Справа № 22 Ц - 3229 / 2009 р. Головуючий у 1 -й інстанції Воробйова В.М.
Категорія Доповідач Мережко М. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2009 p. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого - Хопти С. Ф.
Суддів - Мережко М. В., Коцюрби О.П.
При секретарі - Бистрій Г.В.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення
Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Васильківської міської ради, Васильківського міського відділу земельних ресурсів про визнання недійсним рішення виконкому Васильківської міської ради, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, усунення перешкод в користування проходу спільного користування.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
встановила:
У серпні 2007 р. позивач звернувся в суд з зазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником 6\25 частин будинку за адресою ; АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 29 серпня 1961 року. Співвласниками цього ж будинку станом на 1977 рік є ОСОБА_6ОСОБА_5, ОСОБА_7 Пізніше , належні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 частини будинку були відчужена ОСОБА_6, батьку відповідача по справі.
Рішенням Васильківського міського суду Київської області від 15 червня 1977 року між співвласниками був встановлений порядок користування земельною ділянкою . Рішенням Васильківського міського суду Київської області від 07.07.1980 року був встановлений порядок користування двором уже між двома співвласниками будинку -ОСОБА_4 та ОСОБА_2
Рішенням виконкому Васильківської міськради від 12 листопада 1997 року № 331 позивачу ОСОБА_2 була передана у приватну власність земельна ділянка розміром 0, 05 га , в тому числі частина земельної ділянки, що знаходилась у спільному користуванні з ОСОБА_6, в кінці 2001 року відповідач почав чинити перешкоди позивачу у користуванні спільним проходом, і він дізнався, що відповідачу , без його згоди ОСОБА_6 рішенням Васильківської міськради № 79 від 05 травня 2000 року надана земельна ділянка , яка знаходилася у спільному користуванні, та виданий державний акт , які він просить визнати частково недійсними , та не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою, звільнивши прохід спільного користування. В подальшому збільшив позовні вимоги , просив визнати рішення та державний акт недійсними в повному обсязі.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2009 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на його незаконність, та ухвалити нове рішення , яким його позов задовольнити.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником 6\25 частин будинку за адресою ; АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 29 серпня 1961 року. Співвласниками цього ж будинку станом на 1977 рік є ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 Пізніше , належні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 частини будинку були відчужена ОСОБА_6, батьку відповідача по справі. В даний час відповідач є власником 19 \25 частин будинку.
Рішенням Васильківського міського суду Київської області від 15 червня 1977 року між співвласниками був встановлений порядок користування земельною ділянкою . Рішенням Васильківського міського суду Київської області від 07.07.1980 року був встановлений порядок користування двором уже між двома співвласниками будинку - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Однак в жодному рішенні розмір земельних ділянок кожного з співвласників не конкретизований, питання щодо виділення проходу сторонам по справі, із якої землі не вирішувалося.
Рішенням виконкому Васильківської міської ради від 05 травня 2000 року № 79 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 006 із земель запасу міста, до якої вона була віднесена рішенням міськради ще у 2001 році.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Відповідно до ст. . 60 ЦПК України , позивач не надав суду доказів, які б свідчили , що порушується його право на земельну ділянку прийняттям рішенням виконкому Васильківської міської ради про надання ОСОБА_4 земельної ділянки , яка належала до земель запасу, і не перебувала у власності або користуванні позивача.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку, що рішення сільської ради від 05 травня 2000 р. відповідає вимогам закону, правових підстав для задоволення позову не має, рішення суду є законним та обгрунтованим, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 -315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
Ухвалила
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2009 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.