Справа № 168/455/21

Провадження № 2/168/207/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

секретаря судових засідань - Сулеви Н.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ковельська районна державна адміністрація Волинської області, сільськогосподарський виробничий кооператив «Нове життя», про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право на земельну частку (пай) із земель, які перебували в колективній власності КСП «Нове життя» згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0206902 від 21 січня 1997 року в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . При житті спадкодавець склала заповіт на усе своє майно в користь свого сина- позивача ОСОБА_1 . Позивач являється спадкоємцем за законом першої черги. До спадкового майна входить, зокрема, право на земельну частку (пай) в КСП «Нове життя». Проте, оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) втрачено. В зв`язку з чим приватним нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Просив визнати за ним право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Нове життя» Старовижівського району Волинської області згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0206902, виданим Старовижівською районною державною адміністрацією Волинської області.

У підготовче засідання позивач не з`явився. Подав письмову заяву, в якій позов підтримує. Просить справу розглядати без його участі. Судові витрати залишити за ним.

Представник відповідача - Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області у підготовче засідання не з`явився. Подав заяву про визнання позову. Просив справу розглядати за їх відсутності.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ковельської районної державної адміністрації Волинської області та сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нове життя» в підготовче засідання не з`явилися. Подали до суду клопотання, про розгляд справи у відсутності їхнього представника. Проти позову не заперечують.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (частина 1 статті 1222 ЦК України).

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до положень частини 2 статті 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Судом, з матеріалів справи та наданої в підготовче засідання нотаріусом копії спадкової справи № 11-2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , встановлені наступні обставини.

Спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11). Позивач являється сином спадкодавиці (а.с.10) та являється спадкоємцем за законом першої черги. При житті спадкодавець ОСОБА_2 18 листопада 1999 року склала заповіт на усе своє майно в користь позивача ОСОБА_1 (а.с.32 зворот -33). Спадкодавець до дня смерті була зареєстрована і проживала одна по АДРЕСА_1 . Позивач спадщину прийняв шляхом вступу в управління спадковим майном. Про що подав заяву нотаріусу (а.с.29 зворот). До складу спадкового майна входить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та право на земельну частку (пай)(а.с.32).

Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 судом не здобуто.

Таким чином судом встановлено, що позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину. Однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) в КСП «Нове життя» Старовижівського району Волинської області, розміром 2,79 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості). Оскільки ним не надано оригінал Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0206902, про що нотаріусом винесена відповідна постанова (а.с.13).

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із довідки СВК «Нове життя» від 11 грудня 2020 року № 36 вбачається, що ОСОБА_2 працювала у колгоспі «Нове життя» з 1994 по 1950 роки, з 1972 по 1982 роки згідно даних книги № 5 (бригада 1) обліку трудового стажу і заробітку колгоспника (а.с. 14-16).

На даний час вищевказаний оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) втрачено, про що у Старовижівській районній газеті «Сільські новини» за № 50 від 26 грудня 2020 року опубліковано відповідне оголошення «втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №026902, виданий 21.01.1997р. Старовижівською РДА на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрований за № 42 від 24.03.1997 р., вважати недійсним» (а.с. 17).

Із відповіді Ковельської районної державної адміністрації від 17 травня 2021 року за № М-155 вбачається, що видати дублікат сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0206902 райдержадміністрація не може. Оскільки сертифікатів в необхідній кількості видано. Бланків немає. (а.с.18).

Відповідно до довідки № 31-3-0.242-192/169-21 від 14 червня 2021 року, виданої Відділом у Старовижівському районі Міжрайонного управління у Ратнівському та Старовижівському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в КСП «Нове життя» Старовижівського району Волинської області ОСОБА_2 має право на земельну частку (пай) згідно сертифіката серії ВЛ № 0206902, виданого Старовижівською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Старовижівської районної держадміністрації від 21 січня 1997 року № 14, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 42 від 24 березня 1997 року. На даний час відповідно до розпорядження голови Старовижівської районної державної адміністрації від 08 лютого 2006 року №29 розмір земельної частки (пай) по КСП «Нове життя» становить 2,79 умовних кадастрових гектари. Вартість проіндексована і становить 38 831,02 грн. Відповідно до виписки зі списків членів КСП «Нове життя», які мають право на земельну частку (пай) під номером 42 зазначено прізвище, ім`я, по-батькові спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.19).

Вищезазначене підтверджує той факт, що на ім`я ОСОБА_2 дійсно було оформлено в установленому законом порядку сертифікат на право на земельну частку (пай), оригінал якого втрачено.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Суд враховує, що позивачем втрачено оригінал правовстановлюючого документу - сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0206902. Його право на земельну частку (пай) підтверджується письмовими доказами у справі. Беручи до уваги положення частини 2 статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), відповідно до яких рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), тому вважаю, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Понесені витрати по оплаті судового збору залишити за позивачем.

Керуючись статтями 11, 15, 16, 1217, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України,

статтями 141, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,

суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ковельська районна державна адміністрація Волинської області, сільськогосподарський виробничий кооператив «Нове життя», про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП «Нове життя» Старовижівського району Волинської області, розміром 2,79 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0206902, виданого Старовижівською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Старовижівської районної державної адміністрації від 21 січня 1997 року №14, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 42 від 24 березня 1997 року в порядку спадкування за заповітом.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя А.В.Малюта