ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2010 р. Справа № 2-а-2015/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику
про: перерахунок виплаченої пенсії
ВСТАНОВИВ :
У вересні 2007 року заявлено позов ОСОБА_1 про перерахунок пенсії дитині війни. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.07 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 24.03.09 р., позов задоволено частково, а саме зобов?язано управління Пенсійного фонду України м. Хмільник здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсію починаючи з 09.07.2007 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В решті позову відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, просив скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2010 року касаційну скаргу управління Пенсійного фонду у м Хмільнику задоволено частково, постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції скасовано в частині покладення на Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику обов'язку здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як зазначено в ухвалі суду касаційної інстанції від 17.03.2010 року, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що дія Закону про бюджет починається 01 січня та закінчується 31 грудня відповідного року, тому й перерахунок мав би вчинятись у такий період. З огляду на це, позовні вимоги щодо 2007 року залишились не вирішеними, оскільки позиція судів попередніх інстанцій стосовно не встановлення обмеження виплати з 09 липня 2007 року кінцевим терміном є неправильною.
Таким чином, справа відповідно до вимог вказаної ухвали направлена на новий розгляд у зазначеній частині до Вінницького окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2010 року справу прийнято до провадження.
Позивач в судове засідання не з"явилась, на адресу суду надійшла заява щодо розгляду справи за її відсутності, оскільки вона є особою похилого віку і немає можливості бути присутньою в судовому засіданні. Позовні вимоги підтримує та просить суд, позов задовольнити.
Представник відповідача надав суду заперечення, в яких просив розглянути справу за його відсутності, при цьому зазначив, що позовні вимоги позивача не визнає, в задоволенні позивних вимог просив відмовити.
Враховуючи те, що від обох сторін по справі надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі –КАС) України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, взявши до уваги ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.03.2010 року, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, виходячи з наступного.
ОСОБА_2 є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що не заперечується відповідачем, а відтак, відповідно до ст.6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює Управління Пенсійного фонду у м. Хмільнику, яке є відповідачем за цим позовом.
Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до п.12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який був чинний до дня винесення рішення Конституційного Суду України, зокрема до 09.07.2007 року, була зупинено.
Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними та втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.152 Конституції України від 28.06.1996 року, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, згідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 09.07.2007) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Суд вважає необхідним зазначити, що посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Відповідно до статей 95,96 Конституції України, предметом регулювання закону України про Державний бюджет України є встановлення доходів та видатків на загальносуспільні потреби.
Закон України про Державний бюджет України є правовим актом, зміст якого згідно із Законом України «Про бюджетну систему» чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Такий закон затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
За своєю суттю він є спеціальним законом, оскільки регламентує специфічну сферу суспільних відносин. Виключно ним визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування. Дія закону про Державний бюджет України обмежена календарним роком, регулярно здійснюються звіти і контроль за його виконанням.
Оскільки, дія Закону про бюджет починається з 1 січня та закінчується 31 грудня відповідного року, то й перерахунок має вчинятись у такий період, з урахуванням внесення змін до законодавства та прийнятих у цей період рішень Конституційного суду України.
Питання щодо правомірності дій відповідача та правильності визначення ним розмірів передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» виплат безпосередньо залежить від бюджетного законодавства, яке діє протягом певного періоду.
Зважаючи на те, що ч. 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, то початковою датою здійснення перерахунку підвищення до пенсії є 09.07.2007 року (дата прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007). Щодо кінцевої дати здійснення такого перерахунку, то вона визначається днем закінчення строку дії Закону про бюджет на 2007 рік, тобто 31.12.2007 роком включно.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" (від 18 лютого 2010 року №1691-VI), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:
1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;
2) спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них;
3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства".
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону №1691-VI, після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню із визначенням кінцевого терміну проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу, шляхом зобов’язання УПФ України у м. Хмільнику здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов в частині покладання на Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику обов'язку здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 09 липня 2007 року задовольнити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Копію даної постанови направити сторонам по справі.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 02.06.10
Суддя. /підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя:
Секретар:
02.06.2010