Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 677/480/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2021м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Вознюка Р.В.,

за участі секретарів судового засідання Басистої Т.В., Коломієць Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Красилові кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019240010004030 від 26.08.2019 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Буйволівці Ярмолинецького району, Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, на утримання має 2 неповнолітніх дитини, приватного підприємця, військовозобов`язаного, не судимого в силу ст. 89 КК України,

- про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 128 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

обвинувачення - прокурора Войтова С.В.,

захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Назаренка Є.В.,

в присутності потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої Сидорука Д.В.,

                                                              В С Т А Н О В И В:

26.08.2019, приблизно о 00 год. 50 хв. на території домогосподарства АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, викликаних неправомірними, на його думку, діями ОСОБА_2 , стоячи позаду, схопив руками останню за плечі та, не передбачаючи можливості нанесення вагітній ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, не розглядаючи можливості отримання нею таких тілесних ушкоджень, як один із можливих наслідків своєї поведінки, хоча міг, і повинен був передбачити такий варіант розвитку подій, штовхнув ОСОБА_2 від себе, що призвело до втрати нею рівноваги, надання її тілу прискорення та падіння з положення стоячи на драбину, із подальшим зіткненням нижньою частиною живота об згадану драбину, в результаті чого ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді самовільного викидню на малому терміні вагітності, маткової кровотечі, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою переривання вагітності.

При цьому, у момент поштовху, ОСОБА_1 умисно наніс один удар правою ногою по лівій нозі ОСОБА_2 , а саме у область задньої частини, нижче коліна, чим спричинив для неї тілесне ушкодження у вигляді крововиливу лівої гомілки, яке за своїм характером відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми діями, які виразились в необережному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 125 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинених ним кримінальних правопорушеннях не визнав і суду пояснив, що приблизно в двадцятих числах серпня 2019 року, точної дати не пам`ятає, він перебував із товаришем ОСОБА_3 на рибалці. Приблизно о 24 годині ОСОБА_3 зателефонувала колишня дружина – ОСОБА_2 , що приїхала забрати дітей, які були в будинку. Вони повернулися з рибалки. ОСОБА_2 була з працівниками поліції. ОСОБА_3 сказав, що ОСОБА_2 забере дітей завтра, бо ті вже сплять. ОСОБА_3 разом з поліцейським пішов до будинку. Він, ОСОБА_2 та другий поліцейський стояли на дорозі. ОСОБА_2 побігла до будинку. Він побіг слідом за нею. Двері будинку були замкнені і ОСОБА_2 підбігла до вікна, де почала стукати у скло і кликати дітей. Він схопив її за руку, щоб вона не стукала. У ОСОБА_2 випав телефон. Поліцейський наказав їм вийти з подвір`я. Стверджує, що не штовхав потерпілу і вона не вдарялася до драбини. Також стверджує, що не наносив їй удару ногою і не спричинив тілесного ушкодження.

Не заперечив, що у ОСОБА_2 стався викидень, та не заперечив факт виявлення у неї тілесного ушкодження у вигляді крововиливу лівої гомілки. При цьому стверджує, що його вина у спричиненні викидня та тілесного ушкодження у вигляді крововиливу гомілки відсутня.

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується такими об`єктивно дослідженими у судовому засіданні доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 вказала, що 26.08.2019 по телефону посварилася із колишнім свекром ОСОБА_3 та колишнім чоловіком ОСОБА_3 через власних дітей, які перебували у будинку ОСОБА_4 , та поїхала із співмешканцем ОСОБА_5 , щоб забрати дітей. По телефону викликала працівників поліції. Вона зателефонувала ОСОБА_6 коли була біля будинку. ОСОБА_7 і ОСОБА_1 підійшли до будинку із сусідньої вулиці та були в стані сильного алкогольного сп`яніння. Приблизно о 1 годині поліцейський з ОСОБА_8 зайшли в будинок. Вона слідом зайшла на подвір`я будинку ОСОБА_4 , підійшла до лівої сторони будинку, за верандою, до якої була сперта драбина, та постукала у вікно кімнати, де спали її діти. Дочка ОСОБА_9 підійшла до вікна. Вона попросила дочку вдягнути меншого сина ОСОБА_10 . В цей час ОСОБА_1 , який перебував позаду неї, схопив її за плечі обома руками, смикнув до себе, штовхнув вправо на драбину і вдарив по лівій нозі під коліно. Вона впала на ліву сторону драбини, вдарилась об драбину животом. Був сильний біль під коліном і «тягнув» живіт. У неї випав телефон. Поліцейський, який стояв від неї справа при її падінні на драбину, підняв її та її побитий телефон. В цей час інший поліцейський вийшов із чоловіком з хати. Вона з поліцейським вийшла на дорогу. ОСОБА_1 ображав і постійно погрожував їй. У неї постійно боліла нога, яка посиніла та напухла, «тягнув» живіт у зв`язку з чим вона звернулася в лікарню по допомогу. Їй наклали гіпсову пов`язку. 26.08.2019 вона звернулась в пологове відділення, де їй повідомили про загрозу викидня. Викидень стався 26.08.2019 і лікарі видали залишки вагітності.

Свідок ОСОБА_5 вказав, що 26.08.2019 вночі поїхав із співмешканкою ОСОБА_2 в с. Писарівка, Красилівського району, щоб забрати її дітей у батьків колишнього чоловіка. Там були присутні працівники поліції, яких вони викликали. Обвинувачений на дорозі обзивав ОСОБА_2 і погрожував. Коли ОСОБА_2 зайшла на територію господарства де розташований будинок, у якому були діти, він залишився в автомобілі. Чув суперечку між потерпілою та обвинуваченим на подвір`ї, та її крик від болю. Коли потерпілу вивів під руку з подвір`я поліцейський, то вона сказала, що її вдарив ОСОБА_11 та відштовхнув від вікна, скаржилась на біль в лівій нозі та в животі. Обвинувачений був в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 була вагітною, термін вагітності приблизно 5 тижнів. В лікарні виявили у ОСОБА_2 викидень. Від дочки ОСОБА_2 – ОСОБА_9 довідався, що ОСОБА_9 бачила через вікно, як її мама підійшла до вікна. В цей час до мами ззаду підійшов ОСОБА_11 і мама зникла з поля зору. Одразу почула крик мами.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні вказала, що вона з молодшим братиком була в селі у тата. Бачила драбину, яка була сперта на веранду. Вночі прокинулась від стукоту у вікно. Мама стукала у вікно, та говорила їй збиратися за збирати меншого брата. Вона бачила маму крізь вікно. Через 20-30 секунд позаду мами з`явився ОСОБА_1 і штовхнув її обома руками у напрямку веранди. Мама запитувала чому він до неї чіпляється. Коли вона вийшла на вулицю, та побачила, що ОСОБА_1 нецензурно ображав маму. Мама скаржилась на біль в нозі і нудоту, біль внизу живота, не могла встати на ногу. Після чого поїхали в травмпункт і поліцію.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав на те, що його син ОСОБА_7 приїхав 26.08.2019 з онуками до нього у гості. Син пішов з ОСОБА_1 на риболовлю. Прокинувся приблизно о 00 год. 30 хв. коли приїхала ОСОБА_2 з поліцією. Просила віддати їй дітей. Бачив, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та працівник поліції стояли біля його хвіртки. Підтвердив, що біля веранди його будинку стояла драбина в ту ніч.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні вказав на те, що в 20-х числах серпня 2019 року, точну дату не пам`ятає, він взяв дітей і разом з ОСОБА_1 та своєю співмешканкою ОСОБА_12 поїхав у село до свого батька. Ввечері пішов з ОСОБА_1 на риболовлю. Приблизно о 23 год. йому зателефонувала ОСОБА_2 і сказала повернути дітей. Згодом вона приїхала з поліцією. Діти в цей час спали. Він почув стукіт у вікно кімнати, де була дочка. Коли вибіг на вулицю побачив, як поліцейський виводив потерпілу із-за хати. ОСОБА_1 йшов позаду них. Драбину він не бачив, але не виключає, що вона могла бути за хатою.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомила, що з 25 на 26.08.2020 року була в с. Писарівка із співмешканцем ОСОБА_8 та його дітьми. ОСОБА_7 з ОСОБА_1 пішов на риболовлю. Вночі приїхала ОСОБА_2 з працівниками поліції та вимагала віддати їй дітей. Чула стук у вікно та крик ОСОБА_2 , яка кричала до дітей, щоб вони вдягнулися та вийшли. Коли вийшла на вулицю то побачила, що з-за рогу будинку виходили ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та поліцейський.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що є працівником поліції і у 2019 році був на чергуванні з ОСОБА_14 , близько 22-23 години в ОСОБА_15 їх зупинила жінка. Сказала, що чоловік забрав дітей і не хоче віддавати. Поїхали з нею в сусіднє село Красилівського району. За вказаною жінкою адресою зустріли двох чоловіків, які були в стані алкогольного сп`яніння, які поводилися агресивно. Чоловік відмовився повертати жінці дітей. ОСОБА_14 , жінка та обвинувачений залишилися біля хвіртки. Він зайшов у будинок, діти спали. Коли виходив побачив, що жінка заходить за хату, а слідом за нею йде обвинувачений. Жінка стояла перед вікном та крикнула «Настя!» після чого обвинувачений схопив її за плечі та штовхнув на драбину. Жінка скаржилась на біль в лівій нозі. Бачив спертою на веранду драбину.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що є працівником поліції і у 2019 році патрулював у с. Лісові Гринівці спільно із ОСОБА_13 . До них звернулася жінка – потерпіла і просила допомогти забрати дітей бо чоловік їх не віддає. Приїхали до місця проживання чоловіка. Два чоловіка перебували з ознаками алкогольного сп`яніння, поводилися агресивно. Потім один чоловік пустив ОСОБА_13 до будинку перевірити чи є діти. Потерпілу той не пускав до будинку і вона сказала, що обійде будинок і подивиться де діти. Слідом за нею побіг обвинувачений. Почув з-за рогу будинку крик «Чого ти мене штовхаєш?!». ОСОБА_13 вийшов з дому. Він забіг на подвір`я. Жінка кульгала та сказала, що обвинувачений її штовхнув. Обвинувачений вийшов з-за будинку слідом за потерпілою. Обвинувачений був у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно відомостей із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.08.2019, ОСОБА_16 звернулася до Південно-Західного відділення поліції Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області із заявою з приводу спричинення їй 26.08.2019, приблизно о 00 год. 30 хв. в с. Писарівка Красилівського району Хмельницької області Підручним Вадимом тілесних ушкоджень.

Згідно відомостей із протоколу слідчого експерименту від 24.02.2020 із відеозаписом, потерпіла ОСОБА_2 вказувала на обставини за яких їй були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_1 , та продемонструвала механізм за яким обвинувачений здійснив її поштовх, внаслідок якого вона впала на драбину та вдарилася животом, а також – механізм нанесення обвинуваченим удару їй ногою по нозі.

Згідно з висновку судово-медичної експертизи № 79 (експертиза розпочата 07.11.2019, завершена - 16.12.2019) встановлено, що у ОСОБА_2 виявлено: тілесні ушкодження у вигляді самовільного викидню на малому терміні вагітності, маткової кровотечі, які могли виникнути від дії тупого твердого предмету, або при падінні ударі об такий, могли утворитись 26.08.2019 за обставин вказаних в постанові та на які вказує потерпіла, а саме, під час поштовху на дерев`яну драбину, з подальшим ударом нижньою частиною живота, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою переривання вагітності; тілесне ушкодження у вигляді крововиливу лівої гомілки могло виникнути від одноразової дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, яким могла бути нога та за обставин вказаних в постанові та на які вказує потерпіла ОСОБА_2 , за своїм характером відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Судово-медичних даних, які б свідчили про будь-які гінекологічні патології (захворювання), які б могли привести до розвитку самовільного викидню, при судово-медичній експертизі не виявлено.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_12 в тій частині, що вказані нею події відбулися у 2020 році, оскільки такі її показання суперечать показанням обвинуваченого, потерпілої, інших свідків та письмовим доказам, згідно яких вказані кримінальні правопорушення були вчинені у 2019 році.

Судом встановлено, що подія мала місце 26.08.2019 приблизно о 00 год. 50 хв. на території домогосподарства АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 . На подвір`ї зазначеного домогосподарства були присутні потерпіла ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 . Інших сторонніх осіб в той час на подвір`ї не було. Вказані обставини не оспорюються обвинуваченим і підтверджуються показаннями потерпілої та інших допитаних судом свідків. Таким чином, завдання тілесних ушкоджень потерпілій іншими сторонніми особами виключається.

Показання потерпілої щодо обставин спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 повністю узгоджуються з показаннями очевидців події – свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , які прямо вказали на ОСОБА_1 , як особу, яка застосувала фізичну силу до потерпілої, штовхнувши її. При цьому свідок ОСОБА_13 підтвердив факт падіння потерпілої від поштовху на драбину, яка була поряд із нею.

Показання потерпілої та свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_9 повністю узгоджуються між собою, та показаннями інших свідків, щодо обставин, які передували моменту вчинення кримінальних правопорушень та після них, а також дослідженими письмовими доказами.

Крім цього, обвинувачений заперечуючи показання потерпілої в тій частині, що він її штовхнув на драбину та вдарив ногою, не зміг логічно пояснити причини, чому на його думку потерпіла дає неправдиві показання. При цьому повідомив суду, що вважає, що підстав його обмовляти потерпіла не має.

Обстеження обвинуваченого на стан алкогольного сп`яніння не проводилося, документальних підтверджень, що на час вчинення кримінальних правопорушень він перебував у стані алкогольного сп`яніння, матеріали кримінального провадження не містять, а тому показання потерпілої та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 про те, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, суд вважає неналежними доказами щодо цих обставин. Крім цього, обвинуваченому не інкриміновано органом досудового розслідування така обставина, які вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 , що він не наносив удару ногою потерпілій та не штовхав її, суд оцінює критично і вважає, що вони надані обвинуваченим з позиції захисту і прагнення уникнути кримінальної відповідальності, і ці показання спростовуються матеріалами справи, характером дій обвинуваченого, показаннями потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та ОСОБА_9 .

Таким чином, суд доходить висновку, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, і його дії вірно кваліфіковані за ст. 128 та ч. 1 ст. 125 КК України.

Обставин, які, згідно ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого чи його обтяжують, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, відповідно з вимогами ст.ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином та кримінальним проступком; відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який є не судимим в силу ст. 89 КК України, має неповну вищу освіту, задовільний стан здоров`я, стійкі соціальні зв`язки, на утриманні має дві неповнолітніх дитини, є приватним підприємцем, посередньо характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку в психіатричному чи наркологічному диспансері, високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, високий ризик небезпеки для суспільства, викладені у досудовій доповіді Красилівського районного сектору з питань пробації, провину не визнав, жалю з приводу вчиненого не висловлює, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції статей кримінального закону, за якими його дії кваліфіковані.

При цьому, суд слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Потерпіла ОСОБА_2 звернулася до суду з цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 230000 грн. та матеріальної шкоди в сумі 9538 грн 93 коп. та надала копії квитанцій в обґрунтування позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на лікування хвороб, які виникли в результаті спричинення їй легкого тілесного ушкодження, на суму 9538 грн 93 коп.

В обґрунтування позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивач зазначила, що у зв`язку із спричиненням обвинувачем їй травми ноги вона з 30.08.2019 по 06.09.2019 знаходилася на стаціонарному лікуванні в судинній хірургії Хмельницької обласної лікарні з діагнозом гострий висхідний тромбофлебіт лівої нижньої кінцівки, і 30.09.2019 року їй була проведена операція комбінована венектомія зліва. 20.09.2019 вона була госпіталізована в судинну хірургію Хмельницької обласної лікарні з діагнозом флеботробоз лівої нижньої кінцівки де стаціонарно лікувалася по 27.09.2019, а з 28.09 по 02.12.2019 року перебувала на амбулаторному лікуванні. На вказане лікування нею було витрачено 9538 грн 93 коп.

Стверджує, що зазначені судинні захворювання виникли внаслідок удару ОСОБА_1 по її лівій нозі та спричинення їй тілесного ушкодження у вигляді крововиливу лівої гомілки, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із його протиправними діями.

Позов про відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав. Посилається на те, що позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між тілесним ушкодженням виявленим у потерпілої на лівій нозі та захворюванням з приводу якого позивач проходила лікування та здійснила витрати на суму 9538 грн 93 коп.

Крім цього вважає, що позивачем не доведено належними доказами, що медичні препарати, які були придбані позивачем були призначені їй у зв`язку із спричиненням їй тілесних ушкоджень, які викладені у висновку судово-медичної експертизи.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідачем не оспорюється посилання позивача, що нею на лікування в період з 30.08.2019 по 02.12.2019 року понесені витрати на суму 9538 грн 93 коп., а тому розмір самих цих витрат не підлягає доказуванню, відповідно до ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки суд немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Вирішуючи питання чи виник у відповідача обов`язок відшкодувати понесені позивачем витрати на лікування, суд вважає, що позивач мав надати суду докази, які підтверджують причинний зв`язок між протиправними діями ОСОБА_1 та виникненням у позивача саме тих захворювань з приводу яких вона проходила лікування і оперативне втручання та понесла вказані фінансові витрати.

Надані позивачем суду копії травмкарти № 913 від 28.08.2019, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9087, ультразвукової доплерографії вен нижніх кінцівок, ультразвукового дослідження органів малого тазу Хмельницької міської лікарні, виписних епікризів від 27.09.2019, 06.09.2019 та консультативного висновку спеціаліста від 01.10.2019 Хмельницької обласної лікарні, протоколу УЗД від 06.08.2019 КП «Хмельницького перинатального центру» ХМР, медичної карти амбулаторного хворого № 1527785 КП «ХМЛДЦ», а також наданий прокурором висновок судово-медичної експертизи № 79 (експертиза розпочата 07.11.2019, завершена - 16.12.2019) не містять відомостей, що флеботромбоз та тромбофлебіт, з приводу яких ОСОБА_2 проходила лікування в період з у 30.08.2019 по 02.12.2019 року, виникли у неї в наслідок нанесення їй ОСОБА_1 удару по лівій нозі, на що позивач посилається у позові як підставу для його задоволення.

Оскільки позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують, її посилання, що захворювання флеботромбоз та тромбофлебіт, з приводу яких вона проходила стаціонарне та амбулаторне лікування в період з 30.08.2019 по 02.12.2019 року є наслідком неправомірних дій обвинуваченого, який спричинив їй удар по лівій нозі у область задньої частини, нижче коліна, суд вважає вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Вимоги позову про стягнення моральної шкоди відповідач не визнав, вважає позов безпідставним.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями та ушкодженням здоров`я, суд керувався наступними положеннями закону.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема відшкодування майнової та моральної шкоди. За змістом ст.ст. 22, 23 цього ж Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками зокрема є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; моральна шкода відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статей 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнанні найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід`ємним правом людини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 зі змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, фізичних, психологічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення. При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності і справедливості.

ОСОБА_2 завдано моральної шкоди оскільки внаслідок протиправних дій обвинуваченого, їй спричинено тілесні ушкодження, фізичний біль, психологічне потрясіння, тривалі емоційні переживання, а також важку травму на тривалий період, оскільки вона втратила дитину, якою була вагітна, та очікувала її народження, внаслідок чого у неї був повністю порушений хід її життя, пропав спокійний сон. Внаслідок вчинення щодо неї правопорушення відчула приниження на очах її старшої дитини, яка свідомо оцінює вказані події. Відчувала сильний біль, оскільки отримала удар на нозі, маючи захворювання ніг. Потерпіла стала дуже знервованою та дратівливою, її не покидає почуття тривоги та страху, перебуває в пригніченому стані, переживає сильні моральні страждання, оскільки усвідомлює, неможливість відновлення раніше існуючого стану здоров`я та важкий сум за ненародженою дитиною.

Загальний розмір вимоги про відшкодування моральної шкоди потерпілою заявлено 230000 грн.

В судовому засіданні потерпіла обґрунтовуючи розмір завданої їй моральної шкоди пояснила, що моральну шкоду спричинену викиднем оцінює у 75000 грн, а також моральну шкоду спричинену ушкодженням ноги також оцінює у 75000 грн. Образи і приниження які зазнала в результаті вчинення щодо неї усіх неправомірних дій оцінює у 50000 грн. У чому виразилася моральна шкода, решту якої вона оцінює у 30000 грн, пояснити не змогла.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілій - цивільному позивачу ОСОБА_2 унаслідок вчинених обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, внаслідок яких ОСОБА_2 отримала легке тілесне ушкодження, а також тяжке тілесне ушкодження за ознакою переривання вагітності, суд враховує глибину та тривалість моральних страждань позивачки, пов`язаних із спричиненням їй душевних та фізичних страждань, втрату дитини, якою була вагітна потерпіла, та очікувала її народження, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, оскільки потерпіла вимушена докладати додаткових зусиль для відновлення раніше існуючого ритму та способу життя.

За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_1 на користь потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 80000 грн спричиненої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та - 5000 грн спричиненої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, що відповідатиме вимогам розумності та справедливості й не може вважатися явно завищеною чи надмірною.

За таких обставин, цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Витрати на залучення експерта по даному провадженні відсутні

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

                                                               У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 128 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 150 годин.

- за ст. 128 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком 1 рік.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2   85000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Вирок набирає законної сили через 30 днів після його проголошення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Р. В.Вознюк