ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-1047/10/1970
"20" травня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого –судді Загорського О.О., при секретарі –Мельничук С.П.
за участю представника позивача –Іщука К.В.;
відповідач –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Теребовлянському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу -
В С Т А Н О В И В:
ДПІ у Теребовлянському районі звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 посилаючись на те, що за відповідачем станом на 15.03.2010р. рахується податковий борг в сумі 1249,63 грн. по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач повторно в суд не з’явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином: ухвалою суду від 25.03.2010р. (вих.. №2817 від 29.03.2010р.), та судовою повістками за двома відомими суду адресами, внесеними до єдиного держаного реєстру та згідно повідомлення ОСОБА_3 Заперечень проти позову не подав.
Ухвала і повістка направлені відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і зміни щодо місцезнаходження не вносились, що підтверджується довідкою відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради.
Відповідно до ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником.
Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі відповідача, представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне:
ОСОБА_2 зареєстрований Теребовлянською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець, з 26.02.2007р. перебуває на обліку в податковій інспекції як платник податків і зборів (обов’язкових платежів) та перебуває на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Згідно п.п. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі Закон 2181) контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
ДПІ за даними облікових карток платника, які ведуться інспекцією на підставі „Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України” затвердженої наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005р., встановлено, що відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов’язань по єдиному податку в сумі 1249,63 грн., в тому числі: 1109,54 грн. –недоїмка (з урахуванням штрафних санкцій), 140,09 грн. - пеня.
Відповідно до п.2 ч.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», платник єдиного податку сплачує щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця суму податку на окремий рахунок відділення державного казначейства
Несплачене у встановлений строк податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання, визнається згідно п. 1.3. ст. 1 Закону 2181 сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.
ДПІ у Теребовлянському районі направило відповідачу податкові вимоги про сплату податкового боргу: перша - 27.05.2008 року № 1/379, друга –28.07.2008 року № 2/560, а 28.08.2008р. прийнято рішення № 27 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу.
18.02.2010р. позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004801701/0 згідно з яким до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 184,34 грн. за порушення строку сплати узгодженого податкового зобов’язання.
Вказані податкові вимоги та повідомлення-рішення не оскаржені відповідачем у встановленому порядку.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов’язань по єдиному податку в сумі 1249,63 грн., в тому числі: 1109,54 грн. –недоїмка (з урахуванням штрафних санкцій), 140,09 грн. - пеня.
Враховуючи те, що станом на день розгляду спору суму податкового боргу не сплатив, заходи з погашення податкового боргу застосовані податковою інспекцією в порядку передбаченому нормами Закону 2181 позитивних результатів не дали, а тому, позов про стягнення податкового боргу підлягає до задоволення на підставі пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3. Закону 2181, відповідно до якого активи платника податку можуть бути стягнуті в примусовому порядку виключно за рішенням суду.
Згідно вимог ст. ст. 70, 71 КАСУ доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши обставини справи, усунувши із судового розгляду все що не має значення для вирішення справи по суті, дослідивши докази в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, суд вважає, що доводи позивача не спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах законодавства.
Керуючись ст.ст.2,7,35,70,71,79,86,122,128,153,158-163,167 КАС України, Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) за рахунок його активів заборгованість по єдиному податку в сумі 1249,63 грн. (одна тисяча двісті сорок дев’ять гривень 63 коп.), яку перерахувати на р/р 34126999700468, одержувач УДК у Теребовлянському районі, код одержувача 23588154, банк одержувача ГУДК України в Тернопільській області, МФО 838012.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Загорський О.О.
копія вірна
Суддя Загорський О.О.