між комунальним підприємством «Чоколівське» та Районом кабельних мереж «Південний» «Київенерго» знаходиться на вводі в будинок.

Відповідно до розпорядження Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.05.2015 р. № 279, від комунального підприємства «Чоколівське» до комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» було передано та закріплено на праві господарського відання за останнім житловий фонд, серед якого і будинок АДРЕСА_2 .

Головний розподільний щит електромереж даного будинку знаходиться в середині самого будинку та перебуває на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

Як вбачається з матеріалів справи, в обладнанні (трансформаторна підстанція № 1669), яке перебуває на балансі ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» і що живить електричною енергією будинок АДРЕСА_2 , підвищення напруги чи інших аварійних режимів роботи не було ні 09.11.2017, ні на наступний день, що підтверджується витягами за ці дати з оперативного журналу чергового диспетчера № 11 Району електричних мереж «Південний» структурного відокремленого підрозділу «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» та листом ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 15.06.2018 № 1/08-14.

За даними оперативного журналу 09.11.2017 за ініціативи балансоутримувача та за участю його представника о 00 год. 58 хв. було проведено огляд обладнання електрощитової вказаного будинку. За результатами огляду встановлено, що в щитовій відгорів фазний провід.

Відповідно до листа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» від 04.05.2018 № 902/836, до центральної диспетчерської служби Солом`янського району м. Києва «Городок» 09.11.2017 надходили заявки про відсутність електропостачання в будинку АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що відгоріла одна фаза ввідного кабелю в електрощитовій житлового будинку.

У Висновку за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження № 8957 від 20.12.2017, причиною пожежі в зазначеній квартирі, стало виникнення аварійного режиму роботи трансформатора електрозапалювача конфорок газової плити в результаті подачі підвищеної напруги від головного розподільного щита будинку, що знаходиться поза межами квартири, в середині самого будинку та перебуває на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

Суд першої інстанції дав правильну оцінку наданим позивачами доказів. При цьому було враховано, що представниками відповідача вказані висновки не спростовано, клопотань про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи заявлено не було, інших висновків чи рецензій на надані позивачами висновки також надано не було.

Доводи апелянта про те, що за його клопотанням не було допитано експерта ОСОБА_6 , який проводив експертне пожежно-технічне та електротехнічне дослідження, не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 72 ЦПК України експерт має роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. Апелянт не визнає складений Висновок за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження належним доказом по справі.

Вартість відновлювального ремонту належної позивачу ОСОБА_1 квартири судом першої інстанції було визначено в сумі 57 128 грн. відповідно до Висновку експерта ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» за результатами проведення судового будівельно-технічного експертного дослідження №8934 від 24.11.2017. Доказів на спростування вказаної суми представниками апелянта також надано не було.

Розмір моральної шкоди було визначено судом першої інстанції з урахуванням тривалості вимушених змін в житті ОСОБА_2 , знаходження в стані стресу від необхідності ліквідування наслідків пожежі, вимушеності змін у звичному способі життя та з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості зменшено розмір такої компенсації до 10 000 грн. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо підстав покладення на відповідача відповідальності за спричинену позивачу шкоду, яка складається з вартості відновлювального ремонту та компенсації моральної шкоди.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не з її вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Відповідно до ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Представник відповідача не висловлював своїх заперечень щодо розміру вартості відновлювального ремонту, обсягу та характеру пошкоджень і не заявляв в суді першої інстанції клопотання про призначення по справі судово-товарознавчої експертизи щодо визначення обсягу пошкоджень та вартості відновлювального ремонту.

Також не є підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимоги посилання апелянта на те, що представником відповідача було заявлено клопотання про виклик в судове засідання експерта, який готував Висновок, однак допитаний не був у зв`язку з неявкою.

Разом з тим, заявлена ОСОБА_1 позовна вимога про відшкодування шкоди, заподіяної йому в результаті пошкодження побутової техніки, предметів домашнього вжитку, одягу не підлягає задоволенню, оскільки у Висновку №8948 експертного товарознавчого дослідження, який був виготовлений на замовлення ОСОБА_2 , зазначається, що власником всіх вказаних речей є саме ОСОБА_2 , який такої позовної вимоги не заявляв. Тому розмір матеріальної шкоди, заявлений ОСОБА_1 має бути зменшений до 57 128 грн. Вказаний розмір є вартістю ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились внаслідок пожежі в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 .

Доводи апелянта про те, що до переліку пошкоджених речей було включено предмети жіночого одягу та взуття, не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції було зменшено розмір відшкодування матеріальної шкоди на 21 240 грн. саме з огляду на наявність в переліку таких речей.

Також є безпідставним зазначення в апеляційній скарзі на те, що витрати на суму 37 909 грн. на оплату експертних послуг поніс ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , оскільки судом першої інстанції було відмовлено в стягненні вказаних витрат.

Згідно чч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині вирішення вимоги про відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди та зменшити розмір відшкодування до 57 128 грн., а в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва задовольнити частково.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 10 березня 2021 року змінити в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визначити розмір матеріальної шкоди, який підлягає стягненню на його користь, в сумі 57 128 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлено 09 серпня 2021 року.

Головуючий

Судді