Справа № 22-ц-1794/2010р. Головуючий 1 інст. – Клименко А.М.
Категорія: договірні Доповідач – Бездітко В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року Судова колегія палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді Маміної О.В.,
суддів Бездітка В.М., Цвірюка В.О.,
при секретарі Єщенко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом
АКІБ «УкрСиббанк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, в особі його представника, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11149420000 від 27.04.2007 року в сумі 7469 дол. США 06 центів, що по курсу НБУ станом на 10.11.2009 року становило 59680 грн. 04 коп. та пені за прострочення погашення кредиту та плати за кредит 648 грн. 65 коп. на користь АКІБ «УкрСиббанк»; стягнути з відповідача сплачене державне мито за подання позовної заяви в сумі 603 грн. 29 коп. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу в сумі 120 грн. на користь АКІБ «УкрСиббанк».
В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 27 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11149420000, за умовами якого відповідачу був наданий кредит в сумі 9514 дол. США, що по курсу НБУ на день укладання кредитного договору становила 48045 грн. 70 коп. Вказані грошові кошти було надано відповідачу по 27.04.2014 р., зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 13,5 % річних. Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди № 1 від 09.02.2009 року до кредитного договору відповідач зобов’язаний був повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом сплати аннуїтетних платежів 25 числа кожного календарного місяця строку кредитування в сумі 155 дол США. Відповідач систематично не виконував умови кредитного договору по поверненню кредитних коштів та нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Станом на 10.11.2009 року загальна сума простроченої заборгованості відповідача за кредитним договором складала 1188 дол. США 38 центів, що по курсу НБУ станом на 10.11.2009 року становила 6470 грн. 15 коп.,з яких: 698 дол. США 39 центів – прострочена заборгованість за кредитом, 489 дол. США 99 центів – заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом. Пунктом 4.1. кредитного договору передбачена пеня за порушення термінів погашення заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченного платежу. Станом на 10.11.2009 року розмір пені становить 648 грн. 65 коп. Станом на 10.11.2009 року частина кредиту, що залишилась до виплати відповідачем за договором становить 5960 дол. США 92 центів, що по курсу НБУ станом на 10.11.2009 року становить 47629 грн. 54 коп. Станом на 10.11.2009 року сума всієї заборгованості за кредитним договором, яку позивач має право вимагати, становить 7469 дол. США 06 центів, що по курсу НБУ станом на 10.11.2009 року становить 59680 грн. 04 коп. та 648 грн. 65 коп., з яких: 47629 грн. 54 коп. – заборгованість за кредитом; 5580 грн. 35 коп. – прострочена заборгованість за кредитом; 3915 грн. 17 коп. – заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 2554 грн. 98 коп. – заборгованість по простроченим процентам; 648 грн. 65 коп. – пеня за прострочення погашення кредиту та плати за кредит.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача позов підтримав.
Відповідач позов визнав.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2010 року задоволено позов АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11149420000 від 27 квітня 2007 року в розмірі 60328 грн. 69 коп. та судових витрат по справі в сумі 723 грн. 29 коп. а всього стягнуто 61051 грн. 98 коп. на користь АКІБ «УкрСиббанк».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2010 року ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, як такого, яке ухвалено з порушенням норм матеріального та процессуального права, та направлення справи на новий розгляд.
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді справи по суті не взято до уваги те, що він отримав позовну заяву 10.02.2010 року й не мав змоги обгрунтовано підготуватися до судового засідання, повісток на попередні засідання не отримував. В судовому засіданні суду першої інстанції ні його квитанції про сплату коштів за кредитним договором, ні його заяви про порушення деяких пунктів з боку позивача за кредитним договором, ні його висловлювання щодо реструктуризації кредитного договору, ні довідка про доходи на теперішній час оглянуті та вивчені не були. Вважає, що дострокове повернення кредитних коштів та розірвання кредитного договору є недоцільним як для банку так і для нього. Повернути всю суму, що зазначена у позовній заяві не уявляється можливим, іншого майна, крім автомобіля, який є предметом застави в нього немає. Остання сплата за кредитним договором пройшла 26.02.2010 року, від подальшої сплати за кредитним договором він не відмовляється.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з’явились, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судовим розглядом та матеріалами справи встановлено, що 12 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та громадянином України ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11149420000, за умовами якого позивачем було надано відповідачу кредитні кошти (кредит) в сумі 9514,00 доларів США 00 центів, що по курсу НБУ на день укладення договору становило 48045 грн. 70 коп. Вказану грошову суму відповідачу було надано зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних, з кінцевим терміном повернення 27 квітня 2014 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що станом на 10 листопада 2009 року загальний розмір нарахованої пені за кредитним договором складає 648 грн. 65 коп., частина кредиту, що залишилась відповідачем до сплати за кредитним договором становить 5960 дол. США 92 центу, що по курсу НБУ станом на цей день становить 47629 грн. 54 коп. Ці обставини були визнані відповідачем і відповідно до ст.61 ЦПК України доказуванню не потребують. Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано вважає, що вимога позивача до відповідача цілком обґрунтована, оскільки останній не виконав умов укладеного з ним кредитного договору і тому позов підлягає задоволенню.
Вказані висновки рішення суду грунтуються на досліджених з дотриманням вимог цивільно-процесуального закону доказах, яким дана належна оцінка з всіма обставинами справи.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність можливості підготуватись до судового засідання не підтверджені матеріалами справи. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений 28.01.10 р. (а.с. 30, 31). Реструктуризація боргу може мати місце за взаємною угодою сторін, тому відсутність такої домовленості між сторонами не свідчить про незаконність судового рішення. Реструктуризацію заборгованості сторони мають змогу здійснити і на стадії виконання судового рішення. Інші доводи скарги про довідку про доходи, квитанції про часткову сплату коштів за кредитним договором не спростовують висновків рішення суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судова колегія вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий -
Судді -