ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-1793/10/1970
"31" травня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Загорського О.О. , при секретарі Мельничук С.П.
за участю представника позивача Гуцалюк А.Р.,
представника відповідача Мулик П.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради до головного управління юстиції у Тернопільській області підрозділу примусового виконання рішень про скасування постанови про накладення штрафу,
В С Т А Н О В И В:
УПСП Тернопільської міської ради звернулось з позовом про скасування постанови ВП №17699868 від 21.04.2010 р. про накладення штрафу в розмірі 340 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення,
Вимоги вмотивовано тим, що виплата коштів передбачених на недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, здійснювалась з урахуванням виплачених сум даної допомоги з коштів, передбачених на вказані цілі.
Оскільки кошти на дані цілі не надходили, то позивач не мав фінансової можливості виконати вказану постанову суду. Постанова ВП №17699868 від 21.04.2010р. про накладення штрафу в сумі 340 грн. підлягає до скасування.
Представник позивача просив задовольнити позов, з мотивів визначених у позовній заяві, та вказав, що позивачем приймались міри щодо виконання рішення суду, це підтверджує і вих. №473 від 09.03.10р. відправлений позивачем з ціллю отримання додаткових коштів.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, та вказав, що позивачем не було вжито передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для виконання виконавчого листа №2-а 823/2009 від 06.04.2009р. Тернопільського міськрайонного суду.
Суд, заслухавши пояснення, проаналізувавши матеріали справи вважає, що вказаний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні відповідача знаходиться виконавчий лист Тернопільського міськрайонного суду №2-а 823/2009 від 06.04.2009 р., у якому вказано стягнути з УПСП Тернопільської міської ради в користь ОСОБА_3 недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»за період з 9 липня 2007року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням виплачених сум даної допомоги з коштів, передбачених на вказані цілі.
На основі вищевказаного виконавчого листа, на адресу УПСП Тернопільської МР було надіслано вимогу від 21.04.2010р. №2841 про виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду в строк до 28.04.2010р. УПСП Тернопільської міської ради 28.04.2010 р. було направлено лист за №905, яким повідомлено про те, що рішення суду щодо стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, передбаченому ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»в межах сум бюджетних призначень виділених на дані цілі не виконано у зв’язку з відсутністю додаткового фінансування за 2007 –2010 р.
За невиконання рішення суду у встановлений строк, державним виконавцем Муликом П.І. постановою від 21.04.2010р. ВП №17699868 накладено на УПСП Тернопільської МР штраф - 340грн.
Відповідно до ст.4, 5 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»позивач являється розпорядником бюджетних коштів, щодо виплат допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.
Згідно вимог п.5 ст.51. глави 8 розділу ІІ Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Виплата допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у 2007році визначалась ЗУ «Про державний бюджет на 2007рік», тому позивач, як розпорядник коштів не мав можливостей для проведення додаткових виплат на виконання рішень судів, оскільки державним бюджетом не передбачено коштів на дані цілі. В статті 7 Бюджетного кодексу України визначено принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
П.1 ст.23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Враховуючи викладене, оскільки в рішенні суду вказано - про виплату з урахуванням виплачених сум даної допомоги з коштів, передбачених на вказані цілі, суд вважає, позивач не може взяти на себе зобов’язання, щодо нарахування та виплати в користь ОСОБА_3 недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням виплачених сум даної допомоги з коштів, передбачених на вказані цілі, без виділення додаткових коштів на такі цілі.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що при винесенні постанови про накладення штрафу ВП №17699868 від 21.04.2010р. державний виконавець не врахував поважної причини –не надання відповідачеві коштів призначених на цілі, щодо стягнення недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки відповідно до рішення суду стягнення допомоги повинно проводитися з коштів передбачених на вказані цілі, а УПСП Тернопільської МР додатково кошти на вказані цілі не надавалися.
Отже, судом не встановлено, а відповідачам не доведено вини позивача у невиконанні у встановлений державним виконавцем термін рішення суду без поважних причин.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах законодавства, а отже підлягають до задоволення.
Керуючись ч.5 ст.124 Конституції України, ст. ст. 2, 6, 7, 11, 72, 86, 158-163, 167 КАС України, ст.87 Закону України "Про виконавче провадження", суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Постанову підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції у Тернопільській області від 21.04.2010р. ВП№17699868 –скасувати.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
/в повному обсязі постанову складено 03.06.10р./
Головуючий суддя Загорський О.О.
копія вірна
Суддя Загорський О.О.