Справа № 22Ц-2549/09 Головуючий в суді І інстанції Слободян Н.П.
Доповідач в суді II інстанції Мережко М. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Хопти С. Ф.,
суддів -Мережко М. В., Коцюрби О.П.,
при секретарі: Бистрій Г.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 02 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Феневицька сільська рада, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого на ім'я ОСОБА_7 частково недійсним, визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3, ОСОБА_8 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним, визнання права власності на спадкове майно.
При цьому посилались на те, що 20.03.2000 року їх матір'ю ОСОБА_8 був складений заповіт, яким вона все своє майно, з чого б воно не складалось, заповіла їхньому брату ОСОБА_7. Цей заповіт був посвідчений секретарем Феневицької сільської ради ОСОБА_9
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла, після її смерті ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом, успадкував майно матері. Його право на спадкове майно у вигляді жилого будинку визнане рішенням Іванківського районного суду від 10.04.2006 року, право на земельну частку (пай) в СГВК „Феневицьке" підтверджене свідоцтвом про право на спадщину, виданим Іванківською районною державною нотаріальною конторою. Зазначене свідоцтво видане на підставі оскаржуваного заповіту.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, не залишивши заповіту. Спадкоємцем брата першої черги є його син - ОСОБА_5
Позивачі вважають заповіт від 20.03.2000 року недійним з наступних підстав.
У оскаржуваному заповіті, складеному від імені матері, вказано, що він нею і підписаний, у графі „підпис" заповіту виконаний запис „ОСОБА_3". Позивачі переконані, що підпис матері у заповіті підроблений, оскільки вона взагалі була неписьменною, підписатись не могла, у всіх документах ставила прочерк або хрестик. Позивачі просили визнати заповіт від 20.03.2000 року, укладений від імені ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7, який був посвідчений секретарем Феневицької сільської ради Іванківського району ОСОБА_9 недійсним, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Іванківською районною державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_7, визнати право власності позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на 2/3 частки (по 1/3 кожному) на спадкове майно ОСОБА_10, а саме: домоволодіння в АДРЕСА_1, вкладу у ВАТ "Державний ощадний банк України" та земельної частки (паю) (а.с. 2-3, 52-54).
В червні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну частку (пай).
Позовні вимоги обґрунтував тим, що після смерті його бабусі - ОСОБА_8 її майно прийняв і успадкував його батько ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті батька він прийняв його спадщину шляхом звернення з відповідною заявою до Іванківської районної державної нотаріальної контори. Оскільки батько за життя не оформив спадщини на пай, тому позивач просив суд визнати ним право власності на земельну частку (пай) розміром 4.11 умовних кадастрових гектарів в КСП „Феневицьке"
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 28 квітня 2009 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 та зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд з підстав порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2000 року секретарем Феневицької сільської ради Іванківського району Київської області було посвідчено заповіт ОСОБА_10, яким вона все своє майно заповіла своєму сину ОСОБА_7 ( а.с. 4). ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 7) . 26.02.2005 року ОСОБА_3 подав в Іванківську районну державну нотаріальну контору заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки він прийняв спадщину після її смерті, що підтверджувалось відповідними довідками сільської ради. В цей же день він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на майновий пай СГВК „Феневицьке", що належав ОСОБА_11 - чоловіку ОСОБА_8, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Рішенням Іванківського районного суду Київської області визнано його право власності як спадкоємця за заповітом на спадковий будинок матері. Рішення набрало законної сили. ( ах. 5, 6). ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 8).
У заповіті ОСОБА_8 від 20 березня 2000 року посвідченому секретарем Феневицької сільської ради ОСОБА_9 за реєстром №6 є підпис заповідачки, а будь-які записи про підпис заповіту іншою особою відсутні.
В висновку судово-почеркознавчої експертизи №9363 від 24 грудня 2008 року проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз за клопотанням позивачів, відсутні висновки про те, що підпис в досліджуваному заповіті не належить заповідачу ОСОБА_8 Разом з тим, висновок про ймовірне виконання рукописного підпису «ОСОБА_3» ОСОБА_3 носить характер припущення, а тому не може бути достатнім доказом на підтвердження позовних вимог первісного позову про те, що спадкодавець ОСОБА_8 не підписувала свій заповіт. Під час надання роз*ясень зазначеного експертного висновку експерт Звєздіна Н.С. зазначила, що висновок експерта є некатегоричним, оскільки досліджувані документи (заповіт та зразки почерку) між собою є віддалені за часом. Оскільки у заповіті у графі «підпис» стоїть повністю написане прізвище, то текст розглядався як рукописний. Експертний висновок не є беззаперечним фактом, а одним із доказів, який оцінюється у сукупності із іншими доказами по справі.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги первісного позову в частині визнання заповіту недійсним не доведені.
Крім того, позивачі не надали суду доказів прийняття ними спадщини після смерті своєї матері в шестимісячний термін з дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 року «для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або із застереженнями».
Також суд, відмовляючи у первісному позові вірно застосував наслідки пропуску позивачами по первісному позову строків позовної давності відповідно до ст. 71, 80 ЦК України 1963 року який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8, тому що вони в трирічний термін з дня її смерті і до 2008 року не звернулись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, та з позовом про визнання заповіту недійсним.
Крім того, позивачі могли знати про існування заповіту у випадку своєчасного звернення до нотаріальної контори чи суду з приводу успадкуваннями ними спадкового майна їх матері.
ст. 76 ЦК України визначає, що « Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права».
З пояснень позивачів вбачається, що майновий пай оформлений їх братом ще у 2005 році, і тоді ж ( ще з життя ОСОБА_5) поділений, тобто вони знали про дії їх брата щодо оформлення спадщини, не заперечували проти цього, між ними існувала усна домовленість про розділ спадщини після її оформлення на всіх.
Щодо позовних вимог позивачів по первісному позову про визнання їх права власності на 1/3 частину кожному з них будинку, належного матері, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в їх задоволенні, оскільки існує рішення Іванківського районного суду від 10.04.2006 року про визнання права власності на весь цей будинок за ОСОБА_3 і дане рішення набрало законної сили і не скасоване.
Оскільки позивачі по первісному та зустрічному позовах заявили вимоги про визнання за ними права власності на грошові вклади та земельну частку (пай), що входять до спадкового майна ОСОБА_8, без попереднього звернення до нотаріальної контори із відповідною заявою тому суд обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог і в цій частині.
За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Тому колегія суддів, перевіряючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 317, 319, ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 -відхилити.
Рішення Іванківського районного суду Київської області від 02 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у
касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.