Провадження № 2/760/8675/21

Справа № 760/17880/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 липня 2021 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києва, третя особа - директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Михайленко Тетяна Олександрівна, про розірвання трудового договору, видачу трудової книжки, виплату належних звільненому працівникові сум та середнього заробітку за час затримки певних дій при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києва, третя особа - директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Михайленко Т. О., про розірвання трудового договору, видачу трудової книжки, виплату належних звільненому працівникові сум та середнього заробітку за час затримки певних дій при звільненні.

Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.

Пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Тож, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертається з позовними вимогами про визнання трудових відносин між нею та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві припиненими, шляхом розірвання трудового договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП, починаючи з 24 травня 2021 року, зобов`язання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві належним чином оформити її звільнення з посади першого заступника начальника Управління з 24 травня 2021 року, на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України та внести відповідний запис про звільнення до її трудової книжки, про стягнення з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві на її користь невиплаченої вихідної допомоги, невиплачених страховим сум за листками непрацездатності, невиплаченої компенсації за невикористану щорічну відпустку (основну та додаткову), а також середнього заробітку за час затримка розрахунку та/або за час затримки видачі трудової книжки за період з 24 травня 2021 року по дату здійснення повного розрахунку/видачі трудової книжки або подень ухвалення рішення в даній справі.

Водночас, до позовної заяви ОСОБА_1 не зазначає за який період підлягає стягненню компенсація за невикористану щорічну відпустку, не зазначено кількість днів невикористаної відпустки, не надано розрахунків невиплаченої вихідної допомоги, невиплачених страхових сум по листкам непрацездатності, а також невиплаченої компенсації за невикористану відпустку.

Таким чином, позивачем не надано та не зазначено докази, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві.

Крім того, згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У додатках до позовної заяви відсутні докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру, а саме - про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

При цьому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складав 2 270 грн.

Отже розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру повинен становити не менше 908 грн (2 270х0,4=908), але не більше 11 350 грн (2 270х5=11 350).

На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві вимоги майнового характеру, позивачу необхідно визначити ціну позову та доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру.

Судовий збір за подання позовної заяви до Солом`янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві, а також докази сплати судового збору або докази звільнення останньої від сплати судового збору.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 95, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києва, третя особа - директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Михайленко Тетяна Олександрівна про розірвання трудового договору, видачу трудової книжки, виплату належних звільненому працівникові сум та середнього заробітку за час затримки певних дій при звільненні залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна