423/981/21

1-КП/415/747/21

ВИРОК

Іменем України

27.07.21 року                                                                                 місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді                                                        Грибанової Л.О.

за участю секретаря                                                Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12021130530000033 від 18 січня 2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Тошківка міста Первомайська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 07 грудня 2016 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст.122 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 24 листопада 2017 року Попаснянським районним судом за ст.122 ч.1, ст.71 КК України до 2 років позбавлення волі, 22 листопада 2019 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора                                                        Черненка Д.О.,

потерпілого                                                         ОСОБА_2 ,

обвинуваченого                                                         ОСОБА_1 ,

встановив:

17 січня 2021 року, приблизно о 21 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений  ОСОБА_1 , перебуваючи, у стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого мешкання, по АДРЕСА_1 , під час сварки, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, умисно, наніс потерпілому ОСОБА_2 – не менш 5 ударів фрагментом металевої труби в область голови, і, в подальшому, наздогнавши останнього на території подвір`я будинку, завдав – не менш 4 ударів фрагментом металевої труби по нижнім кінцівкам, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді – відкритих переломів обох кісток верхньої третини правої гомілки зі зміщенням, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №15 від 16-20 березня 2021 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення, а також, – закритих переломів 4-5 п`ясткових кісток правої кисті зі зміщенням, закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки зі зміщенням, що, відповідно до висновку зазначеної судово-медичної експертизи за №15 від 16-20 березня 2021 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягли тривалий розлад здоров`я, та – відкритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних забитих ран волосяної частини голови, що, відповідно до висновку зазначеної судово-медичної експертизи за №15 від 16-20 березня 2021 року, відносяться до категорії ушкоджень легкого ступеня, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, і – садна правої кисті, що, відповідно до висновку зазначеної судово-медичної експертизи за №15 від 16-20 березня 2021 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1  скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.121 ч.1 КК України, а саме, – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто, умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, нанесенні декількох ударів фрагментом металевої труби в область голови та по ногах потерпілого ОСОБА_2 , під час сварки, з`ясовуючи з останнім стосунки, після сумісного вживання алкогольних напоїв, за місцем свого мешкання, по АДРЕСА_1 , спочатку завдавши тому декілька ударів, перебуваючи у будинку, і потім, наздогнавши у дворі, від яких останній впав, окликаючи на допомогу, 17 січня 2021 року, у нічний час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Кількість завданих потерпілому ОСОБА_2 ударів, зокрема, – не менш 5 ударів в область голови та не менш 4 ударів в область ніг, і встановлені, в подальшому, у останнього судово-медичною експертизою тілесні ушкодження – визнає, як утворені саме від його дій. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свою протиправну поведінку та мотивуючи останню – перебуванням у стані сильного алкогольного сп`яніння. З потерпілим  ОСОБА_2  – примирився. Позов прокурора в інтересах медичного закладу щодо знаходження потерпілого ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з приводу отриманих тілесних ушкоджень – визнає, зазначена майнова шкода, спричинена державній установі, що складає біля 50000 гривень, – не відшкодована, що зобов`язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1  та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто, умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.121 ч.1 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.121 ч.1 КК України (а.с.64-65,199-200), обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, однак, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.63), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (а.с.71-72,74-78,168,206), а також, стан здоров`я, наявність тяжкого захворювання та ІІІ групи інвалідності.

В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та рецидив кримінальних правопорушень (а.с.55-58).

Приймаючи до уваги вищенаведене, беручи до уваги обставини, що обтяжують покарання, а також, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння та наслідки від скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.121 ч.1 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких, та яке, – є кримінальним правопорушенням проти життя та здоров`я особи, крім того, пов`язане зі спричиненням тілесних ушкоджень, при цьому, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі, беручи до уваги активну поведінку обвинуваченого щодо розкриття інкримінованого кримінального правопорушення, а також, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, однак, – має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті – характеризується позитивно, є інвалідом ІІІ групи, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, і, одночасно, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_2 у судовому засіданні, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання – не наполягав, вважаючи за доцільне призначення обвинуваченому покарання, не пов`язаного з реальним відбуттям в місцях позбавлення волі, – суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, відповідно до вимог ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

