Справа №22Ц-3801 /2009р.     Головуючий в 1 інстанції Божок С. К.

Категорія 01, 02, 05     Доповідач в II інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого     Приходька К.П.,

суддів:     ГульВ.В.,  Даценко Л.М. ,

при секретарі     Рудзінській А.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1\2 частину майна,  що є спільною сумісною власністю,

встановила:

у листопаді 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права приватної власності на 1\2 частини дачного будинку та 1\2 частини земельної ділянки,  які розташовані на території садового товариства «Червоний прапор» в с Хотянівка Вишгородського району та виділити 1\2 частину вказаного майна в натурі.

Справа розглядалася в суді неодноразово.

Під час судового розгляду справу позивач неодноразово змінював предмет позову та остаточно просив: визнати за ним та відповідачем право спільної часткової власності по 1\2 частині дачного будинку та інших споруд та по 1\2 частині земельної ділянки кожному,  які розташовані на території садового товариства «Червоний прапор» в с Хотянівка Вишгородського району без виділення в натурі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим,  що за час шлюбу сторони набули у спільну сумісну власність земельну ділянку розміром 0, 058га.,  яка розташована на території садового товариства «Червоний прапор» в с.  Хотянівка Вишгородського району,  садовий будинок та інші споруди,  які розташовані на цій земельній ділянці та побудовані за кошти подружжя. Після розірвання шлюбу згоди щодо розподілу вказаного майна вони не досягли. Просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину садового будинку (дачі) з прилежними до нього будівлями та спорудами,  що знаходиться за адресою с Хотянівка в судовому товаристві «Червоний прапор» вулиця 1 Лісна №210 А Вишгородського району Київської області. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину садового будинку (дачі) з прилежними до нього будівлями та спорудами,  що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

В іншій частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної часткової власності по 1\2 частині земельної ділянки кожному,  що знаходиться за адресою с.  Хотянівка в садовому товаристві «Червоний прапор» вулиця 1 Лісна № 210 А Вишгородського району - відмовлено.

Не погодившись з висновками,  наведеними в рішенні суду,  позивач звернувся з апеляційною скаргою,  в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення,  яким визнати за позивачем право власності на 1\2 частину земельної ділянки,  що знаходиться за адресою с Хотянівка в садовому товаристві «Червоний прапор» вулиця 1 Лісна №210 А Вишгородського району Київської області.

Колегія суддів,  вислухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення сторони,  вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скаргою,  вважає,  що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено,  що відповідач була членом Садового товариства «Червоний прапор» в с Хотянівка Вишгородського району. Дана обставина не заперечувалася в судовому засіданні і позивачем.  Рішенням виконкому Хотянівської сільської ради від 28 липня 1998 р. №66 відповідачу передана у приватну власність земельна ділянка площею 0, 058га.,  яка розташована на території Хотяніської сільської ради садове товариство «Червоний прапор» з цільовим призначенням - для ведення садівництва. На підставі даного рішення відповідач у грудні 1998 р. отримала Державний акт на право приватної власності на землю,  який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2396.

Судом.  встановлено,  що право власності на вищезазначену земельну ділянку відповідачем набуто шляхом приватизації. Дана обставина не заперечувалася в судовому засіданні і сторонами.

Суд обгрунтовано виходив з вимог ч. 1  ст. 60 ЦПК України,  згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених  ст. 61 цього Кодексу.

В суді першої інстанції та апеляційній інстанції позивачем не доведено,  що земельна ділянка є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином у колегії суддів відсутні підстави переглядати обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення суду,  що базується на зазначених вимогах чинного законодавства.

Інших підстав для скасування рішення суду,  згідно з вимогами  ст.  309 ЦПК України,  апелент не навів,  а колегія суддів,  розглядаючи його апеляційну скаргу в межах вимог  ст.  303 ЦПК України,  не встановила.

На підставі наведеного,  керуючись:  ст.  ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України колегія,

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити,  рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом  двох місяців.