Ухвала

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 759/2921/19

провадження № 61-15540св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В.,

суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо»,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», ОСОБА_1 ,

треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - Денисенка Олександра Михайловича про здійснення розподілу судових витрат за надання професійної правничої допомоги у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , про визнання договору резервування квартири недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» (далі - ТОВ «ФК «Локо») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест» (далі - ТОВ «Форум-Інвест»), ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - ПАТ «КБ «Хрещатик»), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , про визнання договору резервування квартири недійсним.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року в задоволенні позову ТОВ «Локо» відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 10 березня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - Денисенка О. М. про ухвалення додаткового рішення суду в цій справі задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ФК «Локо» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 131 563,97 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення про задоволення заяви представника ОСОБА_1 - Денисенка О. М. , суд першої інстанції виходив із того, що витрати відповідача на правову допомогу у сумі 131 563,97 грн, пов`язані з розглядом справи, доведені належним чином, їх розмір є обґрунтованим, співмірним зі складністю справи та оплачені відповідачем.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року апеляційні скарги ТОВ «ФК «Локо» та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким позов ТОВ «ФК «Локо» залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Локо» на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року залишено без задоволення.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - Денисенка О. М. про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Локо» на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2021 року прийнято відмову ТОВ «ФК «Локо» від зазначеного позову. Визнано нечинними рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року, додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року. Закрито провадження у цивільній справі № 759/2921/19. Касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року закрито.

Короткий зміст вимог та доводів заяви про здійснення розподілу судових витрат за надання професійної правничої допомоги та позиція інших учасників справи

У червні 2021 року представник ОСОБА_1 - Денисенко О. М. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду заяву, в якій просить здійснити розподіл судових витрат, поклавши на ТОВ «ФК «Локо» судові витрати, понесені ОСОБА_1 в Святошинському районному суді міста Києва, в розмірі 131 563,97 грн; в Київському апеляційному суді, в розмірі 67 728,47 грн; у Верховному Суді, в розмірі 27 319,41 грн, всього 226 611,85 грн, які ОСОБА_1 сплатила у зв`язку з розглядом цієї справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Заяву мотивовано тим, що, беручи участь у розгляді справи у якості відповідача, ОСОБА_1 користувалася правничою допомогою Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» (далі - АО «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери») на підставі договору від 26 грудня 2017 року № 0916-494.

На підтвердження вимог цієї заяви представником ОСОБА_1 - Денисенком О. М. надано до суду наступні докази судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції: копія договору про надання правової допомоги від 26 грудня 2017 року № 0916-494, копія акта здачі-приймання виконаних робіт від 02 червня 2021 року, копія рахунку від 02 червня 2021 року на суму 27 319,41 грн, деталізація рахунку від 15 червня 2021 року № 1144631.

Крім того, заявник зазначає, що докази судових витрат на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій знаходяться в матеріалах справи.

Станом на дату розгляду заяви клопотань про зменшення відшкодування витрат на оплату правничої допомоги представника ОСОБА_1 - Денисенка О. М. в суді касаційної інстанції на адресу Верховного Суду не надходило.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви поданої представником ОСОБА_1 - Денисенком О. М. , про здійснення розподілу судових витрат за надання професійної правничої допомоги, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх нормативно-правове регулювання

Згідно з частиною третьою статті 142Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховного Суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61?21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).

Щодо витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції

У цій справі, судами встановлено, що ОСОБА_1 правнича допомога надавалась АО «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» на підставі договору від 26 грудня 2017 року № 0916-494 (а. с. 83, т. 1).

Відповідно до пункту 1 зазначеного договору юридична фірма взяла на себе зобов`язання здійснити захист, представництво, надати адвокатські послуги та інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором та Умовами надання юридичних послуг АО «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери», а клієнт зобов`язується оплатити надання адвокатських послуг (правової допомоги) та фактичні витати, необхідні для виконання Договору. Інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Денисенко О.М., розмір почасової ставки якого, відповідно до Деталізації рахунків, становить 175,00 євро.

На підтвердження цієї заяви, поданої представником ОСОБА_1 - Денисенком О. М. , надано докази судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції: копія договору про надання правової допомоги від 26 грудня 2017 року № 0916?494, копія акта здачі-приймання виконаних робіт від 28 січня 2020 року № 13, копія рахунку від 28 січня 2020 року № 26734 на суму 131 563,97 грн, деталізація рахунку від 28 січня 2020 року № 26734.

З матеріалів справи вбачається, що 27 січня 2020 року в судовому засіданні до закінчення судових дебатів у справі представником відповідача було зроблено заяву про розподіл судових витрат та про те, що докази розміру адвокатських витрат буде надано протягом п`яти днів.

02 лютого 2020 року від представника ОСОБА_1 - Денисенка О. М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат та надано докази їх понесення.

Згідно з актом № 159 здачі-прийняття виконаних робіт, підписаного 28 січня 2020 року ОСОБА_1 та АО «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери», юридична фірма надала замовнику адвокатські послуги (правову допомогу) у цій справі: робота з документами, підготовка документів у справі, консультування замовника з питань справи, представництво інтересів замовника в судових засіданнях у Святошинському районному суді міста Києва. Вартість наданих послуг згідно з рахунком від 28 січня 2020 року № 26734 складає 109 636,64 грн. Крім того, ПДВ (за ставкою 20 %) - 21 927,33 грн, а всього до сплати - 131 563,97 грн. (а. с. 87, т. 2).

Обґрунтовуючи вартість наданої правової допомоги, представником ОСОБА_1 - Денисенком О. М. надано деталізацію рахунку від 28 вересня 2020 року № 26734, яка містить зміст виду робіт, наданих виконавцем Денисенком О. М.

Відповідно до деталізації рахунку від 28 січня 2020 року № 26734 адвокатом Денисенком О. М. для надання ОСОБА_1 правової допомоги в цій справі у суді першої інстанції витрачено 17,8 годин, тариф за годину 175,00 євро, унаслідок чого вартість послуг склала 3 115,00 євро; на дорогу витрачено 10,6 годин, тариф за годину 50 % почасової ставки, тобто 87,50 євро, отже вартість витраченого адвокатом часу на дорогу складає 927,50 євро, а всього сума гонорару адвоката без ПДВ складає 4 042,50 євро. ПДВ (за ставкою 20 %) - 808,50 євро. Всього до сплати 4 851,00 євро. Курс НБУ на 28 січня 2020 року: 1 євро = 27,121000 грн. Всього до сплати 131 563,97 грн ( а. с. 89, т. 2).

Беручи до уваги викладене та зважаючи на наведені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення суми витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «ФК «Локо» на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 131 563,97 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2020 року від представника ОСОБА_1 - Денисенка О. М. надійшла заява про стягнення судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції (а. с. 229, 230, т. 2)

На підтвердження цієї заяви представником ОСОБА_1 - Денисенком О. М. надано докази судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції: копія договору про надання правової допомоги від 26 грудня 2017 року № 0916-494, копія акта здачі-приймання виконаних робіт від 29 вересня 2020 року № 159, копія рахунку від 28 вересня 2020 року № 30504 на суму 67 728,47 грн, деталізація рахунку від 28 вересня 2020 року № 30504.

Згідно із актом № 159 здачі-прийняття виконаних робіт, підписаним 28 вересня 2020 року ОСОБА_1 та АО «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери», юридична фірма надала замовнику адвокатські послуги (правову допомогу) у цій справі: робота з документами, підготовка документів у справі, консультування Замовника з питань справи, представництво інтересів замовника в судових засіданнях у Київському апеляційному суді. Вартість наданих послуг згідно з рахунком від 28 вересня 2020 року № 30504 складає 56 440,39 грн. Крім того, ПДВ (за ставкою 20 %) - 11,288,08 грн, а всього до сплати - 67 728,47 грн. (а. с. 238, 239, т. 2).

Обґрунтовуючи вартість наданої правової допомоги представником ОСОБА_1 - Денисенком О.М. надано деталізацію рахунку від 28 вересня 2020 року № 30504, яка містить зміст видів робіт, наданих виконавцем Денисенком О. М.

Відповідно до деталізації рахунку від 28 вересня 2020 року № 30504, адвокатом Денисенком О. М. при наданні ОСОБА_1 правової допомоги в цій справі у суді апеляційної інстанції, витрачено 9,1 годин, тариф за годину 175,00 євро, унаслідок чого вартість послуг склала 1592,50 євро; на дорогу витрачено 3,6 годин, тариф за годину 50 % почасової ставки, тобто 87,50 євро, отже вартість потраченого адвокатом часу на дорогу складає 315,00 євро, а всього сума гонорару адвоката без ПДВ складає 1907,50 євро. Надана знижка на послуги 10 % - 190,75 євро. Всього без ПДВ зі знижкою; 1716,75 євро. ПДВ (за ставкою 20%); 343,35 євро. Всього до сплати - 2 060,10 євро. Курс НБУ на 28 вересня 2020 року: 1 євро = 32,876300 грн. Всього до сплати 67 728,47 грн, в тому числі ПДВ за ставкою 20% - 11 288,08 грн ( а. с. 240, т. 2).

У жовтні 2020 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення ТОВ «ФК «Локо» на заяву про стягнення судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, в яких зазначено, що ані в договорі про надання правової допомоги, ані в умовах надання юридичних послуг юридичною фірмою не встановлено вартості кожного виду робіт. Крім того, матеріали справи не містять доказів фактичної оплати відповідачем адвокату витрат на здійснення представництва в суді та надання правничої допомоги у цій справі, а тому не можна стверджувати про те, що такі витрати дійсно існують.

На підставі викладеного, ТОВ «ФК «Локо» просило залишити заяву представника ОСОБА_1 - Денисенка О.М. про стягнення судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції без задоволення, посилаючись на її безпідставність та недоведеність фактичної оплати зазначеної суми витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за весь час розгляду справи ні предмет, ні підстави, ні зміст позову не змінювались, при цьому адвокат Денисенко О. М. брав участь у справі в суді першої інстанції, тобто йому були відомі обставини справи та зміст її матеріалів, а це свідчить про те, що заявлений адвокатом час, витрачений на опрацювання апеляційних скарг ТОВ «ФК «Локо» та ОСОБА_2 , не є дійсним та необхідним, унаслідок чого заявлений розмір гонорару не є співмірним та реальним.

На підставі викладеного Верховний Суд, ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзивів на апеляційні скарги, дійшов висновку про часткове задоволення заявлених судових витрат з 67 728,47 грн до 5 000,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у Верховному Суді

Представник ОСОБА_1 - Денисенко О. М. подав до Верховного Суду заявупро стягнення з ТОВ «ФК «Локо» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27 319,41 грн, понесених ОСОБА_1 в зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

На підтвердження надання правничої допомоги відповідачу ОСОБА_1 представник подав до суду договір про надання правової допомоги від 26 грудня 2017 року № 0916-494, копію акта здачі-приймання виконаних робіт від 02 червня 2021 року, копію рахунку від 02 червня 2021 року на суму 27 319,41 грн, деталізацію рахунку від 15 червня 2021 року № 1144631, яка складається з опрацювання касаційної скарги ТОВ «ФК «Локо» та касаційної скарги ОСОБА_2 .

Згідно із актом № 168 здачі-прийняття виконаних робіт, підписаним 02 червня 2021 року ОСОБА_1 та АО «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери», юридична фірма надала замовнику адвокатські послуги (правову допомогу) у даній справі: робота з документами, підготовка документів у справі, консультування замовника з питань справи, представництво інтересів замовника в судових засіданнях у Верховному Суді. Вартість наданих послуг згідно з рахунком від 02 червня 2021 року № 33193 складає 27 319,41 грн. Крім того, ПДВ (за ставкою 20 %) - 4 553,24 грн, а всього до сплати - 27 319,41 грн.

Обґрунтовуючи вартість наданої правової допомоги, представником ОСОБА_1 - Денисенком О. М. надано деталізацію рахунку від 02 червня 2021 року № 33193, яка містить зміст видів робіт, наданих виконавцем Денисенком О. М.

Відповідно до деталізації рахунку від 02 червня 2021 року № 33193 адвокатом Денисенком О. М. при наданні ОСОБА_1 правової допомоги в цій справі у суді касаційної інстанції витрачено 4,6 годин, тариф за годину 175,00 євро, витрати на відправку відзиву - 9,81 євро, та кур`єрські послуги - 5 євро. Всього до сплати: 814,69 євро. Курс НБУ на 02 червня 2021 року: 1 євро = 33,533500 грн. Всього до сплати - 27 319,41 грн.

З матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_1 - Денисенком О. М. у першій заяві по суті - відзивом на касаційну скаргу - було повідомлено про те, що ОСОБА_1 планує понести судові витрати у зв`язку з розглядом даної справи у Верховному Суді, але не було подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми таких судових витрат. Прохальна частина відзиву не містить вимог про відшкодування судових витрат.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, як передбачено частиною другої статті 134 ЦПК України.

На підставі викладеного суд касаційної інстанції не вбачає підстав для стягнення судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду заяви про здійснення розподілу судових витрат за надання професійної правничої допомоги

Виходячи з викладеного заява, представника ОСОБА_1 - Денисенка О. М. про здійснення розподілу судових витрат за надання професійної правничої допомоги підлягає задоволенню частково, судові витрати у розмірі 136 563,97 грн (131 563,97 - за розгляд справи у суді першої інстанції + 5000,00 грн - за розгляд справи в суді апеляційної інстанції) підлягають стягненню з позивача на користь відповідача. Інші вимоги заяви задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 142 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - Денисенка Олександра Михайловича про здійснення розподілу судових витрат за надання професійної правничої допомоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені за надання професійної правничої допомоги в судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 136 563,97 грн.

У задоволенні решти вимог заяви представника ОСОБА_1 - Денисенка Олександра Михайловича відмовити.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді:І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко