Справа № 22-ц-2978/10 р. Головуючий 1 інст. – Бабенко Ю.П.
Категорія: інші Доповідач – Бездітко В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого – Крилової Т.Г.,
Суддів: - Бездітка В.М., Цвірюка В.О.,
при секретарі - Єщенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 09 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просила поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 рік, посилаючись на те, що вона відноситься до категорії «Діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпаний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відносяться.
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 09 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивачки в 2007 році на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України га користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 народилась в 1944 році і в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Щодо права позивача на отримання підвищення до пенсії в 2006 році, то відповідно до ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в редакції, викладеній у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року, визначено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, але такі умови в 2006 році запроваджені не були.
Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині покладання обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в період з 1 січня по 31 грудня 2006 року.
Що ж стосується підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, (є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Зазначене рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, і таким, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.
Право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивач в 2007 році має тільки з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 9 липня 2007 року по 31 січня 2007 року.
Також суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що обчислення розрахунку підвищення до пенсії необхідно проводити з визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Судом першої інстанції при вирішенні справи правильно не взято до уваги заперечення відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», доплат до пенсії не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.
Тому доводи апеляційної скарги в цій частині на висновки суду не впливають.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги виводи суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова відхилити.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: