02.08.21 363/1977/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря – Романенко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Вишгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області в особі Адміністративної комісії про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду від представника позивача адвоката Почерняк І.С. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області в особі Адміністративної комісії про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, у якій позивач просить скасувати постанову № 01 від 05.05.2021 року про накладання адміністративного стягнення прийняту Адміністративною комісією Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП та закрити провадження у даній справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що при винесені протоколу та оскаржуваної постанови було порушено норми чинного законодавства, а саме: в протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено який саме нормативно-правовий чи локальний акт порушила ОСОБА_1 , проте відповідні акти були цитовані у постанові. Зі змісту протоколу та постанови неможливо встановити в чому полягають конкретно обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ким вчинялися дії, що описані у протоколі, порушенням чого вони є. Також зі змісту протоколу та постанови неможливо встановити в якості якого суб`єкта (посадова чи фізична особа) ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності. Окрім того зауважила, що не вчиняла будь-яких дій із завезення, звалювання деревини, про що вказано у протоколі та постанові. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнавала і не визнає, не зважаючи на те, що відповідачем у постанові була зазначена завідомо недостовірна інформація про протилежне.

Ухвалою суду від 21.05.2021 позовну заяву залишено без руху.

02.06.2021 року на адресу суду від представника позивача адвоката Почерняк І.С. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.06.2021 відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача адвокат Почерняк І.С. та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій вона просить розглядати справи без її участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач Димерська селищна ради Вишгородського району Київської області в особі Адміністративної комісії участь свого представника в судове засідання не забезпечила, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи у справах, визначених, зокрема, статтею 286 КАС України, за правилами якої здійснюється розгляд даної справи, повідомленого відповідно до положень статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із ч.4 ст. 229 КАС України у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 16 березня 2021 року інспектором Вишгороського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Миліковою Юлією Миколаївною було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №203011, в якому зазначено: «16.03.2021 року близько 09 годин гр. ОСОБА_1 в с. Толокунь вул. Київська вивезли та завалили деревину за межами комплексу «MOREWELL», чим порушили правила благоустрою та Закони України, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП» (а.с. 10)

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Димерської селищної ради про накладення адміністративного стягнення № 01 від 05 травня 2021 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Ст. 7 КУпАП установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За визначенням, наведеним у ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, орган, який уповноважений на розгляд справи про адміністративне правопорушення, не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не строною обвинувачення, а фактично органом, що розглядає справу).

За таких обставин, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, які за аналогією права із кримінальним процесом притаманні і КУпАП, орган, який уповноважений на розгляд справи про адміністративне правопорушення, позбавлений процесуальної можливості обирати найбільш правильний пункт бланкетної норми права, яку в подальшому ставити у провину особі щодо якої складено протокол.

Однак в порушення зазначених норм права, при ухваленні адміністративною комісією при виконавчому комітеті Димерської селищної ради постанови про накладення адміністративного стягнення № 01 від 05 травня 2021 року, адміністративною комісією було взято на себе функції обвинувача та самостійно цитовано норми закону, які в протоколі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності їй в провину зазначені не були.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Дотримання даних вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови у судовому порядку.

Однак в порушення ст. 283 КУпАП адміністративною комісією при виконавчому комітеті Димерської селищної ради постанови про накладення адміністративного стягнення № 01 від 05 травня 2021 року не було зазначено яку саме норму закону було порушено ОСОБА_1 , відповідальність за що передбачена ст. 152 КУпАП, а лише процитовано ч.1 ст. 16, ч.2 ст. 17 та ч.2 ст. 18 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів». Що перешкоджає суду дійти висновків про наявність в діях складу ОСОБА_1 складу відповідного адміністративного правопорушення.

Окрім цього, у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 не вчиняла будь-яких дій із завезення, звалювання деревини, про що вказано у протоколі та постанові. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнавала і не визнає, не зважаючи на те, що відповідачем у постанові була зазначена завідомо недостовірна інформація про протилежне.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Однак відповідач, як суб`єкт владних повноважень своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП суду не надав.

Таким чином, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих і достатніх у своїй сукупності доказів на підтвердження того, що позивач вчинила адміністративне правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП.

Виходячи з положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

Ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП. Оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд відповідно до вимог п. 1 ст. 247, ст. 293 КУпАП, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, скасувати вказану постанову і закрити провадження у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області судовий збір у розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243- 246, 271, 286 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області в особі Адміністративної комісії про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення – задовольнити.

Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення № 01 від 05.05.2021 року прийняту Адміністративною комісією Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області в особі Адміністративної комісії, код ЄДРПОУ 04359488, адреса: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н., смт. Димер, вул. Соборна, буд. 19

Суддя                                                                Д.А. Свєтушкіна