При цьому, враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» від 20 січня 2021 року (а.с.86-87), термін дії за яким, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області «Про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» від 17 березня 2021 року (а.с.184-185), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , – сплинув 19 квітня 2021 року, і, в подальшому, питання про продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу учасниками даного кримінального провадження – не порушувалось, запобіжний захід – у вигляді домашнього арешту, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно положень ст.181, ст.194 КПК України, припинив свою дію, і, відповідно, вважається скасованим, і підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – суд не вбачає, крім того, зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 980 гривень 70 копійок (а.с.107), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової дактилоскопічної експертизи за №СЕ-19/113-21/1847-Д від 23 лютого 2021 року (а.с.108-115), під час провадження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, – стягненню з останнього не підлягають, так як причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до залишення досліджених слідів – не встановлена.

Позов прокурора в інтересах держави – в особі КНП Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» до обвинуваченого ОСОБА_1 – «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення» – у розмірі 48780 гривень 67 копійок, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 у травматологічному відділенні КНП Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня», у період часу з 18 січня 2021 року до 18 лютого 2021 року (матеріали о/а), на підставі ст.1166 ЦК України, – підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки, сума спричиненого збитку підтверджується матеріалами кримінального провадження, інформацією медичного закладу, і, крім того, зазначена сума обвинуваченим ОСОБА_1 – не оспорюється.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 – не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Крім того, суд вважає за необхідне зняти арешт, накладений, з метою забезпечення збереження речових доказів по справі, на тимчасово вилучене майно, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду від 20 січня 2021 року (а.с.93), а саме, – ганчірку зі слідами речовини бурого кольору, відрізок металевої труби зі слідами речовини бурого кольору, та одяг обвинуваченого ОСОБА_1 (штани і светр).

Речові докази у справі:

оптичний носій – диск DVD-R ТМ «Kaktuz» (№74335609), з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 18 січня 2021 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 , липкі стрічки зі слідами папілярних ліній, титульний лист медичної картки стаціонарного хворого – потерпілого ОСОБА_2 за №286, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України (а.с.79,80,116,117,193,194),

– підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,

змиви речовини, у кількості 2 одиниць, ганчірка, зразки корові обвинуваченого ОСОБА_1 , паперовий коробок з металевою трубою, нитками та контрольним зразком, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (а.с.142,143,151,152),

– підлягають знищенню, як не уявляючи будь-якої цінності,

одяг обвинуваченого ОСОБА_1 (штани і светр), що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (а.с.142,143),

– підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_1 ,

медична картка стаціонарного хворого – потерпілого ОСОБА_2 за №286, що знаходиться на зберіганні у КНП Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» (а.с.194),

– підлягає поверненню до КНП Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня».

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави – в особі КНП Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» – 48780 (сорок вісім тисяч сімсот вісімдесят) гривень 67 копійок, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у травматологічному відділенні КНП Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня».

Арешт, накладений, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду від 20 січня 2021 року, на тимчасово вилучене майно, а саме, – ганчірку зі слідами речовини бурого кольору, відрізок металевої труби зі слідами речовини бурого кольору, та одяг обвинуваченого ОСОБА_1 (штани і светр), – зняти.

Речові докази у справі:

оптичний носій – диск DVD-R ТМ «Kaktuz» (№74335609), з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 18 січня 2021 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 , липкі стрічки зі слідами папілярних ліній, титульний лист медичної картки стаціонарного хворого – потерпілого ОСОБА_2 за №286, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,

– зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,

змиви речовини, у кількості 2 одиниць, ганчірку, зразки корові обвинуваченого ОСОБА_1 , паперовий коробок з металевою трубою, нитками та контрольним зразком, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області,

– знищити,

одяг обвинуваченого ОСОБА_1 (штани і светр), що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області,

– повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ,

медичну картку стаціонарного хворого – потерпілого ОСОБА_2 за №286, що знаходиться на зберіганні у КНП Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня»,

– повернути до КНП Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня».

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: