Судове рішення #9589230

Справа №22ц-2423/2010     Головуючий у першій інстанції – Гордійко Ю.Г. Категорія - цивільна                  Доповідач – Шарапова О.Л.

У Х В А Л А

  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 року                                                                                   місто  Чернігів

          АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  в  складі:

                головуючого  -  судді   Шарапової О.Л.

                            суддів  - Заболотного В.М., Скрипки А.А.

                       при  секретарі – Штупун О.М.

                                  з участю – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

          розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні  суду  цивільну  справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського  районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства „ Чернігівводоканал” , комунального підприємства „Новозаводське” Чернігівської міської ради про визнання боргу безпідставним та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :        

   

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2  просить оскаржуване рішення   скасувати та ухвалити  нове рішення про задоволення позовних вимог.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

        Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що вона з донькою в період з 1995 року по 2004 рік у спірній квартирі не мешкала, в квартирі мешкав колишній чоловік з іншою дружиною, який не сплачував послуги з водопостачання, але вказаним обставинам суд не дав належної правової оцінки. Апелянт вказує на те, що КП „Новозаводське” не повинно було знімати колишнього чоловіка з реєстрації у вказані квартирі, а в разі зняття з реєстрації мало списати заборгованість за надані послуги як безнадійну. Апелянт зазначає, що існує судове рішення про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання з колишнього чоловіка. Апелянт посилається на те, що зобов”язання колишнього чоловіка по оплаті послуг з водопостачання  автоматично не можуть переведені на неї, оскільки наймачем квартири вона стала з 2006 року. Апелянт вказує на те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Апелянт зазначає, що суд дійшов помилково висновку про те, що нею пропущений строк позовної давності.  Апелянт вказує на те, що на час  виникнення заборгованості між  нею та відповідачем були відсутні  правовідносини, а тому борг слід визнати безпідставним.  

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані : з 27 серпня 1991 року ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_5, з 07 квітня 2009 року чоловік позивачки ОСОБА_6, з 27 серпня 1991 року по 12.11.02 року колишній чоловік позивачки ОСОБА_7

Заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення по поточних платежах у ОСОБА_2 відсутні, що не оспорювалося в ході розгляду справи.  

До 2009 року вказана квартира належала до державного житлового фонду.

        Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що рахувати заборгованість за надані послуги поза межами строку позовної давності  та вирішувати питання щодо звернення до суду з відповідним позовом є правом КП „Чернігівводоканал”; позивачкою не надано доказів, які б свідчили про заподіяння останній моральної шкоди; а також позивачкою пропущений строк позовної давності, який має обчислюватися з 2003 – 2004 років.

    Апеляційний суд в цілому погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

    Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки за послуги з водопостачання та водовідведення по квартирі АДРЕСА_1 до травня 2004 року проводилися з КП „Новозаводське” Чернігівської міської ради, а з травня 2004 року -  з КП „Чернігівводоканал”.

Згідно акту від 27 серпня 2004 року КП „Новозаводське” передало КП „Чернігівводоканал”  заборгованість абонентів за надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 01 травня 2004 року , в тому числі і по квартирі АДРЕСА_1 в сумі 841 грн. 08 коп.

Нарахування вартості послуг з водопостачання та водовідведення по квартирі АДРЕСА_1 проводилося і проводиться відповідно до  кількості зареєстрованих осіб, оскільки відсутні прилади обліку, що не оспорювалося в ході розгляду справи.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рахувати заборгованість за надані послуги поза межами строку позовної давності  та вирішувати питання щодо звернення до суду з відповідним позовом є правом КП „Чернігівводоканал”, яке такими діями не заподіяло позивачці моральних страждань,   та правомірно відмовив у задоволенні  позовних вимог. Такий висновок суду узгоджується і з приписами ч. ч. 1, 5 ст. 267 ЦК України.

Доводи апелянта про те, що вона з донькою в період з 1995 року по 2004 рік у спірній квартирі не мешкала, в квартирі мешкав колишній чоловік з іншою дружиною, який не сплачував послуги з водопостачання, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки нарахування вартості послуг з водопостачання та водовідведення по квартирі АДРЕСА_1 проводилося відповідно до  кількості зареєстрованих осіб,  а позивачка з заявою про відсутність за місцем реєстрації   до відповідачів не зверталася.

 Твердження апелянта про те,  що КП „Новозаводське” не повинно було знімати колишнього чоловіка з реєстрації у вказані квартирі, а в разі зняття з реєстрації мало списати заборгованість за надані послуги як безнадійну, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі твердження є довільним тлумаченням правової норми.

Посилання апелянта на те, що на час  виникнення заборгованості між  нею та відповідачем були відсутні  правовідносини, а тому борг слід визнати безпідставним, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки між позивачкою та відповідачами склалися фактичні договірні відносини, послуги з водопостачання та водовідведення надавалися  і кожна із сторін мала належним чином виконувати свої зобов”язання.

Доводи апелянта про те, що зобов”язання колишнього чоловіка по оплаті послуг з водопостачання  автоматично не можуть переведені на неї, оскільки наймачем квартири вона стала з 2006 року, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки  члени сім”ї наймача квартири також несуть обов”язки по оплаті комунальних послуг.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, яке в цілому відповідає вимогам законодавства.

        Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,  апеляційний  суд,-

У Х В А Л И В :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2  -  відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2010 року –  залишити без змін.

         Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  її проголошення і може  бути  оскаржена  в  касаційному  порядку  до  Верховного  Суду  України  протягом  двох  місяців з дня набрання нею законної сили.    

     

          Головуючий:                                                  Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація