ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-926/10/1970
"11" травня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Загорського О.О., при секретарі - Мельничук С.П.
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2;
представника відповідача –Хоми І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Тернопільської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.10р. №0000081704/05044.
ВСТАНОВИВ
ФОП ОСОБА_4 звернулося з позовом до Тернопільської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.02.10р. №0000081704/05044.
Позов мотивовано тим, що Позивач за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р. та за період з 01.03.2009 р. по 31.12.2009 р. фактично діяльність не здійснювала і згідно зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов'язань з лютого 2007 року по грудень 2009 року декларацій за цей період не подавалась. Висновки, щодо порушення Закону України " Про податок на додану вартість " є необгрунтованими, незаконними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні представники позивача просили задовольнити позовні вимоги, надали пояснення аналогічні позову, аналізуючи долучені до матеріалів справи документи вказали, що позивач сплачуючи єдиний податок могла не сплачувати податок на додану вартість, що позивач не була зареєстрована як платник податку на додану вартість.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила в задоволенні позовних вимог, аналізуючи долучені до матеріалів справи документи надала пояснення аналогічні запереченню на позов, та вказала, що проведеною перевіркою СПД - ФО ОСОБА_4 встановлено порушення Закону України " Про податок на додану вартість", занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 37997 грн.
За розглядом матеріалів перевірки Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2010 р. № 0000081704/0/5044, яким визначено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 62946 грн. (за основним платежем - 37997 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24949 грн.).
Вказала, що при проведенні перевірки встановлено, що ОСОБА_4 згідно поданих звітів за 2006 р. перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, отримала 981957 грн. виручки від реалізації товарів та згідно поданих звітів за І квартал 2009 р. отримала виручку в сумі 227987 грн., в тому числі за січень 2009 р. - 71816 грн., за лютий - 51079 грн., за березень 2009 р. - 105092 грн.
Зазначила, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість).
Вказала, що Закон України "Про податок на додану вартість", є спеціальним нормативним актом, що регулює порядок нарахування та сплату ПДВ, визначає платників даного податку та має перевагу при застосуванні над іншими нормативними актами, що якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3. ст. 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, то особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів, наступних за звітним податковим періодом. Якщо особа не надсилає таку заяву то дана особа несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника. Позивачка з 20.01.2007 року зобов'язана була зареєструватись платником податку на додану вартість і така позиція податкового органу підтверджується практикою Верховного Суду України.
Суд проаналізувавши матеріали справи, пояснення сторін, вважає що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного:
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов»язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що на підставі направлення на право проведення перевірки від 13.01.2010 р. № 005269, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна перевірка СПД - ФО ОСОБА_4 Направлення про проведення перевірки вручено позивачу під розписку 14.01.10р. Результати перевірки оформлено актом від 26.01.2010р. № 330/17-426/1838006625. В акті перевірки встановлено порушення пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, пп.3.1.1 пЗ.1 ст.З, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.3, п.9.4 ст.9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 " Про податок на додану вартість" в наслідок чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 37997 грн.
За розглядом матеріалів перевірки Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2010 р. № 0000081704/0/5044, яким визначено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 62946 грн. (за основним платежем 37997 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 24949 грн.).
Приходячи до переконання про відмову в задоволенні позову судом враховано, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_4 згідно поданих звітів за 2006 р. перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, отримала 981957 грн. виручки від реалізації товарів та згідно поданих звітів за І квартал 2009 р. отримала виручку в сумі 227987 грн., - за січень 2009 р. - 71816 грн., за лютий - 51079 грн., за березень 2009 р. - 105092 грн. і даного не заперечували в судовому засіданні і представники позивача.
Законом України "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон) в пп. б) п.2.1.ст.2 вказано, що платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку. Відповідно до п.2.3. ст. 2 Закону особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована ( сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість).
Закон України "Про податок на додану вартість" є спеціальним нормативним актом, що регулює порядок нарахування та сплату ПДВ.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Під терміном "особа", відповідно до абз. 4 п. 1.2. ст.1 Закону поряд з іншими особами слід розуміти і фізичну особу, яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України.
Абзацом 2 п. 9.4 ст. 9 Закону передбачено, що якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3. ст. 2 Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів, наступних за звітним податковим періодом. Відповідно до абзацу 4 п.9.4 ст.9 якщо особа не надсилає вказану заяву, то дана особа несе відповідальність за не нарахування або несплату податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Враховуючи наведене, матеріали справи, суд приходить до переконання, що позивачка з 20.01.2007 року зобов'язана була зареєструватись платником податку на додану вартість.
Приходячи до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог судом враховано і вимоги п.1.7 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за N925/11205 - факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно вимог ст.ст.69,70 КАСУ доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об"єктивно з"ясувавши обставини справи, усунувши із судового розгляду все що не має значення для вирішення справи по суті, дослідивши докази в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення .
Керуючись ч.1 ст.67 Конституції України, ст.ст.2,7,70,71,79,86,153,158-163,167 КАС України, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У позові фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Тернопільської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.10р. №0000081704/05044 - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
/ В повному обсязі постанова складена 12.05.2010 р. /
Головуючий суддя Загорський О.О.
копія вірна
Суддя Загорський О.О.