Судове рішення 334/7145/20 від 09.08.2021

Особи

Учасники процесу:

адвокат: Панкратов Юрій Вікторович
Прокурор: Запорізька місцева прокуратура № 3
потерпілий: Русаков Юрій Володимирович
адвокат: Кірнос Євгеній Сергійович
обвинувачений: Бодня Володимир Дмитрович
Представник потерпілого: Русакова Марина Миколаївна
Представник потерпілого: Колач Валентина Леонідівна

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #95901881

Дата документу 06.08.2021

Справа № 334/7145/20

Провадження № 1-кп/334/535/21

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

6 серпня 2021 року колегія Ленінського районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., суддів: Добрєва М.В., Філіпової І.М.,, за участю секретаря судового засідання Боднар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі клопотання прокурора Гриценко Л.І. про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 ,

за участю: прокурора Гриценко Л.І., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої – адвоката Кірноса Є.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника – адвоката Панкратова Ю.В., -

встановила:

Судом здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні № 1-кп/334/535/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України (далі – КК).

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання обґрунтовує тим, що ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), які були встановлені під час продовження обвинуваченому запобіжного заходу, не зникли. Обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні. Наявність ризику переховування від суду підтверджується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання лише у виді позбавлення волі, не має стійких соціальних зв`язків, дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, не працює, у шлюбі не перебуває. Перебуваючи на волі обвинувачений зможе впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні..

Потерпіла ОСОБА_2 та її представник – адвокат Кірнос Є.С. клопотання прокурора підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Пояснив, що він не впливав і не збирається впливати на свідків. Просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник – адвокат Панкратов Ю.В. заперечив проти клопотання прокурора. Пояснив, що ризики, зазначені прокурором, не існували під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу. Вони є припущеннями, які не ґрунтуються на доказах. Обвинувачений не переховувався від слідства, оскільки був затриманий вдома. Також він не має можливості впливати на свідків, оскільки не знає їх місця знаходження. Підтримав клопотання обвинуваченого та просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на 60 діб підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Ухвалою від 15 червня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб. Термін дії ухвали закінчується 12 серпня 2021 року.

Підставами продовження запобіжного заходу стала наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини першої статті 177 КПК, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду та впливати на свідків у кримінальному провадженні

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК, який відповідно до статті 12 КК є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі, залишив місце злочину, не працює, не має стійких соціальних зв`язків, що дає суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».

Оскільки в судовому провадженні не допитані два свідки, один з яких є знайомою обвинуваченого, а інший неповнолітньою особою, існує ризик того, що перебування обвинуваченого на свободі негативно впливатиме на психологічний та моральний стан вказаних свідків, що свідчить про існування ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК.

Відповідно до пункту 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

На думку суду конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров`я.

Також суд враховує вимоги частини третьої статті 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у справі «Слоев проти України»), а саме, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків.

Оскільки на даний час у справі триває судовий розгляд, який, зважаючи на категорію і складністю справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 строком на 60 діб.

Керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 197, 331, 372 КПК, колегія,-

постановила:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.

Термін дії ухвали закінчується 4 жовтня 2021 року о 15.30 годині.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повна ухвала складена 6 серпня 2021 року.

Головуючий суддя: М.В. Фетісов

Судді: М.В. Добрєв

І.М. Філіпова

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 11-кп/807/805/22

Номер: 11-кп/807/805/22
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
Номер справи: 334/7145/20
Суд: Запорізький апеляційний суд
Суддя: Фетісов М.В.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 02.02.2022
Дата етапу: 02.02.2022