Справа № 2а-1445/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
при секретарі Якуш І.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1,
та представників відповідача Іванькової О.С., Коврижко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
23.03.2010 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі – ДПІ у м. Чернігові) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові № 0001051720/0 від 09.03.2010, яким позивачу нараховано податкове зобов’язання у сумі 59 112,70 грн., з них 38 150,00 грн. – зобов’язання зі сплати податку на додану вартість, 20 962,70 грн. – штрафні (фінансові) санкції. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок неправильного застосування правових норм податкового законодавства ДПІ у м. Чернігові зроблено неправомірний висновок стосовно обов’язку позивача по реєстрації як платника податку на додану вартість та відповідного виникнення податкових зобов’язань зі сплати податку на додану вартість з господарських операцій, які здійснювались позивачем в період з жовтня 2008 року та 2009 року, внаслідок чого позивачу донараховано податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити в повному обсязі та зазначили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та є таким, що відповідає нормам чинного законодавства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач зареєстрований, як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 11.12.2007, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі направлення від 22.02.2010 № 354 та п. 1 ч. 1 ст. 11, п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.12.2007 по 28.01.2010, яка проведена з 22.02.2010 по 26.02.2010.
Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (далі - Указ), виручка від здійснення підприємницької діяльності отримана позивачем за 9 місяців 2008 року перевищила 500 000,00 грн. та склала 538 636,19 грн.; п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 4.1 ст. 4, п. 7.3, п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7, п. 9.3, п. 9.4, п. 9.6 ст. 9, п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі – Закон про ПДВ), в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 38 150,00 грн. (в т.ч. за 2008 рік – в сумі 11 241,00 грн., за 2009 рік – в сумі 26 909,00 грн.); п.п. 4.1.4 «а» п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон) позивач не подав до ДПІ у м. Чернігові податкові декларації по податку на додану вартість за жовтень-грудень 2008 року, за січень-грудень 2009 року та січень 2010 року.
За результатами перевірки складено акт від 02.03.2010 № 210/17-219/2974121157. За наслідками розгляду даного акта перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.03.2010 № 0001051720/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 59 112,70 грн., в тому числі основного платежу 38 150,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 20 962,70 грн.
Статтею 1 Указу встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб, а обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000,00 грн.
Статтею 5 цього ж Указу передбачено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.
Згідно звітів виручка з 01.01.2008 по вересень 2008 року включно у позивача становить 538 540,00 грн., чим перевищено граничну суму виручки, на яку поширюються спрощена система оподаткування, обліку та звітності встановлена Указом за період з січня по вересень 2008 року на суму 38 636,19 грн.
Відповідно до ст. 5 Указу позивач повинен був перейти з жовтня 2008 року на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, а саме подати заяву про реєстрацію платника податків на додану вартість до ДПІ у м. Чернігові не пізніше 20-го календарного дня з моменту перевищення обсягу виручки 500 000,00 грн.
В установлені строки позивач не зареєструвався, чим порушив п.п. «б» п. 2.1, п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п.п. «а» п. 9.6 ст. 9 Закону про ПДВ, а також ст. 2 Указу.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98», передбачено що у разі подання заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, передбаченої ч. 7 ст. 4 цього Указу – суб’єкт малого підприємництва, який до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності не був зареєстрований платником податку на додану вартість, реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.п. 2.1 ст. 2 Закону про ПДВ платником податку є будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку.
Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону про ПДВ, передбачені підстави обов’язкової реєстрації, а саме: особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону про ПДВ особами, які підлягають реєстрації згідно з п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, заява про реєстрацію має бути подана податковому органу не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподаткування операцій, визначеної зазначеним пунктом.
Пунктом 4.1 ст. 4 Закону, встановлено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону, суд приходить до висновку, що позивач підлягав обов’язковій реєстрації платника податку на додану вартість з жовтня 2008 року. Однак, станом на 01.10.2008 позивач не внесений до реєстру платників податку на додану вартість, оскільки не надав до ДПІ у м. Чернігові заяву про реєстрацію платника на додану вартість.
Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону про ПДВ - особа згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його не нарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.
Крім того, п. 7.3 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Відповідно до встановлених обсягів реалізації товару за період з 01.10.2008 по 28.01.2010 у сумі 67 446,00 грн. визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за визначений період.
В силу ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена – 10.06.2010.
Суддя: підпис О.М. Тихоненко
З оригіналом згідно
Постанова суду від 19.05.2010 не набрала законної сили.
Суддя: О.М. Тихоненко