Номер провадження: 22-ц/813/1667/21

Номер справи місцевого суду: 522/19144/19

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2021 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

                 головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

                                     суддів: Громіка Р.Д., Дришлюка І.А.,

                         при секретарі:  Павлючук Ю.В., 

            за участю: позивача ОСОБА_1 та її адвоката Попова О.А.,

адвоката відповідача АТ «Альфа-Банк» - Борщенко К.Ю.,

                переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року про скасування забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк»», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису про реєстрацію права власності, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа №522/19144/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк»», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису про реєстрацію права власності.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2019 року, заяву про забезпечення позову задоволено частково. Суд наклав арешт на нежитлові приміщення офісу №550, загальною площею 56.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

16 грудня 2019 року адвокат Борщенко Костянтин Юрійович в інтересах Акціонерного товариства «Альфа-Банк» звернувся до суду із заявою про заміну сторони правонаступником, в якій зазначив, що 10.09.2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа Банк».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року замінено відповідача за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрсоцбанк», державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюти С.В. про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису, шляхом покладення всіх процесуальних  прав та обов`язків у цій цивільній справі на залучену особу АТ «Альфа Банк».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2020 року  у позовних вимогах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису  відмовлено в повному обсязі.

Адвокат Борщенко Костянтин Юрійович в інтересах Акціонерного товариства «Альфа-Банк» звернувся із заявою про скасування заходів забезпечення позову у зв`язку  з тим, що у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Приморського раойнного суду від 06 листопада 2020 року заяву представника АТ «Альфа-Банк» – Борщенко К.Ю. про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Суд скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2019 року по справі №522/19144/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк»», державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильович про визнання протиправним та скасування рішення, скасування  запису, шляхом, а саме, зняти арешт з нежитлового приміщення офісу №550, загальна площа (кв.м): 56.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника АТ «Альфа-Банк» – Борщенко К.Ю., про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись порушення судом норм процесуального права.

  У судове засідання до суду апеляційної інстанції державний реєстратор КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюта С.В. не з`явився, але про розгляд справи він сповіщався належним чином та завчасно.

Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Тому згідно правил ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку, що вказані обставини не перешкоджають розглядові справи у відсутність належно сповіщених сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені у апеляційній скарзі,  колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав. 

У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо  закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 2  статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із частин 1, 2 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частинами 1, 2 статті 158 ЦПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.  Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Відповідно до частин 9, 10 статті 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду

Задовольняючи заяву представника АТ «Альфа-Банк» – Борщенко К. Ю. про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позовних вимогах  відмовлено в повному обсязі.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, виходячи з наступного

Частиною 1 та 2 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи  не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених  цим Кодексом.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України,  цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що постановою Одеського апеляційного суду від 28 липня  2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси  від 03 листопада 2020 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до  Акціонерного товариства «Альфа Банк»», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису про реєстрацію права власності задоволено.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 апеляційний суд також виходив з того, що на переконання суду апеляційного інстанції, дії Банку щодо заволодіння спірним нерухомим майном, яке належить позивачці ОСОБА_1 , є неправомірними та їх необхідно оцінити як недобросовісні, спрямовані на порушення прав та законних інтересів позивача ОСОБА_1 , що свідчить про наявність обставин, визначених частиною другою статті 13 ЦК України, неправомірна мета та недобросовісна поведінка позбавляють сторону права посилатися на такі обставини як на підставу та умови надання захисту судом.

Згідно із частинами 1-4 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Чуйкіна проти  України» від 13 січня 2011 року (остаточне 13 квітня 2011 року) за заявою №28924/04 у параграфі 50 зазначено, наступне «… суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28–36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі – провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» від 12 березня 2009 року (остаточне 12 червня 2009 року) за заявою №20347/03 у §35 зазначено, що, «… якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, №93, сс. 24–25, п. 57)».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення  ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Аналізуючи зазначені норми права, застосовуючи Європейську конвенцію  з прав людини та практику Європейського суду з прав людини, з`ясовуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, формально поставився до передбачених законом вимог, що призвело до постановлення помилкової ухвали, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою  для скасуванні ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення, про відмову у задоволенні заяви представника АТ «Альфа-Банк» – Борщенко К. Ю. про скасування заходів забезпечення позову. 

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким заяву адвоката Борщенка Костянтина Юрійовича в інтересах Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування заходів забезпечення позову залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції. 

Повний текст судового рішення складено: 06 серпня 2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М.Драгомерецький

А.І.Дришлюк

Р.Д.Громік