Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2175/09     Головуючий  у 1 інстанції Драч Ю.І.

Категорія: 27     Доповідач: Снітко С. О.

УХВАЛА

Іменем    У к р а ї н и

16   вересня   2009 року  колегія  суддів   судової  палати   в   цивільних справах апеляційного суду "Житомирської області в складі:

головуючого     Снітка   C.O.,

суддів     Кашапової Л.М. , Олексієнка М. М.
при     секретарі     Ганько Ю.І.

з участю сторін,   третьої особи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділення Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк",  Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк",  третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди до договору невідновлювальної кредитної лінії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від  29 липня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА :

16.03. 2009 р. ОСОБА_1 пред'явив   позов до  Корольовського   відділення Київської міської філії АКБ „ Укрсоцбанк",  Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „ Укрсоцбанк",  третьої особи ОСОБА_2  про визнання додаткової угоди до договору невідновлювальної  кредитної лінії недійсною.

Позивач зазначив,  що 20.12.2007р. уклав з відповідачами договір про надання невідновлювальної кредитної лінії за № 284/24-49. За договором банк зобов'язався надати йому кредит в сумі 130000 грн.,  а він зобов'язався повернути кошти до грудня 2022 року,  а також щомісячно сплачувати 14, 5 % річних за користування грішми.

20.12.2007 р. підписав додаткову угоду про збільшення процентної ставки до 22 відсотків річних.

Посилаючись на незаконність додаткової угоди просив суд про задоволення позову.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 29 липня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу та направити матеріали районному суду для розгляду по суті,  оскільки вважає,  що при винесенні ухвали допущені порушення норм матеріального права. В  ст.  6 Закону України „ Про Третейські суди" зазначено,  що третейські суди не розглядають спорів про визнання недійсними нормативно- правових актів. Договір є специфічною формою нормативного акту,  тому третейський суд не має права розглядати спір про визнання додаткової угоди недійсною,  так як розгляд даної категорії справ не належить до його компетенції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ,  виходячи із наступного.

Відповідно до п.6 ч. 1  ст.  207 ЦПК України,  на який суд послався в ухвалі,  суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду,  якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

У матеріалах справи такого договору (третейської угоди) немає. Посилання   суду   на п. 6.1 та  6.2   кредитного договору,    як на підставу залишення заяви без розгляду також необгрунтоване.

Пункт 6.2 договору ( а.м. 7) передбачає,  що сторони у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів лише домовляються про те,  що спір вирішуватиметься третейськими суддями,  проте такої домовленості не досягли,  оскільки ОСОБА_1 звернувся з позовом до загального суду.

Крім того,  судом допущені суттєві порушення процесуального закону.

Відповідно до ч.7  ст.  130 ЦПК України попереднє судове засідання є обов'язковим для кожної справи,  за винятком випадків,  встановлених цим Кодексом.

Попереднє судове засідання по справі не проведено,  питання передбачені  ст.  130 ЦПК України суддею не вирішені.

Із протоколу судового засідання від 29.07. 2009р. не видно,  що процес був проведений відповідно   до глави 4 ЦПК України.

Особи,  які з'явились в судове засідання,  судом не встановлювались,  даних про те,  що відповідачі та третя особа судом повідомлялись про день та час розгляду справи,  в справі немає.

Які права та якій стороні суд роз'ясняв із протоколу не видно.

Особи,  які з'явились в судове засідання,  судом не допитувались,  пояснень не давали,  порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів не встановлювався,  судові дебати не проводились.

Фіксація процесу технічними засобами не здійснювалась чим порушена  ст.  197 ЦПК України.

Керуючись  ст.  ст.  209, 218,  303,  307,  312 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Корольовського  районного суду  м. Житомира  від 29 липня   2009 року скасувати,  а позовні матеріали направити до того ж суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього моменту протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.